Рішення № 84871276, 30.09.2019, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/300/19

Провадження № 2/0198/144/19

30.09.19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., представника позивача адвоката Маньковського В.П., представника відповідача ФГ «Успіх» адвоката Пономаренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області, Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,

про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію права оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію права оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4 , якій за життя , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ДП № 037057, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,389 га, розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Відповідно до заповіту від 06.08.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Гущиною О.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 435 ОСОБА_4 , належну їй вищевказану земельну ділянку заповідала, в рівних частках кожній, позивачці по справі ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 .

У встановлений законодавством України шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме 15.03.2018 року, позивачка, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , отримала відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю у неї оригіналу правовстановлюючого документу про належність спадкового майна у вигляді спірної земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_4 , який ( правовстановлюючий документ), як зазначає позивачка, було втрачено.

За таких обставин, позивачка змушена звертатися до суду з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 7,389 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки іншим шляхом реалізувати свої спадкові права не має змоги .

Окрім того, при підготовці і оформленні документів для прийняття спадщини позивачці стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме Юр`ївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області було зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за ФГ »Успіх» Юр`ївського району, на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем ФГ »Успіх» Юр`ївського району 01.09.2017 року. При цьому, державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки вчинена державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 42393617 від 06.08.2018 року.

Отже, земельна ділянка мала бути передана орендареві ФГ »Успіх» в оренду з моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 06.08.2018 року.

Разом з тим, власник земельної ділянки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже за рік до державної реєстрації права оренди належної їй земельної ділянки, і відповідно за життя не здійснила ні державної реєстрації права оренди, ні фактичної передачі в оренду вказаної земельної ділянки орендареві , а відтак укладений договір оренди спірної земельної ділянки, на думку позивача, є недійсним, а запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ФГ »Успіх» підлягає скасуванню.

Посилаючись на ст. ст. 15, 16, 316, 319, 321, 392 ЦК України позивачка просилавизнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 7, 389 га, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1225982500:01:001:0521 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7, 389 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1225982500: НОМЕР_1 :001:0521, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області 01 вересня 2017 року ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права оренди землі з кадастровим № 1225982500:01:001:0521 за індексним номером 42393617 від 06 серпня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Маньковський В.П. заявлені вимоги повністю підтримав, при цьому судові витрати по справі просив залишити за позивачкою (т.1 ас. 186,187).

Представник відповідача ФГ »Успіх» Юр`ївського району адвокат Пономаренко А.В. заявлені вимоги в частині визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації права оренди не визнав у повному обсязі, в частині позовних вимог щодо визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом вважав такі пред`явленими до ФГ »Успіх», як до неналежного відповідача, при цьому надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (т.1 ас.162-168,178,179,180).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, при цьому наявні заперечення проти позову виклала у наданому відзиві на позовну заяву, в якому зазначила, що заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки , щодо позовних вимог в частині визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом заперечень не надала (т.1 ас.198-202, т.2 ас.38).

Відповідачка по справі ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, при цьому в матеріалах справи мається заява від останньої про розгляд справи за її відсутності, із зазначенням про визнання позовних вимог у повному обсязі (т.1 ас.122, т.2 ас. 39).

Відповідач по справі Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності та проти заявлених вимог не заперечували (т.2 ас. 41)

Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності не з`явившихся вище перелічених відповідачів по справі, проти чого присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача ФГ »Успіх» не заперечували.

В ході судового розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

-21.05.2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами загального позовного провадження (т.1 ас.35,36);

-21.05.2019 року постановлено ухвалу про витребування доказів (т.1 ас.37-40);

-18.06.2019 року постановлено ухвалу по відкладення підготовчого засідання (т.1 ас. 188,189);

-16.07.2019 року постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження (т.1 ас. 217,218);

-20.07.2019 року постановлено ухвалу по відкладення підготовчого засідання (т.1 ас. 229, 230);

-14.08.2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т.1 ас. 242,243);

-19.08.2019 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (т.2 ас.1,2);

-16.09.2019 року постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви (т.2 ас.18,19);

-27.09.2019 року постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви (т.2 ас.34).

Заслухавши пояснення представника позивачки адвоката Маньковського В.П., представника відповідача ФГ »Успіх» адвоката Пономаренко А.В., дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємнийзв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають до задоволення з наступних підстав:

- так, з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.09.2017 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (т.1 ас.16).

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ДП № 037057, виданого 27.08.2001 року Новов`язівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1263, вбачається, що ОСОБА_4 за життя на праві власності належала земельна ділянка площею 7, 389 га, розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 ас.17).

З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копії відомості з документації із землеустрою вбачається, що земельній ділянці ОСОБА_4 , загальною площею 7, 3888 га, що належить їй на підставі Державного акту серії III-ДП № 037057 від 27.08.2001 року присвоєно кадастровий номер 1225982500:01:001:0521 (т.1 ас. 18, 21-24, 27, 28).

Згідно копії матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 170/2018, наданою Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області (т.1ас.133-147) , вбачається, що спадкодавцем ОСОБА_4 за життя було складено заповіт від 06.08.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Гущиною О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 435, згідно якого ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,389 га , надану їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району та належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ДП № 037057 заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у рівних частинах кожній ( т.1 ас.147).

За прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_4 , у встановленому законодавством порядку та строки, відповідно до матеріалів спадкової справи, звернулися позивачка по справі ОСОБА_5 (т.1 ас.134), відповідачка по справі ОСОБА_2 (т.1 ас.135, 141 на звороті) та відповідачка ОСОБА_3 (т.1 ас.140 на звороті).

З огляду на те, що саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , окрім позивачки, звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд вважає правильним зазначення їх відповідачами в позовній заяві стосовно вимог щодо визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.10.2018 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця ОСОБА_1 правовстановлюючого документу щодо належності спадкодавцю ОСОБА_4 земельної ділянки площею 7,389 га, розташованої на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області ( т.1 ас.14,15).

Відповідно до вимог п. 4 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України«, який затверджений Наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5 -видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка дійсно не має можливості надати до нотаріальної контори оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, що належала спадкодавцю, у зв`язку з його втратою, а відтак позбавлена можливості оформити спадкові права та отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Однак, факт належності спадкодавцю ОСОБА_4 за життя спірної земельної ділянки на праві приватної власності знайшов своє підтвердження в судовому засіданні вищенаведеними доказами та жодним з відповідачів по справі під сумнів не ставився, а відтак і у суду сумнівів не викликає.

На основі викладеного, суд приходить до висновку, що спадкодавець, в особі ОСОБА_4 , на час своєї смерті мав право на спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району, площею 7,389 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 -ДП № 037057, виданого Новов`язівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області 27.08.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1263.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документу.

З огляду на положення ст. 1216 ЦК України (спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до спадкоємців), враховуючи, що до позивача, у визначеній заповітом частці, перейшло право власності на земельну ділянку, що належала спадкодавцеві ОСОБА_4 за життя, але отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно в порядку спадкування за заповітом позивач не в змозі через відсутність у останнього оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, суд знаходить, що питання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права власності на це майно.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Відтак, право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним, у визначеній заповітом частці, права власності на належну спадкодавцю ОСОБА_4 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Суд зауважує, що відсутність у позивачки оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, а саме оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю, не є підставою для позбавлення останньої спадкових прав та неможливості реалізувати такі.

Щодо вимог позивачки про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне:

- як встановлено в судовому засіданні спадкодавцю ОСОБА_4 за життя на праві власності, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ДП № 037057 від 27.08.2001 року належала земельна ділянка площею 7,389 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (т.1 ас.17), яку остання заповідала, в рівних частках кожному, позивачці по справі ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 (ас.19).

З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії III-ДП № 037057 від 27.08.2001 року, вбачається, що площа такої зазначена в розмірі 7, 3888 га ( в Державному акті 7, 389 га) та останній присвоєно кадастровий номер 1225982500:01:001:0521 (т.1 ас. 18, 21-25).

Згідно договору № 10 від 01 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем по справі ФГ »Успіх» (т.1 ас.156-159), вбачається, що ОСОБА_4 , яка є власником земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ДП № 037057 надала в оренду ФГ »Успіх» вищевказану належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1225982500:01:001:0521, площею 7, 3888 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Пунктом 39 Прикінцевих положень договору оренди земельної ділянки визначено, що невід`ємною частиною такого є акт приймання-передачі об`єкта оренди, при цьому договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі є Закон України «Про оренду землі».

Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України » Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 6 Закону України » Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 , підписавши договір оренди землі 01.09.2017 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 ас.16).

Після смерті орендодавця ОСОБА_4 право оренди вказаної земельної ділянки за відповідачем ФГ »Успіх», на підставі оспорюваного позивачем договору оренди землі , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4239617 від 06.08.2018 року, тобто через 11 місяців після смерті орендодавця (т.1 ас.66).

Разом з тим, на момент реєстрації права оренди землі 06.08.2018 року за ФГ »Успіх» орендодавець ОСОБА_4 була померлою , здійснити фактичну передачу земельної ділянки в оренду за актом приймання - передачі, відповідно до умов укладеного договору, який (акт), в тому числі, умовами договору визначений як його невід`ємна частина, не могла, в зв`язку з чим були відсутні підстави для реєстрації такого права після смерті орендодавця, зважаючи і на відсутність в матеріалах реєстраційної справи доданого до договору, в якості його невід`ємної частини, акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Відтак волевиявлення ОСОБА_4 на здійснення дій щодо вчинення договору, а саме передачу в оренду земельної ділянки за актом приймання - передачі, вчинення дій щодо реєстрації договору оренди, у зв`язку зі смертю останньої було відсутнє.

Відповідачу по справі ФГ »Успіх» достовірно було відомо про смерть орендодавця ОСОБА_4 24.09.2017 року, оскільки представник останніх ОСОБА_2 , за заявою якою майже через рік від дня укладення договору здійснено державну реєстрацію права оренди 06.08.2018 року, є донькою померлої ОСОБА_4 та не могла не знати про смерть матері (т.1 ас.141 на звороті, т.1 ас.154).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На думку суду, питання наявності підстав для визнання договору оренди недійсним пов`язується не з його укладенням, а з його вчиненням, а відтак і підстави для визнання його недійсним потрібно встановлювати протягом здійснення сторонами договору усіх дій спрямованих не на укладення договору, а на його вчинення. Смерть особи, а саме припинення здатності мати права і обов`язки та здійснювати дії на їх виникнення, зміну та припинення, виключає узгодженість дій учасників двостороннього правочину, яким є договір оренди, виключає її волевиявлення на здійснення дій щодо вчинення договору, а значить і не можна вважати, що смерть особи не впливає на недійсність договору, оскільки її волевиявлення здійснено в момент його укладення.

Будь-яких доказів щодо виконання вказаного договору сторонами за життя ОСОБА_4 , як-то: отримання останньою в період з 01.09.2017 року по 24.09.2017 року орендної плати , тощо в судовому засіданні не встановлено. Не встановлено даного також і відносно позивачки по справі ( отримання останньою орендної плати за договором укладеним спадкодавцем ОСОБА_4 ), а отже не має підстав стверджувати, що поведінка позивача, у зв`язку з поданням даного позову є недобросовісною, з огляду на виконання такого договору сторонами, оскільки не встановлено що такий договір виконувався взагалі.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як

однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, а відтак звернення позивачки до суду із вказаними вимогами не протирічить закону , оскільки вчиненням вказаного правочину порушено права позивача, як спадкоємця земельної ділянки.

Узгодження позивачкою питання з іншим спадкоємцем за заповітом, а саме ОСОБА_2 стосовно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, на думку суду, не є необхідним, оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження будь-якими доказами те, що відповідачкою ОСОБА_2 належним чином оформлені спадкові права (отримано свідоцтво про право на спадщину) та остання набула статусу співвласника земельної ділянки шляхом реєстрації за нею відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому у разі набуття ОСОБА_2 такого статусу (співвласника земельної ділянки) остання не позбавлена можливості на виділення своєї частки в натурі та передання такої в оренду ФГ »Успіх».

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим / отриманим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно ч. 2 вказаної статті у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд приходить до висновку , що договір оренди землі є недійсним і вимога про скасування державної реєстрації іншого речового права , а саме права оренди земельної ділянки, як похідна вимога від вимоги про визнання договору оренди землі недійсним, підлягає до задоволення та державна реєстрація права оренди має бути скасована.

Враховуючи волю представника позивачки щодо залишення за останньою судових витрат по справі, суд знаходить можливим судові витрати по справі залишити за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області, Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію права оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області, громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 7, 389 га, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1225982500:01:001:0521 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 037057, виданого 27 серпня 2001 року Новов`язівською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1263.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7, 3888 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1225982500:01:001:0521, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_4 (орендодавець), якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 037057, виданого 27 серпня 2001 року та Фермерським господарством «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25006481) в особі голови Гранатир Віктора Петровича (орендар) 01 вересня 2017 року за № 10.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим № 1225982500 НОМЕР_1 :001:0521 за Фермерським господарством «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25006481) шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42393617 від 06 серпня 2018 року, прийнятого державним реєстратором Юр`ївського районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- відповідач 2: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

- відповідач 3 : Фермерського господарства «Успіх» Юр`ївського району Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51314, вул. Попова, буд. 8, с. Новошандрівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 25006481;

- відповідач 4 : Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51300, вул. Центральна, 108, смт. Юр`ївка Юр`ївського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20281596.

Повне судове рішення буде складено 09 жовтня 2019 року.

Суддя С. О. Маренич