Ухвала суду № 84878486, 11.10.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"11" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/689/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В. розглядаючи справу

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ)

до ОСОБА_1 (Житомирська область , м . Коростень )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "Крупний" (Житомирська область, м. Коростень)

про стягнення 200000,00 грн.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ковальчук А.В. - адвокат, ордер ЖТ №059025 від 21.03.2019

- від відповідача: не прибув

- від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 200000,00 грн. боргу за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "Крупний".

Позивачем позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ПП "Крупний" взятих на себе зобов`язань як позичальника за підписаною ним заявою про відкриття поточного рахунку, згідно з якою позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 08.02.2016. У зв`язку з несплатою позичальником зобов`язань за зазначеним договором, АТКБ "Приватбанк" подано позов до ОСОБА_1 як поручителя за договором поруки №Р1506671401353427295 від 29.09.2017 за виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 08.02.2016.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2019 відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Крупний"; підготовче засідання суду призначено на 27.08.2019 об 11:30.

Ухвалою від 26.09.2019 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого провадження по 25.10.2019, відклав розгляд справи на 11.10.2019 о 10:00 (а. с. 84).

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав повністю; надав в якості судової практики постанову ВС від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц.

Відповідач та представник третьої особи в засідання суду не прибули.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 укладаючи договір поруки №Р1506671401353427295 від 29.09.2017 на виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 08.02.2016, виступає як фізична особа - громадянин.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України). Отже, для забезпечення виконання основного зобов`язання сторони можуть передбачати як визначені у статті 546 види забезпечення зобов`язань, так й інші, встановлені договором або законом.

Законодавство України не проводить різниці у видах забезпечення основного зобов`язання для визначення юрисдикції суду для розгляду спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною другою ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на вказаний припис учасниками господарського процесу можуть бути не лише юридичні особи та держава, але й фізичні особи у спорах, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, а також в інших спорах, вирішення яких прямо віднесене до юрисдикції господарського суду.

Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 чітко розмежував юрисдикцію судів за правилами цивільного та господарського судочинства щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, встановивши у п. 1 ч.1 ст. 20 ГПК України, що критерієм розмежування юрисдикції у таких спорах є суб`єктний склад основного зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

До 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 - існували інші правила щодо юрисдикції господарських судів. Проте у цій справі позивач звернувся до суду у липні 2019 року, тобто після набрання чинності новою редакцією ГПК України.

З дати набрання чинності зазначеного Закону - спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (див. п. п. 52-53 постанови ВС від 31.10.2018 у справі № 753/12916/15-ц).

З огляду на вказане, на думку суду, вказаний спір може розглядатися за правилами господарського судочинства у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договору поруки, укладеного для забезпечення основного зхобов`язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 4 ст.231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись п.1 ч.1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 906/689/19.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Ухвала підписана 11.10.2019.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрук:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком. з повідомл.)

4 - третій особі (реком. з повідомл.)