Ухвала суду № 84869830, 10.10.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6781/19

Провадження № 1-кс/202/10934/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

10 жовтня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Гемай В.В.,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Моренко А.О., про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 27.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000685 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

10 жовтня 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Моренко А.О., про арешт майна.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 10 жовтня 2019 року.

Згідно з матеріалами клопотання, у квітні 2019 року невстановлені особи, всупереч діючому законодавству, шахрайським способом та шляхом підробки офіційних документів, здійснили незаконне відчуження (перереєстрацію) нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , у якій був зареєстрований та фактично мешкав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Допитана у якості свідка особа повідомила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , так приблизно 20 років у вказаному будинку у квартирі АДРЕСА_3 мешкав гр. ОСОБА_1 , останній не мав будь-яких родичів, та практично весь час мешкав один.

Так, протягом 2018 року гр. ОСОБА_1 почали відвідувати незнайомі особи та здійснювати на нього тиск щодо передачі останнім вказаної квартири, однак ОСОБА_1 уникав їх, та просив допомоги у місцевих жителях будинку.

Також, у лютому 2019 року ОСОБА_1 захворів, та сумісно із деякими мешканцями вказаного будинку, ОСОБА_1 відправили на лікування до медичних закладів, однак приблизно у середині лютого 2019 року зателефонували із міської клінічної лікарні № 16 у м. Дніпро, та повідомили що ОСОБА_1 помер, оскільки у нього були відсутні родичі, то похованням займалася держава.

У подальшому, приблизно у квітні 2019 року невідомі особи з`явилися до помешкання ОСОБА_1 , вибивши двері, почали там здійснювати ремонтні роботи.

Також відомо, що на теперішній час, квартира АДРЕСА_1 продається через мережу Інтернет, хто саме власник вказаної квартири невідомо.

Проведеними слідчими діями, згідно з отриманими відповідями з ВДРАЦС УДР ГТУЮ в Дніпропетровській області та з КП "Ритуальна служба", встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, про що є свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 , а також на підставі замовлення КЗ "Міська клінічна лікарня" № 16, був похований за рахунок коштів місцевого бюджету, як одинокий померлий громадянин.

Подальшими слідчими діями встановлено, що 11.05.2018 державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. за № 5-182, посвідчено довіреністю (Бланк Серії НМХ 557920) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також 11.05.2018 державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. за № 5-236, посвідчено довіреністю (Бланк Серії НМХ 558080) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтересах ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (довіреність видана у порядку передоручення) щодо надання права розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 10.04.2019 на підставі свідоцтва на право власності (СТЕ № 128402 від 01.04.2019 виданий Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради) державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Вусик М.О. було здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у подальшому 22.04.2019 державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. здійснено нотаріальні дії щодо купівлі-продажу № 5-207, квартири АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 , де власником на теперішній час являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, згідно п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, а, отже, реєстраційні та нотаріальні дії щодо об`єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , здійснені незаконно.

04.10.2019 року нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що є підстави вважати, що на теперішній час невстановленими особами вживаються заходи щодо подальшого відчуження вищевказаного нерухомого майна, що може перешкоджати кримінальному провадженню та спричинить більш негативні наслідки для досудового розслідування, у зв`язку із чим необхідним є застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримавв повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику власника майна, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І. від 04 жовтня 2019 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019040000000685 від 27.08.2019 року.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, а також те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Моренко А.О., про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Заборонити будь-яким особам відчужувати, користуватися або розпоряджатися вищевказаним майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва