Рішення № 84871460, 26.09.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14519/14-ц

Провадження № 2/344/474/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої — судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Галицька», треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ТОВ «ТР –Транс» про стягнення суми страхового відшкодування,–

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди спричиненої злочином, посилаючись на те, що 13 липня 2013 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав перелом чотирьох ребер, перелом правої руки, тріщини колінних чашечок, закриту черепно-мозкову травму, множинні забійні рани. Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Галицька». Позивач звертався із заявою до страхової компанії про здійснення виплати страхового відшкодування за даним страховим випадком та надав всі наявні і необхідні документи, що підтверджують понесені витрати та спричинену моральну шкоду. 11 січня 2014 року позивач подав до відповідача заяву про уточнення суми страхового відшкодування і надав документи, що підтверджують понесені збитки та моральну шкоду. Загальна сума страхового відшкодування за даним страховим випадком становить 112 017,60 грн. 05 травня 2014 року відповідачем надіслано грошовий переказ - страхове відшкодування в сумі 19 258,46 грн., з яких при отриманні цього страхового відшкодування знято один процент в сумі 192,59 грн. Після отримання цієї суми страхового відшкодування позивач направив ПрАТ «СК «Галицька» претензію про виплату всієї суми страховки, яка залишена відповідачем без задоволення.

На підставі наведеного та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 68 169,31 грн., з яких: 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 63 169,31 грн. - матеріальні витрати (45 957,65 грн. - відшкодування витрат понесених в зв`язку з перебуванням на лікуванні як приватному підприємцю, 32 000,00 грн. - вартість знищеного автомобіля та газової установки, 1 800,00 грн. - витрати на оплату евакуатора для доставки пошкодженого автомобіля з місця ДТП до місця зберігання, 2 055,10 грн. - витрати, пов`язані з лікуванням та доставкою до лікувального закладу, 615,02 грн - витрати, пов`язані з проведенням медичних консультацій.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2015 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд.

23.03.2017 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив додатково стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 65 798 грн. 48 коп., з яких 45 328 грн. 36 коп. шкода відповідно до ст.25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із розрахунку тимчасової втрати працездатності потерпілим (позивачем) на 77 дні - особою яка забезпечує себе роботою самостійно і обчислюється як різниця неотриманих доходів за попередній до ДТП календарний рік і доходом отриманим в році коли сталася ДТП (588,68 грн. х 77 днів). Додаткові кошти вартості пошкодженого в ДТП автомобіля та газової установки встановленої на ньому в сумі 16 000 грн., а також 1 800 грн. витрачених на оплату евакуатора для доставки пошкодженого автомобіля з місця ДТП до місця огляду та зберігання, 2 055 грн. 10 коп. витрат пов`язаних з лікуванням та доставку до лікувального закладу, 615 грн. 02 коп. витрати пов`язані з проведенням медичних консультацій та придбання ренгенплівок для проведення ренгенобстеження. Також, просить стягнути із відповідача всі судові витрати по справі пов`язані з сплатою судового збору за подання позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг, в тому числі витрат понесених у зв`язку з наданням правової допомоги при розгляді справи в сумі 2 500 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг та моральну шкоду в розмірі 5% від суми страхового відшкодування.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2017 року витребувано у Бережанському відділені Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області належним чином завірені копії довідок про доходи пов`язані з підприємницькою діяльністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2017 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_2 та ТОВ «ТР- Транс».

02 березня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив додатково стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 65 798 грн. 48 коп., з яких 45 328 грн. 36 коп. шкода відповідно до ст.25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із розрахунку тимчасової втрати працездатності потерпілим (позивачем) на 77 дні - особою яка забезпечує себе роботою самостійно і обчислюється як різниця неотриманих доходів за попередній до ДТП календарний рік і доходом отриманим в році коли сталася ДТП (588,68 грн. х 77 днів), а також кошти в сумі 1 800 грн. витрачених на оплату евакуатора для доставки пошкодженого автомобіля з місця ДТП до місця огляду та зберігання, 2 055 грн. 10 коп. витрат пов`язаних з лікуванням та доставку до лікувального закладу, 615 грн. 02 коп. витрати пов`язані з проведенням медичних консультацій та придбання ренгенплівок для проведення ренгенобстеження. Також, просить стягнути із відповідача всі судові витрати по справі пов`язані з сплатою судового збору за подання позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг, в тому числі витрат понесених у зв`язку з наданням правової допомоги при розгляді справи в сумі 2 500 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг. Всього суму у розмірі 52 298, 48 гр. та моральну шкоду в розмірі 5% від суми страхового відшкодування (а.с.34 том 2).

Також, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав заяву про залишення вимоги про стягнення суми 16 000 грн. без розгляду (а.с.35 том 2).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 березня 2018 року позовну вимогу ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Галицька», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ТОВ «ТР Транс» про стягнення додаткових коштів вартості пошкодженого автомобіля та газової установки, встановленої на ньому в сумі 16 000 грн. залишено без розгляду (а.с.46 том 2).

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просив уточнені позовні вимоги задоволити в повному обсязі (а.с.110 том 2).

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В судовому засіданні 31.01.2019 року щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у письмовому відзиві, просив відмовити в повному обсязі.

31 січня 2019 року представником ТзОВ «ТР Транс» М.Кубара подано заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, а також зазначено, що з позовними вимогами відповідач не погоджуються, у їх задоволені просить відмовити (а.с.94 том 2).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 117-119 том 2).

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2013 року біля 10 год 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем “Ман” (Сідловий тягач-Е), реєстр. № НОМЕР_1 , із напівпричепом-цистерною-Е реєстр № НОМЕР_2 , на 62 км + 200 м автомобільної догори “Львів-Шегині” у напрямку м.Львова, у с.Гостинцево Монастириського району Львівської області, при виконанні повороту праворуч грубо порушив вимоги пунктів 1.2, 1.5, ч.1, 1.10 (в частині значення терміну “безпечна швидкість”); пунктів 2.3 б); 10.1; 11.2, 11.3; 12.1; 13.1, 13.3 ПДР України, які виразились в тому, що проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів керований ним транспортний засіб якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримуючись безпечного бокового інтервалу, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час назустріч йому рухався автомобіль “ВАЗ-2107”, реєстр № НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_1 такими своїми діями створив аварійну обстановку, котра призвела до зіткення із вказним автомобілем. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі “Ман” (Сідловий тягач-Е), реєстр. № НОМЕР_1 та “ВАЗ-2107”, реєстр № НОМЕР_3 отримали значні технічні пошкодження, а водій автомобіля “ВАЗ-2107”, реєстр № НОМЕР_3 , - потерпілий ОСОБА_1 отримав закритий перелом правої ліктьової кістки, закритий перелом 2-ї п”ясної кістки, закриті переломи 6-го, 7-го, 8-го ребер зліва, закритий перелом правого наколінника, множинні садна на руках, що відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров”я.

Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 29.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням відповідно до с. 76 КК України обов”язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки (а.с.4, 5 том 1).

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з Полісу № АС/3088887 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 17.06.2013 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована ПрАТ СК «Галицька» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн., життю та здоров`ю потерпілого 100 000 грн. (а.с.3).

Згідно копії висновку експерта №77/2013 від 19.07.2013 року гр. ОСОБА_1 , 1975 р.н. внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров”я (а.с.6, 7 том 1).

Внаслідок ДТП позивач перебував на лікуванні 77 днів, що підтверджується копіями листків непрацездатності (а.с.8, 9 том 1).

11 січня 2014 року позивач звернуся до відповідача із заявою про уточнення суми страхового відшкодування та 10 березня 2014 року - із заявою про додаткове уточнення суми страхового відшкодування (а.с.25, 26 том 1).

Як вбачається із виписки з рахунку позивача 30.04.2014р. ПрАТ СК «Галицька» було проведено виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перераховано 19 248 грн. 46 коп. (а.с. 28 том 1).

Згідно розрахунку на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, пов”язану з лікуванням потерпілого від 30.04.2014 року позивачу відшкодовано: 4 129 грн. 20 коп. – мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду пов`язану з лікуванням; 206 грн. 46 коп. – моральної шкоди (5% від розміру страхової виплати за шкоду життю та здоров`ю) (а.с.61 том 1).

Відповідно до ст. 25 ЗУ “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Як вбачається із довідки про доходи №2 виданої ОСОБА_1 — ФОП загальна сума доходу за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за винятком аліментів, становить 87 650,00 грн. (а.с.66 том 1).

Згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2012 рік №1300000246 від 08.02.2013 року загальна сума доходу ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за винятком аліментів, становить 302 517,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи №3275 (а.с.67 том 1).

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 45 328,36 грн., з розрахунку 588,68 грн. * 77 днів, є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно вимог п. 24.1. ст. 24 ЗУ “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Як вбачається із копій квитанцій, позивачем понесені витрати у зв”язку з його лікуванням в сумі 28 216,56 грн., яка складається із:

8 200,00 грн. - набір для остеосинтезу стегна (рахунок-фактура №КА 130729-1 від 29.07.2013 року) (а.с.12 том 1);

266,56 грн. - рентген (квитанція №103 від 05.12.2013 року) (а.с.12 том 1);

12 300,00 грн. - вартість операції та лікування (накістковий остеосинтез ліктьової кістки), кісткова пластина (рахунок №б/н від 05.12.2013 року) (а.с.14 том 1);

7 550,00 грн. - пластина для остеосинтезу ліктьової кістки (рахунок №325-Ф від 05.12.2013 року) (а.с.14 том 1).

Що стосується копій чеків №3197 від 24.01.2014 року на суму 1 289,89 грн. та №18862 від 24.01.2014 року (а.с.16 том 1), то їх суд до уваги не бере, оскільки, з них не можливо встановити, для кого були придбані вказані медикаменти, чи хто здійснив оплату їх вартості, а також за що були сплачені кошти в розмірі 355,05 грн.

Крім цього, ні позивачем, ні представником позивача не надано до суду квитанції на суму 615,02 грн, яка б підтверджувала витрати пов”язані з проведенням медичних консультацій та придбання ренгеноплівок для проведення ренгенообстеження.

Відповідачем згідно розрахунку на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, пов”язану з лікуванням потерпілого від 30.04.2014 року відшкодовано позивачу 4 129 грн. 20 коп. – мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду пов`язану з лікуванням (а.с.61 том 1).

Залишок невідшкодованої суми пов”язаної з лікуванням становить 24 087,36 грн. (згідно розрахунку 28 216,56 грн. - 4 129,20 грн.).

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача 2 055,10 грн. витрати, пов`язані з лікуванням та доставку до лікувального закладу, то вищезазначена позовна вимога підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 5% від додатково стягнутої суми страхового відшкодування, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 26-1 ЗУ “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2 055,10 грн. витрат у зв”язку з лікуванням підлягає до задоволення, то з відповідача також слід стягнути на користь позивача 102,76 грн. моральної шкоди (згідно розрахунку 2 055,10 грн. * 5%).

Що стосується вимоги про відшкодування витрат на послуги евакуатора, то відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

08.10.2013 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання транспортних послуг, відповідно до п.1.1. Якого, виконавець зобов”язався, за завданням замовника, протягом визначеного в договорі строку, надати транспортні послуги по перевезенню з Монастириського району Львівської області до місця зберігання належний замовнику автомобіль, який пошкоджений внаслідок ДТП, а замовник зобов”язується повністю оплатити виконані виконавцем роботи за ціною обумовленою в договорі. Після виконання робіт по перевезенню та доставці належного йому автомобіля ВАЗ-2107 в с.Котів Бережанського району, сплатити виконавцю обумовлені в договорі кошти за виконану роботу (п.2.1.1) (а.с. 58 том 2).

Згідно квитанції №083851 від 10.10.2013 року ФОП ОСОБА_4 отримано 1 800,00 грн. за транспортні послуги евакуатором (а.с.62 том 2), у зв”язку з чим, того ж дня між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 було підписано Акт виконаних робіт додаток до договору про надання транспортних послуг (невід”ємна частина зазначеного договору), підписання якого є свідченням того, що замовником сплачено, а виконавцем отримано повну суму коштів передбачену умовами договору за виконання робіт (а.с.59 том 2).

Отже, з відповідача також слід стягнути на користь позивача 1 800,00 грн. витрат за надання транспортних послуг.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та сплаченого судового збору, то вона підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 820 грн. 29 коп. сплаченого судового збору за подання касаційної скарги згідно платіжного доручення №36753187 від 11.07.2015 року (а.с.202 том 1).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

22.08.2013 року між ПП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання юридичних послуг (а.с.63 том 2). В подальшому,між тими ж сторонами було підписано Акт виконаних і прийнятих робіт (надання юридичних послуг), з якого вбачається, що перша сторона — ОСОБА_3 , належно виконав і надав обумовлені в договорі послуги — надання кваліфікованої юридичної допомоги, що оговорена в договорі і притензії до повноти та якості наданих послуг відсутні. За надані послуги ОСОБА_1 сплачено ОСОБА_3 грошову винагороду в сумі 2 500 грн. згідно квитанції №5 від 12.05.2017 року. Підписання цього акту виконаних і прийнятих робіт (надання юридичних послуг) є свідченням того, що сторони договору на час його підписання претензій один до одного не мають (а.с.64, 65 том 2).

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 500 грн. 00 коп. витрат за надання правової допомоги.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до постанови пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” від 01.03.2013 року №4, Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” 01.07.2004 № 1961-IV, ст.ст. 15, 23, 280, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-266, 273, 54-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ТОВ «ТР –Транс» про стягнення суми страхового відшкодування — задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Галицька», ідентифікаційний код 22186790, місцезнаходження якого в м. Івано-Франківську, вул. Василіянок, 22, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 – АДРЕСА_2 (сорок п”ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 36 коп. страхового відшкодування у зв`язку з перебуванням на лікуванні, 2 055 (дві тисячі п”ятдесят п”ять) грн. 10 коп. витрат у зв”язку з лікуванням, 102 (сто дві) грн. 76 коп. моральної шкоди, 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. витрат за надання транспортних послуг, 2 500 (дві тисячі п”ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 820 (вісімсот двадцять) грн. 29 коп. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні роешти позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 09.10.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.