Рішення № 84878808, 01.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019Справа № 910/7508/19Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Беті"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.

Києва "Київміськсвітло"

про стягнення 3 772 133,00 грн.

Представники:

від позивача: Бабак В.С.

від відповідача: Логонович О.А .,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній Беті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення 3772133,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №АДО-КР-3 від 09.06.2017 та повернення суми забезпечення за договором забезпечення №АДО-ЗБ-3 від 09.06.2017, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість за договором підряду у розмірі 2518087,03 грн., пеню у розмірі 362190,60 грн., 3% річних у розмірі 119833,35 грн., інфляційні збитки у розмірі 445701,40 грн. та заборгованість за договором забезпечення у розмірі 326320,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Беті" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надання доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі (0,01 грн.); встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

21.06.2019 та 24.06.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 30.07.2019.

17.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У підготовче засідання 30.07.2019 прибули представники сторін.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду, а також для надання позивачу можливості підготувати та подати відповідь на відзив, у підготовчому засіданні 30.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 03.09.2019.

13.08.2019 від позивача електронною поштою до суду надійшла відповідь на відзив та клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Аналогічні за змістом документи 14.08.2019 були подані позивачем через відділ діловодства суду.

03.09.2019 від позивача електронною поштою до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 03.09.2019 прибули представники сторін.

Представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи. Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань заперечив.

Суд, розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання відповідач вказує на те, що відповідно до п. 1.3 Договору підряду № АДО-КР-3 від 09.06.2019 (стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи) оплата вартості виконаних робіт здійснюється за рахунок спеціального фонду міського бюджету, головним розпорядником якого є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак, доцільно залучити вказану особу до участі у справі № 910/7508/19 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, якими правами/обов`язками буде наділено вказану особу/змінено її права чи обов`язки/позбавлено прав чи обов`язків відносно предмету спору за наслідками розгляду спору у даній справі, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про залучення третьої особи судом відмовлено.

Також, у підготовчому засіданні 03.09.2019 судом було розглянуто клопотання відповідача про призначення судової експертизи, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи відповідач зазначає, що за результатами перевірки 17.04.2018 виконаних підрядником робіт за договором підряду № АДО-КР-3 від 09.06.2017 було виявлено суттєві недоліки та зафіксовано розбіжності між даними Акта приймання виконаних будівельних робіт та фактичною наявністю змонтованих матеріалів та обладнання на об`єкті. Вказані роботи на об`єкті проводилися у важкодоступних місцях і їх перевірка потребує залучення верхолазів, відтак для вирішення питання про належне чи неналежне виконання позивачем умов договору підряду необхідні спеціальні знання, тому відповідач просить призначити у справі № 910/7508/19 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи відповідають виконані ТОВ «Група компаній Беті» будівельні роботи на Об`єкті за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» проектній документації, умовам Договору та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт на Об`єкті обсягам та вартості, визначеним в Договорі та первинних звітних документах з будівництва по цьому Договору; Чи відповідають використані ТОВ «Група компаній Беті» матеріали на Об`єкті за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» матеріалам, передбачених в Договорі і первинних звітних документах з будівництва по цьому Договору; Який перелік та об`єми фактично виконаних ТОВ «Група компаній Беті» будівельних робіт з капітального ремонту Об`єкта?; Яка вартість фактично виконаних ТОВ «Група компаній Беті» робіт з капітального ремонту на Об`єкті?; Чи можливо встановити момент виникнення виявлених на Об`єкті недоліків? Який він щодо кожного з виявлених недоліків?

За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відтак, визначений ст. 99 Господарського процесуального кодексу України порядок призначення судової експертизи за клопотанням учасника справи передбачає таке призначення у разі одночасної наявності декількох умов: необхідності спеціальних знань; наявності висновку експерта, який викликає сумнів щодо його правильності чи відсутність висновку (у разі відсутності цього висновку сторона, яка заявила клопотання, повинна обґрунтувати неможливість подати такий висновок).

Так, суд зазначає, що відповідач не обґрунтував причин неможливості подання власного висновку експерта щодо питань вказаних ним в клопотанні та не надав доказів, які б вказувати на таку неможливість, враховуючи те, що роботи за договором підряду, належність яких ставить під сумнів відповідач, були виконані ще у 2017 році. З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

У підготовчому засіданні 03.09.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2019.

У судове засідання 01.10.2019 прибули представники сторін.

У судовому засіданні 01.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2017 між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір підряду №АДО-КР-3 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що підрядник бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим договором строк роботи за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у мсті Києві» відповідно до ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 відповідно до вимог замовника, які містяться в проектній документації, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що об`єктом будівництва є мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у м. Києві.

Згідно з п. 4.6. Договору проміжний платіж за звітний місяць в межах, визначених п. 4.4. Договору, проводиться протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць.

Відповідно до п. 4.7. Договору після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних робіт, що підтверджується підписаними сторонами актом КБ-2в на завершений обсяг робіт по об`єкту та довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних робіт по об`єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи по об`єкту протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акта готовності об`єкта до експлуатації.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи за Договором на суму 10795090,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за серпень 2017 року форми КБ-2в на суму 8133409,75 грн., актом вартості устаткування до вказаного акту на суму 143594,02 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2017 року форми КБ-2в на суму 2518087,03 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Як зазначав позивач, відповідачем було частково сплачено йому вартість виконаних робіт у розмірі 8277003,77 грн. Так, судом встановлено, що сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором складає 2518087,03 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 07.09.2017, закінчений будівництвом об`єкт «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» вважається готовим до експлуатації.

Судом встановлено, що 15.09.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серія ІУ №163172580148, яким засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта - «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Судом встановлено, що 09.06.2017 між позивачем як учасником та відповідачем як замовником укладено договір забезпечення №АДО-ЗБ-3 (далі - Договір забезпечення), відповідно до якого учасник вносить забезпечення виконання Договору, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги по предмету закупівлі «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі №UA-2017-05-05-002362-b.

Пунктом 2.1. Договору забезпечення передбачено, що забезпеченням договору підряду є гарантія у вигляді забезпечувального грошового платежу, а саме грошових коштів у розмірі 326320,62 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору замовник повертає забезпечення виконання Договору на поточний рахунок учасника в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов Договору. Відповідна сума забезпечення перераховується учаснику не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з дня підписання акта готовності об`єкта до експлуатації відповідно до умов договору підряду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору забезпечення 08.06.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 326320,62 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №АДО-КР-3 від 09.06.2017 та повернення суми забезпечення за договором забезпечення №АДО-ЗБ-3 від 09.06.2017, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість за договором підряду у розмірі 2518087,03 грн., пеню у розмірі 362190,60 грн., 3% річних у розмірі 119833,35 грн., інфляційні збитки у розмірі 445701,40 грн. та заборгованість за договором забезпечення у розмірі 326320,62 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ним було здійснено комісійну перевірку об`єктів будівництва, виконаних позивачем, за результатами якої було виявлено суттєві недоліки, а саме розбіжності між актом виконаних робіт та фактичною наявністю змонтованих матеріалів, а тому відповідач на підставі ст. 858 Цивільного кодексу України скористався своїм правом на пропорційне зменшення ціни роботи на суму обладнання, що не було змонтоване позивачем на об`єкті; оскільки роботи за Договором не відповідають проектній документації, сума забезпечення не підлягає поверненню; відповідач заявляє позовну давність до вимог про стягнення пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи за Договором на суму 10795090,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за серпень 2017 року форми КБ-2в на суму 8133409,75 грн., актом вартості устаткування до вказаного акту на суму 143594,02 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2017 року форми КБ-2в на суму 2518087,03 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Як зазначав позивач, відповідачем було частково сплачено йому вартість виконаних робіт у розмірі 8277003,77 грн. Так, судом встановлено, що сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором складає 2518087,03 грн.

Як встановлено судом, відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 07.09.2017, закінчений будівництвом об`єкт «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» вважається готовим до експлуатації.

Як встановлено судом, 15.09.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серія ІУ №163172580148, яким засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта - «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно до п. 4.7. Договору після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних робіт, що підтверджується підписаними сторонами актом КБ-2в на завершений обсяг робіт по об`єкту та довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних робіт по об`єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи по об`єкту протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акта готовності об`єкта до експлуатації.

За наведених обставин, оскільки акт готовності об`єкта до експлуатації підписано сторонами 07.09.2017, останнім днем строку для оплати вартості виконаних за Договором робіт є 21.09.2017.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано доказів повної сплати вартості виконаних робіт за Договором на суму 2518087,03 грн.

В той же час, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що ним було виявлено суттєві недоліки, а саме розбіжності між актом виконаних робіт та фактичною наявністю змонтованих матеріалів, а тому відповідач на підставі ст. 858 Цивільного кодексу України скористався своїм правом на пропорційне зменшення ціни роботи на суму обладнання, що не було змонтоване позивачем на об`єкті. У підтвердження таких доводів відповідач надав акт №3 обстеження мереж зовнішнього освітлення, звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів.

Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

В той же час, статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Таким чином, після прийняття відповідних робіт, замовник праві посилатись лише на ті недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття, чи відступи від умов договору (приховані недоліки).

Проте доводи відповідача щодо неналежності виконання робіт за Договором зводяться до невідповідності змонтованого обладнання тим даним, які були зазначені в актах приймання-передачі робіт, тобто такі недоліки в будь-якому разі не можуть бути прихованими, а є такими, що могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, що, власне, підтверджується тими обставинами, що відповідачем проведено огляд спірного об`єкту та встановлено відповідні, як зазначає відповідач, недоліки.

За наведених обставин, оскільки відповідачем прийнято роботи за Договором без будь-яких зауважень, відповідач після цього не вправі посилатись на наявність недоліків виконаних робіт у вигляді недостачі змонтованого обладнання.

Оскільки станом на дату розгляду справи відповідачем не надано доказів повної сплати вартості виконаних робіт за Договором на суму 2518087,03 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі - 2518087,03 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 119833,35 грн. за період з 22.09.2017 по 23.04.2019 та інфляційні втрати у розмірі 445701,40 грн. за період з жовтня 2017 року по лютий 2019 року.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого Договором строку оплати, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, однак, розрахунок в частині інфляційних втрат є арифметично неправильним, тоді-як розрахунок 3% річних є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 119833,35 грн. підлягають задоволенню повністю, а вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, у розмірі 375676,19 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 362190,60 грн. пені через невиконання обов`язку щодо сплати вартості виконаних робіт за Договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що замовник за порушення строків проведення розрахунків виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати виконаних робіт.

Перевіривши розрахунок пені за прострочення оплати за Договором за період з 22.09.2017 по 22.03.2018, судом встановлено, що з урахуванням встановленого у Договорі строку оплати, періоду нарахування, розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та є обґрунтованим.

В той же час відповідачем у відзиві заявлено позовну давність до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Заперечуючи проти застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, позивач вказував про те, що у нього були фінансові проблеми через накладення незаконних арештів на грошові кошти на рахунках позивача, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості звернутись з позовом до суду в межах строків позовної давності щодо пені. Крім того, позивач вказує, що відповідач неодноразово визнавав борг за Договором шляхом підписання актів звірки взаєморозрахунків 30.09.2017 та 31.12.2017.

Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Щодо актів звірки взаєморозрахунків, суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що останній акт, підписаний сторонами, датований 31.12.2017, а тому, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 07.06.2019, позовна давність щодо стягнення пені є пропущена.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стосовно зазначених позивачем підстав незвернення до суду з позовом в межах строку позовної давності (щодо пені) через накладення арештів на грошові кошти на рахунки позивача, суд зазначає, що позивачем не надано доказів у підтвердження того, що такі арешти було накладено на всі грошові кошти позивача.

Більше того, позивачем не надано жодних доказів у підтвердження того, що він звертався до суду з позовом до відповідача у межах строку позовної давності (щодо пені) та заявою про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору через обставини накладення арешту на грошові кошти позивача.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення з позовом в частині стягнення пені внаслідок невиконання умов Договору, з огляду на що, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, дату звернення до суду з даним позовом - 07.06.2019, суд доходить висновку про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, оскільки позовна давність до вимог про стягнення пені за заявлений період сплинула, що в силу ст. 267 Цивільного кодексу України має наслідком відмову в позові в цій частині.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 362190,60 грн. не підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 326320,62 грн. заборгованості за Договором забезпечення.

Як встановлено судом, пунктом 2.1. Договору забезпечення передбачено, що забезпеченням договору підряду є гарантія у вигляді забезпечувального грошового платежу, а саме грошових коштів у розмірі 326320,62 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору забезпечення 08.06.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 326320,62 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Відповідно до п. 3.6. Договору замовник повертає забезпечення виконання Договору на поточний рахунок учасника в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов Договору. Відповідна сума забезпечення перераховується учаснику не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з дня підписання акта готовності об`єкта до експлуатації відповідно до умов договору підряду.

Як встановлено судом, відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 07.09.2017, закінчений будівництвом об`єкт «Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту Метро через річку Дніпро у місті Києві» вважається готовим до експлуатації.

З огляду на наведене, строк виконання відповідачем зобов`язання за Договором забезпечення щодо перерахування грошових коштів є таким, що настав, а тому, за відсутності доказів виконання обов`язку з повернення грошових коштів у розмірі 326320,62 грн., позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором забезпечення у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 130, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40; ідентифікаційний код: 03360905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Беті" (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95; ідентифікаційний код: 37739429) заборгованість за договором підряду №АДО-КР-3 від 09.06.2017 у розмірі 2518087 (два мільйони п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 119833 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 375676 (триста сімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 19 коп., заборгованість за договором забезпечення №АДО-ЗБ-3 від 09.06.2017 у розмірі 326320 (триста двадцять шість тисяч триста двадцять) грн. 62 коп. та судовий збір у розмірі 50098 (п`ятдесят тисяч дев`яносто вісім) грн. 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.2019

Суддя Ю.В. Картавцева