Ухвала суду № 84878755, 09.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.10.2019Справа № 910/7511/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор»пророзірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Лабатюк Я.М., Ігнатченко А.М.від відповідача:Миколенко Ю .В .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з 01.04.2018 всупереч умовам дилерського договору щодо автомобілів «Акура» від 01.07.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, припинено постачання позивачу товарів марки «Акура», що є порушенням умов такого договору та на думку позивача свідчить про існування підстав для його розірвання та стягнення завданих збитків на загальну суму 159 498 534,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 19.08.2019.

01.08.2019 представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що припинення поставок автомобілів позивачеві було зумовлено прийняттям виробником транспортних засобів «Акура», а саме Компанією Honda Motor Co., рішення про припинення виробництва таких автомобілів не тільки для України, а і для європейського ринку взагалі. Також відповідач вказував, що за умовами спірного дилерського договору від 01.07.2015 він мав право в односторонньому порядку розірвати такий договір, що і було зроблено з 01.04.2018.

19.08.2019 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, в якому позивач просив суд долучити до справи звіт незалежного аудитора із виконання завдання щодо складання та надання інформації про суму упущеної вигоди при розірвання дилерського договору від 01.07.2015. Вказане клопотання про долучення доказу судом було задоволено.

30.08.2019 представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про вжиття заходів для запобігання процесуальними правами, в якому відповідач вказував на безпідставність поданого позову та його очевидно штучний характер.

Судом в задоволенні вказаної заяви було відмовлено з огляду на наступне.

У відповідності до п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За змістом наведених норм слід враховувати, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу, а не абстрактне поняття «зловживань».

При цьому, у вирішенні питань про визнання тих чи інших дій зловживанням правами, позиція учасників справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів й не ставить у залежність від волі учасників справи.

В той же час, у статті 1 Конституції Україна проголошується правовою державою, і, як будь-яка правова держава, гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

В положеннях статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Суд відзначає, що цивільне і господарське право як право приватне дає можливість суб`єктам правовідносин самостійно вирішувати питання про обсяг прав і обов`язків, а також про використання наданого права, у тому числі права на захист та способів захисту цих прав.

Розглянувши заяву відповідача щодо зловживання позивачем процесуальними правами, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позовна заява ТОВ «Сервіс Рапід» мотивована певними матеріально-правовими підставами обрання способу захисту цивільних прав та інтересів, а чинне законодавство України, регламентуючи гарантію кожному на доступ до правосуддя, не встановлює будь-яких обмежень цього.

04.09.2019 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанії Honda Motor Co. та витребування у такої особи певних доказів.

Також 16.09.2019 представником відповідача в судовому засіданні було подано клопотання про витребування у позивача доказів, на підставі яких був складений звіт незалежного аудитора, раніше долучений до матеріалів справи.

Чергове підготовче засідання було призначено на 09.10.2019.

В судове засідання представники позивача з`явилися, підтримали раніше подані клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів, проти клопотання відповідача про витребування доказів не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти залучення третьої особи та витребування у неї доказів заперечував, підтримав клопотання про витребування доказів у позивача.

Розглянувши вказані клопотання, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору між сторонами є розірвання дилерського договору щодо автомобілів «Акура» від 01.07.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв`язку з істотними, на думку позивача, порушеннями відповідачем своїх зобов`язань за таким договором.

Також позивач вказує, що внаслідок припинення постачання відповідачем автомобілів «Акура» та запасних частин, позивач зазнав збитків на загальну суму 159 498 534,47 грн., включаючи реальні збитки у розмірі 139 543 112,86 грн., упущену вигоду у розмірі 12 141 044,64 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 7 814 376,97 грн.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечує повністю та вказує, що припинення поставок транспортних засобів та запасних частин марки «Акура» зумовлено рішенням компанії-виробника Honda Motor Co. щодо припинення бізнесу «Акура» на території України. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність його вини у порушенні умов дилерського договору щодо автомобілів «Акура» від 01.07.2015, укладеного з позивачем.

Відтак, у випадку задоволення позовних вимог у даній справі та стягнення з відповідача збитків за порушення виконання умов дилерського договору щодо автомобілів «Акура» від 01.07.2015, у відповідача може виникнути право зворотної вимоги до компанії-виробника вказаних автомобілів.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність залучення Компанії Honda Motor Co. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, за приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

У зв`язку із викладеним, а також враховуючи подані сторонами пояснення, суд дійшов висновку про необхідність витребування:

- у Компанії Honda Motor Co.: документи/рішення компанії Honda Motor Co. Про припинення бізнесу в Україні, в тому числі, про припинення поставок авто, запчастин, сервісного обслуговування дистриб`ютору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор»;

- у позивача: звіт про фінансові результати (Ф-2) за 1 півріччя 2015 року, 2015 рік, 2016 рік, 9 місяців 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року; аналіз рахунків 70 та 90 в розрізі видів номенклатури за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях за субрахунками кореспондуючих рахунків; аналіз 23 та 28 рахунку за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях за субрахунками кореспондуючих рахунків; відомості про нарахування заробітної плати за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях; розшифровку іншої господарської діяльності, яка не стосується виконання дилерського договору, зазначеної в довідці за вих. №1207/1 від 12.07.2019, по місяцях; копії всіх договорів купівлі-продажу автомобілів «Акура» за період 01.07.2015-31.03.2018.

Клопотання позивача в частині витребування у Компанії Honda Motor Co. інформації та копій документів щодо підтвердження чи спростування факту проведення зустрічі представників Компанії Honda Motor Co. та ТОВ «Хонда Україна» та досягнення згоди щодо дострокового співробітництва на території України, оскільки такі докази на входять до предмету доказування у даній справі.

Щодо належного повідомлення залученої в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Компанії Honda Motor Co. суд відзначає наступне.

За змістом ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається із матеріалів справи, місцезнаходженням Компанії Honda Motor Co. є: 2-1-1, Minami-Aoyama, Minato-ku, Tokyo 107-8556, Japan.

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулює Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України № 2052-III «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» (із заявами та застереженнями).

Відповідно до статті 1 вказаної Конвенції, передбачено, що ця конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно зі статтею 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Конвенції).

Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:

a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або

b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої статті 5 Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

За таких обставин для належного повідомлення Компанії Honda Motor Co. про розгляд справи необхідно вручати судові документи та матеріали в нотаріально засвідченому перекладі на японську мову через Центральний Орган запитуваної Держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 229 провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 81 183, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача задовольнити.

2. Залучити Компанію Honda Motor Co. (2-1-1, Minami-Aoyama, Minato-ku, Tokyo 107-8556, Japan) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» про витребування доказів задовольнити частково.

4. Витребувати у Компанії Honda Motor Co. документи/рішення компанії Honda Motor Co. Про припинення бізнесу в Україні, в тому числі, про припинення поставок авто, запчастин, сервісного обслуговування дистриб`ютору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор».

5. В іншій частині в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» про витребування доказів відмовити.

6. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» про витребування доказів задовольнити.

7. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід»:

- звіт про фінансові результати (Ф-2) за 1 півріччя 2015 року, 2015 рік, 2016 рік, 9 місяців 2017 року, 2017 рік, 1 квартал 2018 року;

- аналіз рахунків 70 та 90 в розрізі видів номенклатури за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях за субрахунками кореспондуючих рахунків;

- аналіз 23 та 28 рахунку за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях за субрахунками кореспондуючих рахунків;

- відомості про нарахування заробітної плати за період 01.07.2015-31.03.2018 по місяцях;

- розшифровку іншої господарської діяльності, яка не стосується виконання дилерського договору, зазначеної в довідці за вих. №1207/1 від 12.07.2019, по місяцях;

- копії всіх договорів купівлі-продажу автомобілів «Акура» за період 01.07.2015-31.03.2018.

8. Встановити для Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» та Компанії Honda Motor Co. строк для надання витребуваних документів - протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

9. Відкласти підготовче засідання на 27.04.20 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 6 .

10. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» в строк до 31.10.2019 року надати Господарському суду міста Києва належним чином нотаріально завірені копії перекладу на японську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та позовної заяви з додатками у даній справі у трьох примірниках.

11. Запропонувати Компанії Honda Motor Co. надати письмові пояснення стосовно суті спору у 15-денний строк з дня отримання даної ухвали та копії позовної заяви

12. Звернутися до Центрального органу Японії, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення Компанії Honda Motor Co. копії ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та позовної заяви у даній справі.

13. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

14. Звернути увагу учасників процесу, що у відповідності до п. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

15. Зупинити провадження у справі №910/7511/19 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

16. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 11.10.2019.

Суддя В.П. Босий