Вирок № 84872643, 27.09.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7864/18

н.п. 1-кп/415/275/19

ВИРОК

Іменем України

27 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 12.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240002202

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента 4 курсу Лисичанського промислово-технічного коледжу (з 12.11.2018 в академічний відпустці), неодруженого, солдата гранатометника в/ч А 0284, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Нескородової Г.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

03 травня 2018 року в період часу з 12 години по 15 годину, більш точніший час в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , за попередньою змовою з іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перелізши через паркан, проникли у подвір`я будинку АДРЕСА_3 . У подальшому помітили у подвір`ї сусіднього будинку АДРЕСА_4 » металеву ємність для води прямокутної форми. Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, перелізли через паркан, який розділяє подвір`я будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 самим проникли на подвір`я будинку АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали металевий виріб (ємність для води) вагою 45 кг, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-843е від 19 червня 2018 року, становить 255 гривень 15 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_2 , та передали зазначене викрадене майно через паркан іншим особам, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, які залишилися їх чекати на подвір`ї будинку № 82. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, залишили місце скоєння кримінального правопорушення та віднесли викрадене майно до пункту прийому металобрухту, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , тим самим розпорядилися ним на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 255 гривень 15 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

27 червня 2018 року в після обідній час, більш точніший час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізши через паркан, проникли до подвір`я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , звідки повторно таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_3 , а саме: 3 металеві труби, загальною вагою 41,60 кг, вартістю 166 гривень 40 копійок, із розрахунку 4 гривні 00 копійок за 1 кг лому чорного металу (згідно довідки виданої ПП «Дон-Пром-Транс» від 05.08.2018); металеві сходинки, вартістю 500 гривень (згідно висновку експерта №19/113/9-980е від 30.07.2018) та металеву ванну, вартістю 466 гривень 67 копійок (згідно висновку експерта №19/113/9-980е від 30.07.2018). Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , разом із іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, зникли з місця скоєння злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1133 гривні 07 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, визнав повністю. Зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити покарання у виді штрафу, оскільки зробив для себе належні висновки. Також зазначив, що добровільно пішов у лави Збройних сил України.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що будинок АДРЕСА_3 належить її свекрові. Періодично вона приходить до будинку. 03.05.2018 у вечорі вона виявила зникнення ємності для води, яку в подальшому знайшла на пункті прийому металобрухту. Бочку їй повернули, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 , вона не має. Просила суд призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу, оскільки моральна шкода відшкодована їй у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , належить її свекрові. Періодично вона приходить до будинку. У червні 2018 року вона виявила зникнення ванни, металевих труб та металевих сходинок. Які в подальшому виявлені на пункті прийому металобрухту. Викрадене їй повернули, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 , вона не має. Просила суд призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу, оскільки вибачила ОСОБА_1 ..

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілих, і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_1 , визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд, допитавши обвинуваченого і потерпілих, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_1 , приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, повторно, повністю доведена та кваліфікує дії останнього за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та перебування ОСОБА_1 у лавах Збройних сил України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, а саме визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та перебування ОСОБА_1 у лавах Збройних сил України, а також беручи до уваги усвідомлення обвинуваченим характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні неодноразово вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчинених ним злочинів, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, раніше не судимий, з урахуванням думки потерпілих, які при призначенні покарання наполягали на мінімальному покаранні, суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України та призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими не пред`явлено, що не позбавляє права останніх, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Китайського Євгена ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання, відповідно до ст. 69 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1001 (одна тисяча одна) гривня за проведення:

- товарознавчої експертизи № 19/113/9-843е від 19.06.2018, у розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень,

- товарознавчої експертизи № 19/113/9-980е від 30.07.2018, у розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази, відповідно до постанов слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 15 травня 2018 року, 29 червня 2018 року та 18 вересня 2018 року:

– металеву ванну, три металеві труби та металеві сходинки, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 – повернути власниці ОСОБА_3 ;

– бак із чорного металу розміром 0,6х0,61х0,59 м, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 – повернути власниці ОСОБА_2 ;

– DVD диск, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко