Рішення № 84879293, 10.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/644/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув матеріали справи

за позовом: фізичної особи - підприємця Пацьоли Наталії Миколаївни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед"

про стягнення 250 655,50 грн.

секретар судового засідання: Коваль СМ.;

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа - підприємець Пацьола Наталія Миколаївна звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про стягнення 285 655,50 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки №ПНМ/ТР-19 від 04 лютого 2019 року. А саме позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 271 655,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 20 квітня 2019 року.

В свою чергу відповідачем частково оплачено отриманий товар та перераховано позивачу грошові кошти в сумі 986 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою. Таким чином, на думку позивача, неоплаченим лишився товар на загальну суму 285 655,50 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року відкрито провадження у справі №918/644/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 10 жовтня 2019 року.

09 жовтня 2019 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка аргументована тим, що після подання позовної заяви відповідачем було сплачено позивачеві 35 000,00 грн. в рахунок оплати заборгованості за договором, що підтверджується випискою з рахунку позивача.

Тому позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на 35 000,00 грн.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подану заяву суд вважає, що заява відповідає вимогам статті 46 ГПК України, а відтак має бути задоволена. Отже, з урахуванням задоволення судом цієї заяви, позовні вимоги становлять 250 655,50 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про судове засідання позивач повідомлений належним чином, при цьому судом враховано, що позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

04 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (покупець, відповідач) та фізичною особою - підприємцем Пацьолою Наталією Миколаївною (постачальник, позивач) було укладено договір №ПНМ/ТР-19 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати на умовах даного договору наступний товар: тріску технологічну.

Ціна на товар встановлюється в розмірі 470,00 грн. за м. куб. (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 2 договору, оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів з дати проставлення покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту приймання товару. якщо товар надійшов без товаросупроводжуючих документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів.

Пунктами 4.1.-4.2. договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями у період з 04 лютого 2018 року по 31 грудня 2019 року автотранспортом на умовах: СРТ м.Костопіль , Рівненська область, Україна (Інкотермс - 2000 р.).

Відповідно до пункту 5.1. договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: за якістю - відповідно до пункту 3.1. договору та до нормативно-технічної документації, зазначеній в пункті 3.1. даного договору; за кількістю - відповідно до товарно-транспортної накладної.

Умовами пункту 5.2. договору сторони визначили, здача-прийняття товару здійснюється на складі покупця з обов`язковим складанням акту, якщо виявлено недостачу товару або неякісний товар. Водій або інший уповноважений представник постачальника повинен мати доручення, яке дає право брати участь у здачі - прийманні товару.

Згідно з видатковою накладною №21 від 20 квітня 2019 року, позивач передав а покупець отримав товар, згідно договору №ПНМ/ТР-19 від 04 лютого 2019 року на загальну суму 1 271 655,50 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем товарно-транспортними накладними №67 від 126 квітня 2019 року, №66 від 16 квітня 2019 року №65 від 16 квітня 2019 року, №72 від 17 квітня 2019 року, №68 від 17 квітня 2019 року №70 від 17 квітня 2019 року, №71 від 17 квітня 2019 року , №78 від 18 квітня 2019 року , №77 від 18 квітня 2019 року, №75 від 18 квітня 2019 року, №79 від 18 квітня 2019 року, №76 від 18 квітня 2019 року, №69 від 17 квітня 2019 року, №74 від 18 квітня 2019 року, №73 від 17 квітня 2019 року, №83 від 19 квітня 2019 року, №82 від 19 квітня 2019 року, №80 від 19 квітня 2019 року, №81 від 19 квітня 2019 року.

В свою чергу відповідач провів лише часткову оплату в розмірі 986 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, долученою позивачем до позовної заяви.

Разом з тим, після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 35 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою від 09 жовтня 2019 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи неоплаченим лишається поставлений товар на суму 250 655,50 грн. Докази оплати даної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених вище обставин суд встановив, що спірні правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Щодо позовних вимог про стягнення 250 655,50 грн. основної заборгованості, суд зазначає, що позивач надав суду докази поставки товару на вказану суму. При цьому доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а вимог позивача про стягнення цієї заборгованості не спростував. Відтак позовні вимоги про стягнення 250 655,50 грн. основної заборгованості є законними обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.

В поданій позовній заяві позивач просить суд стягнути суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Дійсно, згідно з нормами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А проте, суд звертає увагу позивача, що останнім не заявлено позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Так, в позові відсутня чітка вимога про стягнення певної суми процентів річних та втрат від інфляції, а в матеріалах справи відсутній розрахунок вказаних нарахувань.

Як встановлено положеннями статті 163 ГПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Статтею 162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, зі змісту якої видно, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Також суд наголошує, що в залежності від розміру позовних вимог про стягнення грошових коштів, сума яких відображається у ціні позову, позивач має сплачувати судовий збір за ставками передбаченими положенями статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Позивач не навів у позовній заяві та не відобразив у ціні позову конкретний розмір процентів річних та втрат від інфляції, не надав суду розрахунок та обґрунтування вказаних нарахувань. Натомість позивач обмежився формулюванням: "стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 285 655,50 грн.", що на думку суду, не можна вважати позовною вимогою викладеною позивачем у позовній заяві.

Разом з тим імперативними приписами статті 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином суд зазначає, що позовні вимоги (з врахуванням заяви про зменшення) що становлять 250 655,50 грн. судом розглянуто та надано їм правову оцінку. Інших позовних вимог позивачем не заявлено.

Відповідно до приписів статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи наведені норми та порівнюючи встановлені судом обставини з аргументами та вимогами позивача суд робить наступні висновки.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявної заборгованості відповідача перед позивачем.

Натомість відповідач не повідомив суду своєї позиції та не навів жодних аргументів проти заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення 250 655,50 грн. основної заборгованості є законними, ґрунтуються на положеннях укладеного між сторонами договору та нормах чинного законодавства України.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні з позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 4 284,83 грн. судового збору.

При цьому, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог, за розрахунком суду, сума судового збору становить 3 759,83 грн.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог, судовий збір в сумі 525,00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням, в порядку встановленому Законом України "Про судовий збір" після набрання рішенням законної сили.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 3 759,83 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул. Степанська 9, код ЄДРПОУ 32358806) на користь Фізичної особи - підприємця Пацьоли Наталії Миколаївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 250 655 (двісті п`ятдесят тисяч шістсот п`ятдесят п`ять тисяч ) грн. 50 коп. заборгованості та 3 759 (три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 83 коп. судового збору.

Позивач: Фізична особа - підприємець Пацьола Наталія Миколаївна (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул. Степанська 9, код ЄДРПОУ 32358806).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 11 жовтня 2019 року.

Суддя Качур А.М.