Вирок № 84872955, 10.10.2019, Старобільський районний суд Луганської області

10.10.2019

ЄУН 431/5767/19

Справа 1-кп/431/325/2019 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Чесалової О.Є.,

прокурора Дубовика О.В,

захисника Алєксандрової А.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, з середньо-спеціальною освітою, громадянина України, неодруженого, раніше судимого: 01.06.2018 Старобільським районним судом Луганської області за ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням на строк 1 рік та виконанням обов`язків передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 в ранковий час, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись на березі річки «Айдар» неподалік пров. Сотника Синельникова, м.Старобільськ, Луганської області в районі дамби, знайшов поліетиленовий пакет білого кольору з предметом схожим на корпус ручної гранати Ф-1, який в органи МВС України добровільно не здав, а маючи умисел на незаконне придбання та носіння вказаної вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний намір, привласнив знайдене з метою використання для особистих потреб, тим самим придбав вибухову речовину, після чого знайдене поклав собі у внутрішній лівий карман своєї куртки, та продовжуючи свій злочинний намір направлений на носіння вибухової речовини носив при собі до 06.09.2019 року

06.09.2019 о 10 годині 50 хвилин працівниками ДОП СП Старобільського ВП ГУНП в Луганській області під час складання адміністративного протоколу передбаченого ч.2 ст.178 КУпАП біля будинку №2 за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул . Гаршина у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1, який останній незаконно придбав та носив, без передбаченого на те законом дозволу.

Згідно висновку експерта № 19/113/11/203-е від 19.09.2019, наданий на експертизу предмет є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил, масою 50-56 грам [4]) - корпусом ручної осколкової гранати Ф-1. Вибухова речовина, якою споряджено корпус ручної осколкової гранати Ф-1, придатна до вибуху.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу.

26 вересня 2019 року між прокурором Старобільської місцевої прокуратури Дубовиком О.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , захисником Алєксандровою А.Є. було укладено угоду про визнання винуватості.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, з застосуванням ст.75 КК України та виконанням обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, віднесений до тяжких злочинів, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. 65, 69 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Алєксандрова А. Є. погоджуються на призначення узгодженого покарання.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 26 вересня 2019 року була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, слід стягнути з обвинуваченого. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 473, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Алєксандровою Анастасією Євгенівною та прокурором Старобільської місцевої прокуратури Дубовиком О.В. 26 вересня 2019 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення вибухотехнічної експертизи №19/113/11/203е у сумі 1 256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок на користь держави (отримувач: УК у Старобільському р-ні/Старобільський р-н/24060300, код отримувача ( ЄДРПОУ) : 37858396, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA 918999980000031111115012331 , код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету-інші надходження).

Речовий доказ - корпус ручної осколкової гранати РГ-42 (протил масою 50-56 грамів [4]), переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, у спецпакеті за №2446941 -знищити.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя О.О.Пелих