Ухвала суду № 84876234, 10.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"10" жовтня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/16388/19

провадження № 2/755/6271/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» до Товаприства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», ОСОБА_1 про визнання договору про передачі авторських і суміжних прав недійсним,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» до Товаприства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», ОСОБА_1 про визнання договору про передачі авторських і суміжних прав № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року недійсним.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Зловживання правом на позов, на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого уся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг та позовів, що мають штучний характер. (даний висновок зроблено Суддею, Секретарем Пленуму Верховного Суду Д. Луспеником у офіційній статті «Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід»).

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні необхідності розгляду декількох позовів в рамках одного провадження з істотним ускладненням вивчення матеріалів справи, дослідження наданих доказів, у зв`язку із збільшенням їх кількості, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Як убачається з матеріалів справи та бази автоматизованого розподілу справ Дніпровського районного суду м. Києва у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва (суддя Астахова О.О.) знаходиться цивільна справа № 755/7240/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київстар» про визнання недійсним договору про передачу авторських та суміжних прав, - предметом вказаної цивільної справи є дійсність договору про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Умиг Мьюзік», сторонами якого є ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», ОСОБА_1 , ТОВ «Умиг Мьюзік».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року зупинено провадження у справі № 755/7240/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київстар» про визнання недійсним договору про передачу авторських та суміжних прав до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 761/32249/16-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», ОСОБА_1 про встановлення нікчемності окремих частин договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, що знаходиться в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень Шевченківським районним судом м. Києва від 08.07.2019 року у справі № 761/32249/16-ц позов Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Уміг Мьюзік» про встановлення нікчемності окремих частин договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року - залишено без задоволення.

Таким чином, позивач ТОВ «Умиг Мьюзік», будучи учасником справи та, відповідно, обізнаним про розгляд справи у Шевченківському районному суді м. Києва, у провадженні якого перебувала справа № 761/32249/16-ц щодо дійсності договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, не оскарживши в апеляційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Києва, будучи наділеним таким правом, окремо оспорює договір № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, подавши ідентичений позов тепер вже до Дніпровського районного суду м. Києва.

Крім того, позивач ТОВ «Умиг Мьюзік» є відповідачем у вищезазначеній цивільній справі № 755/7240/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київстар» про визнання недійсним договору про передачу авторських та суміжних прав, - яка перебуває у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва (суддя Астахова О.О) та зупинена до набрання чинності рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/32249/16-ц , яке станом на день постановлення даної ухвали суду набрало законної сили.

Таким чином, ТОВ «Умиг Мьюзік», будучи відповідачем у цивільній справі, коло учасників якої, підстави звернення є аналогічними та провадження по якій відкрито понад 3 (три) роки, має процесуальне право на звернення до суду із заявою про відновлення провадження у справі та подачі зустрічної позовної заяви та/або право на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення Шевченківського районного суду м. Києва, яким вже розглянуто питання щодо дійсності договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, однак знову оспорюється у даному провадженні ТОВ «Умиг Мьюзик», яке обізнане про рішення суду щодо відмови у визнанні недійсним частин договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, однак, не подавши апеляційної скарги, звернувся з позовом змінивши територіальну підсудність позову.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку діям позивача ТОВ «Умиг Мьюзік», який є відповідачем у справі Дніпровського районного суду м. Києва № 755/7240/16 з аналогічним даному колу часників та підставами звернення, який є обізнаним щодо розгляду Шевченківським районним судом м. Києва цивільної справи № 761/32249/16-ц та ухвалення рішення суду щодо дійсності договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, - звернувся до суду у даному провадження з ідентичними вимогами щодо дійсності договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, - суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття позовної заяви, оскільки позивач звернувся до суду із позовною заявою, яка містить ідентичні вимоги відносно заяви, яка вже розглянута Шевченківським районним судом м. Києва по суті вимог та стосується оспорення одного і того ж договору № 42-01/03/15 від 01 березня 2015 року, та позивачем не оскаржено в апеляційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Києва, подавши ідентичний позов до суду із зміною територіальної підсудності, тому у суду наявні підстави для оцінки дій позивача як маніпуляції процесуальними правами позивача, наслідком чого є подання позову, який має очевидно штучний, сутяжницький характер, що є перешкодою виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, та має наслідком застосування заходів цивільного процесуального примусу, передбачених Главою 9 ЦПК України, що зауважено Суддею, Секретарем Пленуму Верховного Суду Д. Луспеником у офіційній статті «Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід».

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу задля усунення штучної маніпуляції автоматизованим розподілом справ, шляхом відкриття проваджень у справах щодо одного і того ж предмету (оспорення дійсності одного і того ж правочину), що є зловживанням процесуальним правом позивача (сутяжництвом), обов`язок запобігання якого законом покладено на суд.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» до Товаприства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», ОСОБА_1 про визнання договору про передачі авторських і суміжних прав недійсним - повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган