Рішення № 84869692, 02.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3141/19

2/212/1834/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання Мігрін Н.С., за участі: відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 16 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3229517409-032332 про надання позики. Вказаний договір укладено в електронному вигляді, на підставі якого на картковий рахунок відповідачки було перераховано суму позики в розмірі 1000 грн. зі строком повернення коштів не пізніше 23:00 години 15 вересня 2018 року включно та сплатою процентів за користування позикою в розмірі 2% за кожен день користування. Відповідачка умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконала і станом на 15 січня 2019 її заборгованість становить 7463,70 гривень, яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за кредитом; 2803,70 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 3660,00 грн. заборгованість за пенею. 15 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» і ТОВ "Фінансова компанія "Преміум Актив" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1501/1, за яким позикодавцем було відступлено позивачу право вимоги за вказаним кредитним договором.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 7463,70 гривень, а також понесені судові витрати (судовий збір за подання позову) у розмірі 1921,00 гривень.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.08.2019 року на адресу суду надійшов відзив в якому відповідач частково визнала позовні вимоги та просила стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в розмірі 1000,00 грн., в іншій частині позову відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила стягнути з неї 1000,00 грн., тому що вона брала тільки 1000,00 грн.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи доказами, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Встановлено, що згідно договору № 3229517409-032332 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 16 серпня 2018 року ТзОВ «Фінансова компанія «Є гроші» надало ОСОБА_1 позику в розмірі 1000 грн., сума відсотків за користування позикою складає 2803,70 грн. за 31 день, проценти за користування позикою становлять 2% за кожний день користування позикою, що становить 730 процентів річних. Дата надання позики - 16 серпня 2018 року. Дата повернення позики - не пізніше 23:00 годин 15 вересня 2018 року включно.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 5913 від 16 серпня 2018 року.

Згідно розрахунку заборгованості, поданого позивачем, борг відповідача за договором № 3229517409-032332 від 16 серпня 2018 року станом на 15 січня 2019 рік становить 7463,70 гривень, яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за кредитом; 2803,70 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 3660,00 грн. заборгованість за пенею.

Згідно договору про надання фінансових послуг факторингу №1501/1 від 15 січня 2019 року ТзОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» з однієї сторони та ТзОВ «Фінансова компанія «Є гроші» уклали даний договір, в силу якого Фактор займає місце Клієнта в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного Договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від божника суми основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Відповідно до договору п. 3.2.1. проценти за користування позикою становлять 2% за кожен день користування позикою, що становить 730 процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правовідносини у даній цивільній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про електронну комерцію».

Встановлено, що згідно договору № 3229517409-032332 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 16 серпня 2018 року ТзОВ «Фінансова компанія «Є гроші» надало ОСОБА_1 позику в розмірі 1000 грн., сума процентів за користування позикою складає 2803,70 грн. за 31 день, проценти за користування позикою становлять 2% за кожний день користування позикою, що становить 730 процентів річних. Дата надання позики - 16 серпня 2018 року. Дата повернення позики - не пізніше 23:00 годин 15 вересня 2018 року включно.

В п.2.1 Договору зазначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов договору, а позичальник зобов`язується отримати та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений договором.

Так, відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частина 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вказує на те, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору. Клієнт здійснює заповнення заявки на сайті. Товариство інформує клієнта про прийняте рішення про реєстрацію на сайті та щодо можливості надання кредиту шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд доходить висновку про те, що договір позики було укладено та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку заборгованості, поданого позивачем, борг відповідача за договором № 3229517409-032332 від 16 серпня 2018 року станом на 15 січня 2019 рік становить 7463,70 гривень, яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за кредитом; 2803,70 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 3660,00 грн. заборгованість за пенею.

Разом з цим суд звертає свою увагу на наступне.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст.ст.550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Неустойка за своєю правовою природою володіє акцесорним характером і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи, що договір № 3229517409-032332 від 15 серпня 2018 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ОСОБА_1 укладений на один місяць і зазначено в договорі дату повернення позики - не пізніше 23:00 годин 15 вересня 2018 року включно, підстав для стягнення процентів за користування кредитом та пені після спливу строку договору (тобто після 08.09.2018 року) немає.

Враховуючи зазначені обставини, позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 1000 грн. та проценти за користування позикою в розмірі 2803,70 гривень за 31 день.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати (сплачений судовий збір за подання позову) у розмірі 978,99 гривень (3803,70 грн. * 1921,00 грн. / 7463,70грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ст. ст. 259, 263 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 261, 267, 1048, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» заборгованість за договором позики № 3229517409-032332 від 16 серпня 2018 року у розмірі 3803,70 грн і складається з: 1000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2803,70 грн. нараховані відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» судові витрати у розмірі 978,99 грн.

В решті у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив», код ЄДРПОУ 41797188, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2019 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт