Рішення № 84871595, 02.10.2019, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1124/19

Провадження № 2/349/391/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 жовтня 2019 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Сірко І.В.

озглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1124/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

учасник справи

позивач ОСОБА_1

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 є депутатом Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від с.Гоноратівка, жителями якого є сторони по справі. 29 червня 2018 року о 10 год. 25 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи на громадській дорозі біля домоволодіння позивача ОСОБА_1 , в присутності членів земельної комісії, які були запрошені позивачем для фіксації порушення його прав, як землекористувача, словесно ображала позивача, називаючи його нецензурним словом. На зауваження його брата ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не реагувала. ОСОБА_2 принизила його честь, гідність та поширили недостовірну інформацію, а також завдала моральних страждань, що виразилося у порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушенні душевної рівноваги, порушенні сну, спокою. Дії ОСОБА_3 призвели до перебування його тривалий термін в стані нервового збудження, неспокою .

Враховуючи викладене, а також уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати відомості поширені ОСОБА_2 такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність; зобов`язати відповідачку спростувати недостовірну інформацію в присутності усіх членів земельної комісії, які були присутні 29 червня 2018 року під час негативних висловлювань на його адресу; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі гривень) та судові витрати.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 10 липня 2019 року відкрито провадження по справі. Визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

Ухвалою від 02 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_2 від 02 жовтня 2019 року про виклик у судове засідання свідків залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав повністю, просив позовні вимоги задовольнити повністю. Пояснив, що ОСОБА_2 , будучи депутатом сільської ради, непристойно, грубо висловлювалася на його адресу в присутності членів земельної комісії, які прибули за його викликом для вирішення його звернення щодо порушених його прав, як землекористувача. Його сім`я перебуває в неприязних стосунках з ОСОБА_2 , вона не була членом земельної комісії, а тому він заборонив їй заходити на територію його домоволодіння. Його заборона була висловлена у коректній формі. Реакція ОСОБА_2 на його заборону була неадекватною, вона почала кричати, нецензурно висловлюватися, назвала його непристойним словом. Просив позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати негативне висловлювання ОСОБА_2 на його адресу таким, що принизило його честь та гідність; зобов`язати ОСОБА_2 в присутності усіх членів земельної комісії спростувати недостовірну інформацію, яку вона поширила 29 ІНФОРМАЦІЯ_1 року біля 10 год. 25 хв. в с.Гоноратівка, довести до відома усіх присутніх, що поширена нею інформація не відповідає дійсності. Просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 моральну шкоду, яку ним оцінено у 2000 грн. та судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, не подала відзиву на позов. Направила на адресу суду письмову заяву про слухання справи без її участі. У заяві, направленій на адресу суду 29 липня 2019 року, зазнчила, що позову не визнає зовсім, оскільки вимоги позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Просила у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що доводиться рідним братом позивача та проживає разом з ним та матір`ю ОСОБА_4 в с.Гоноратівка Рогатинського району Івано-Франківської області. 29 червня 2018 року в присутності членів земельної комісії ОСОБА_2 ображала його брата ОСОБА_1 ненормативною лексикою, на його зауваження не реагувала. Дії ОСОБА_2 були зумовлені тим, що брат не допустив її разом з членами земельної комісії на подвір`я їх домоволодіння. ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_2 , що оскільки вона не є членом земельної комісії, тому немає права заходити на їх приватну територію. Внаслідок неправомірних дій депутата сільської ради ОСОБА_2 , брат зазнав приниження честі та гідності. Після інцеденту протягом тижня брат був емоційно збудженим, вживав заспокійливі ліки. Ця подія не дає йому спокою і засмучує пр даний час.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 29 ІНФОРМАЦІЯ_1 2018 року, в присутності членів земельної комісії, ОСОБА_2 обзивала її сина ОСОБА_1 нецензурною лексикою, чим ображала його. Внаслідок негативних висловлювань ОСОБА_2 , син переніс стрес та душевні страждання. Вона не була очевидцем події, оскільки перебувала у лікувальному закладі. Про подію дізналася від сина по телефону. При поверненні з лікуваьного закладу додому, бачила, як болісно син переживає цю подію. Вона звернула увагу на зміни у поведінні сина - він був схвильований, переживав, вживав заспокійливі ліки. ОСОБА_5 приниження син відчуває по даний час.

Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП №063779, складеного 09 серпня 2108 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с.Гоноратівка АДРЕСА_1 району АДРЕСА_2 -Франківської області, 29 червня 2018 року біля 10 год. 25 хв. в с.Гоноратівка по вулиці Центральній в громадському місці ОСОБА_2 образливо чіплялася до ОСОБА_1 , чим порушила громадський порядок. Згідно постанови судді Рогатинського районного суду від 08 жовтня 2018 року в справі №349/1564/18, провадження 3/349/873/18, провадження у справі було закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається з відповіді Верхньолипицької сільської ради на звернення ОСОБА_1 від 01 липня 2018 року щодо недопустимої поведінки депутата сільської ради ОСОБА_2 з приводу події 29 червня 2018 року, 18 липня 2018 року секретарем сільської ради ОСОБА_6 було проведено бесіду з ОСОБА_2 , повідомлено про недопустиму поведінку, як щодо виборців, так і щодо інших громадян. Після проведеної бесіди ОСОБА_2 запевнила представника сільської ради, що будь-яких непристойних висловлювань на адресу ОСОБА_1 в подальшому вживати не буде.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватисясвоїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорониздоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним у демократичному суспільстві.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

За змістом частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абзацах 3, 5 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що некоректне висловлювання ОСОБА_2 нецензурним ненормативним словом на адресу ОСОБА_1 є суб`єктивною думкою ОСОБА_2 , а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно визначеного статтею 277 ЦК України порядку, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання ОСОБА_2 спростувати зазначене.

Проте, оскільки суб`єктивну думку відповідачкою висловлено у формі образи, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , такі дії призвели до заподіяння йому моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. А згідно п.4 ч.2 ст.23 вказаного Кодексу моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п.п. 3, 9 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З пояснень свідків – матері позивача ОСОБА_4 , брата позивача ОСОБА_1 вбачається , що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , які виразилися у нецензурній лайці в адресу ОСОБА_1 в нього порушився сон, він втратив спокій, а також ОСОБА_1 вимушений був витрачати кошти для придбання заспокійливих медичних препаратів. Дана обставина, крім пояснення свідків, документально пвдтверджена копіями фіскальних чеків від 27 липня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 02 листопада 2018 року, виданих аптечними пунктами щодо придбання лікарських засобів "Персен", "Ібупрофен", "Валеріана", інструкціями щодо застосування вищезазначених лікарських препаратів (показання - неврози, що супроводжуються нервовим збудженням, неспокоєм, напруженням, викликаним стресом, розлади сну, головного болю, безсонням).

Вищенаведені обставини дають підстави прийти до висновку, що вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 підлягають захисту шляхом відшкодування моральної шкоди. Така шкода мала місце через моральні страждання (переживання, нервовий стрес від приниження в присутності членів земельної комісії, порушення душевної рівноваги, втратою сну, спокою) , порушення нормальних життєвих зв`язків. Проте розмір моральної шкоди, зазначений в позові, суд вважає неспівмірним заподіяним моральним стражданням, таким, що не відповідає глибині цих страждань за обставинами справи. Достатнім, співмірним, розумним розміром морального відшкодування суд визначає суму 1000, 00 грн.(тисячу грн.)

Відповідно до ст.141 ЦПК України , якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" №10 від 17 жовтня 2014 року (із змінами і доповненнями) роз`яснено якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до наданої позивачем довідки виданої начальником автомобільного вокзалу м. Рогатин вартість проїзду в одну сторону становить 9,61 грн ,а із журналів судового засідання вбачається, що позивач брав участь у двох судових засіданнях, а тому сума, що підлягає відшкодуванню становить 38,44 грн. ( (9,61 + 9,61) x 2 ).

Щодо виплати позивачу добових, то суд виходить з наступного.

ОСОБА_7 - це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи, направленої у відрядження. За змістом ст. 121 КЗпП України саме працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються, зокрема, добові за час перебування у відрядженні. Оскільки позивач у відряджені не перебував, а тому і підстав для відшкодування йому добових немає. Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України,

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн ( тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати, що пов`язані з явкою до суду в розмірі 38,44 грн. Всього на загальну суму 1038, 44 грн. (тисяча тридцять вісім грн. 44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.), який необхідно сплатити на рахунок № UA798999980000031211256026001, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету – 22030106.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою с АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року.

Суддя: О.О.Лошак