Рішення № 84873038, 10.10.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

612/555/19

2/612/193/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 жовтня 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участі секретаря судових засідань Зуєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 48690,50 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 11 червня 1994 року між нею та відповідачем укладено шлюб.

06 грудня 2012 року рішенням Близнюківського районного суду Харківської області зазначений шлюб розірвано.

Вказує, що від цього шлюбу вони з відповідачем мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом з нею.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20.07.2012 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на 11.07.2019 за відповідачем, у зв`язку з несплатою аліментів, утворилась заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам Міськрайонного ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова ГТУЮ у Харківській області, її розмір становить 48690,50 грн. Розмір неустойки складає 49067,22 грн. Так як пеня, відповідно до норм закону не може перевищувати 100% суми заборгованості, тому позивач просить стягнути пеню у розмірі 48690,50 грн.

Позивач вважає, що заборгованість виникла з вини відповідача і у відповідності зі ст. 196 СК України вона має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення на її користь на утримання неповнолітніх дітей.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Позивач надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20.07.2012 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 25 червня 2012 року до повноліття дітей.

Згідно із розрахунком заборгованості, проведеним Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківської області, розмір заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 2003/608/2012, виданим Близнюківським районним судом Харківської області на 11.07.2019 становить 48690,50 грн.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до приписів ст. 196 СК України уразі виникнення заборгованості звини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання, її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%/Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18).

Суд погоджується з розрахунком пені, наданої відповідачем, оскільки цей розрахунок здійснений у відповідності до вимог діючого законодавства.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

З розрахунку пені вбачається, що її розмір становить 49067,22 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несплату аліментів в розмірі 48690,50 грн., що не перевищує суми заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» також зазначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) заборгованість по сплаті неустойки настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, позовні вимоги є достатньо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 48690 (сорок вісім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., який перерахувати на рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Лобановська

10 жовтня 2019 року