Вирок № 84872852, 10.10.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/15192/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Попової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Великоцької Ю.В.,

захисника Кузнєцової Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Сватівського районного суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 04.04.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.2, ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 24.04.2003 року Сватівським районним судом Луганської області за ст. 185 ч. 2, ч.3, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 08.09.2004 року Сватівським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185, ст.395 КК України, до 3 років позбавлення волі, згідно ч.4 ст.70 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Сватівського районного суду від 24.04.2003 остаточно 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 03.12.2007 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 ч.1, ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 11.02.2008 року Сватівським районним судом Луганської області за ст.187 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ч.4 ст.70 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду в Луганській області від 03.12.2008 р., остаточно 6 років позбавлення волі;

- 28.02.2014 Сватівським районним судом Луганської області за ст.185 ч.2, ч.3 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 15.06.2018 Ірпінським міським судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 180 днів позбавлення волі, скасований в частині призначення покарання 05 вересня 2018 року вироком апеляційного суду Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, діючи в період, коли судимості не зняті та непогашені, вчинив злочини проти власності за наступних обставин.

Так, 08.09.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 прямував з м. Києва до м. Сватове Луганської області у купейному вагоні № 11 потягу сполучення Київ-Лисичанськ. Цього ж дня, приблизно о 14.00, більш точного часу встановити не надалось можливим, коли потяг прибув на станцію Сватове, обвинувачений, зібравши свої речі, направився до виходу із вагону. Проходячи біля розкладного сидіння по проходу, обвинувачений побачив на ньому мобільний телефон червоного кольору марки «LENOVO 2010 А» у силіконовому чохлі прозорого кольору, що належить ОСОБА_2 , який через зарядний пристрій був приєднаний до мережі електричного живлення. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, від`єднав вищевказаний мобільний телефон червоного кольору марки «LENOVO 2010 А» ІМЕІ НОМЕР_2 , який знаходився у прозорому силіконовому чохлі від зарядного пристрою, та поклав його до правої кишені брюк, в які був одягнений. Після цього попрямував до виходу із вагону та вийшов на станції Сватове. Отже, обвинувачений незаконно заволодів вищевказаним майном - мобільним телефоном червоного кольору марки «LENOVO 2010 А» ІМЕІ НОМЕР_2 , силіконовим чохлом до телефону, двома СІМ картками операторів мобільного зв`язку «Vodafone» та «Life» та картою розширення пам`яті на 32 Гб, ринкова вартість яких станом на 08 вересня 2017 року з урахуванням вільного ціноутворення на території України згідно висновку експерта №19/113/9-4/228-152е від 12.09.2017 складає 1345, 00 грн., тим самим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1345 гривень.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Окрім того, 22.09.2017 року, приблизно о 04.00 обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу магазину «Абсолют», розташованого по вул.Веселій м.Сватове, на відкритій ділянці місцевості знайшов та підняв металеву викрутку. Зі знайденим предметом у руках останній попрямував до кафе «Спорт-Лото», з метою пограти в гральні автомати.

Коли обвинувачений проходив біля огородженої території храму, що розташований на відстані приблизно 50 метрів від магазину «Абсолют» у північному напряму за адресою: м. Сватове, вул. Весела, 82-Б у нього раптово виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення даного храму.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а також не може йому перешкодити, обвинувачений ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник на огороджену територію вищезазначеного храму, де, підійшовши до металопластикового вікна приміщення недільної школи, за допомогою металевої викрутки, яка вже була при ньому, відчинив вказане металопластикове вікно, через яке в подальшому проник до приміщення вказаної споруди з метою викрадення якого-небудь майна. Перебуваючи в приміщенні недільної школи, обвинувачений біля стіни, навпроти вікна, знайшов одну бухту дроту, та ще одну бухту дроту побачив через відкритий отвір до даху вказаного приміщення. Виявлені предмети останній вирішив викрасти з метою подальшої їх здачі на металобрухт. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, обвинувачений підняв з підлоги перший дріт та піднявшись по дробині, дістав другий дріт. Викрадені предмети він помістив в білий поліпропіленовий мішок, який знайшов у тому ж приміщенні та покинув територію будівлі через відкрите ним раніше вікно разом з викраденим дротом, тим самим здійснив крадіжку майна, яке належить релігійній організації «Парафія на честь Великомученика Георгія Побідоносця село Свистунівка Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви». Покинувши територію вищезазначеного храму, обвинувачений ОСОБА_1 попрямував до приватних будинків, де, з метою оголення дротів від пластику, в городах обпалив їх. З метою реалізації викраденого майна, того ж дня, приблизно о 10.00, обвинувачений ОСОБА_1 з викраденими бухтами дроту, підготовлених для продажу спрямував до пункту прийому металобрухту, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де збув викрадені ним предмети за 768 гривень. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на свій власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 059/09/17 від 28.09,2017 року загальна залишкова (дійсна) вартість викраденого майна, станом на час вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 22.09.2017 року, з урахуванням відсотку зносу та витрати якості, і за умов вільного ціноутворення на території України складає 666 гривень 80 копійок.

Отже, обвинувачений ОСОБА_1 завдав релігійній організації «Парафія на честь Великомученика Георгія Побідоносця село Свистунівка Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви» матеріальну шкоду на загальну суму 666 грн. 80 коп.

Своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у скоєних злочинах, та повністю підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальних актах.

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої релігійної організації в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про його час та місце.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За вищевикладених обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів в судовому засіданні доведена повністю, і кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 :

- за ст.185 ч.2 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно

- за ст.185 ч.3 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням в інше сховище, вчиненого повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, керуючись ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, який скоїв ОСОБА_1 , є тяжким злочином, а злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України - злочином середньої тяжкості, обвинувачений до вчинення інкримінованих злочинів був неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі. За місцем проживання, як повідомив орган місцевого самоврядування, характеристику надати неможливо, оскільки сусідам про нього нічого не відомо. Тяжких наслідків від злочинів не наступило, викрадений мобільний телефон вилучено працівниками поліції та повернуто потерпілій.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, та щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшують покарання, згідно ст.66 КК України. Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України є рецидив вчинення обох злочинів. Вищевказані обставини і особа обвинуваченого, на думку суду, свідчать про неможливість виправлення його без ізоляції від суспільства та реального відбування покарання.

Однак, оскільки на теперішній час всі злочини скоєні ОСОБА_1 до ухвалення вироку від 15.06.2018 Ірпінським міським судом Київської області, то за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, підлягає складанню покарання за цим вироком з покаранням за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 15.06.2018 скасованого в частині призначення покарання вироком апеляційного суду Київської області від 05.09.2018.

Цивільних позовів по справі не заявлялось.

Процесуальні витрати в сумі 944 грн. 80 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід - тримання під вартою - слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.70 ч.1 КК України покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарань більш суворим покаранням і призначити міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання вищевказане покарання скласти з частиною покарання за вироком Апеляційного суду Київської області від 05.09.2018 року у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) місяців і призначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

В строк відбування покарання зарахувати час його попереднього ув`язнення з 22.02.2018 по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 059/09/17 від 28.09.2017 року в сумі 450,00 грн. та судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-4/228-152е від 12.09.2017 року в сумі 494,80 грн.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «LENOVO 2010 А» ІМЕІ НОМЕР_2 у корпусі з полімерного матеріалу червоного кольору, з двома СІМ картками операторів мобільного зв`язку «Vodafone» та «Life» та картою розширення пам`яті на 32 Гб, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 , залишити ОСОБА_2 .

Речові докази - три мокти обпаленого мідного дроту, вагою 6,4 кг, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 , передати релігійній організації "Парафія на честь Великомученика Георгія Побідоносця село Свистунівка Сєвєродонецької єпархії української православної церкви" (ідентифікаційний код юридичної особи - 34250414).

Речовий доказ - CD-RW диск, обємом 700 МВ, на якому мається два відеозаписи залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя О.М. Попова