Рішення № 84869592, 01.10.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13690/18

Провадження № 2/201/1286/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018р. ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 108298 грн., що є еквівалентом 3822,73 дол. США (а.с. № 3-5).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 18.01.2019р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.№ 18).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 25.04.2007р. між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №35/в, згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 100 000 дол.США на споживчі потреби на строк до 24.04.2017р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних. Позивач зазначає, що внаслідок систематичного ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків за кредитним договором за період з 01.11.2016р. по 01.03.2017р. утворилася заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 3 822,73 дол.США, що є еквівалентом 108 298 грн. за офіційним курсом НБУ на день підписання позовної заяви. На підставі викладеного, позивач, просив стягнути з відповідача суму заборгованості по процентам за кредитним договором №35/в від 25.04.2007р. у розмірі 108 298грн., що є еквівалентом 3 822,73 дол. США, а також понесені судові витрати.

В судові засідання 26.03.2019р., 03.06.2019р. та 01.10.2019р. представник позивача не з`явився, про дату та час слухання позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на адресу зазначену у позові, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. №27, 28, 41). 08.02.2019р., 30.05.2019р. та 03.06.2019р. від представників позивача до суду надходили заяви про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції (а.с. № 20, 29, 37).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 01.10.2019р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати) відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції з урахуванням вже раніше наданих позивачу відповідей щодо технічної неможливості розгляду справи в режимі відеоконференції. Крім того, з урахуванням належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, ухвалено й про розгляд справи в судовому засіданні 01.10.2019р. за відсутності представника позивача.

Відповідач – ОСОБА_1 в судові засідання 26.03.2019р., 03.06.2019р. та 01.10.2019р. тричі не з`явився, про дату та час слухання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації (а.с. №33, 34, 42), яка підтверджена відповіддю наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 02.01.2019р. (а.с. №17). Крім того, про дату та час розгляду справи на 01.10.2019р. відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». (а.с. №44).

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання неодноразово не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за її відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач виходячи з положень ч. 8, ч.11 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25.04.2007р. між ОСОБА_1 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк») було укладено кредитний договір №35/в згідно якого позичальник отримав строковий кредит на споживчі потреби в сумі 100 000 дол.США на строк до 24.04.2017р., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних.

Згідно з пунктів 2.4.1, 2.4.2 кредитного договору, проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку рік-рівний календарній кількості днів, місяць – календарний кількості днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за поточний календарний місяць.

Відповідно до пунктів 3.3.3, 3.3.4. кредитного договору, позичальник зобов`язаний забезпечити повернення кредиту в строки та на умовах, що визначені цим договором. Сплачувати банку проценти за користування кредитом в строки та на умовах, що визначені цим договором.

Як зазначає позивач в позовній заяві, внаслідок систематичного ухилення позичальника від виконання своїх грошових зобов`язань за кредитним договором, за період з 01.11.2016р. по 01.03.2017р. утворилася заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 3 822,73 дол. США.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов`язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно до ч.1 ст.1048 ЦК України. позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом відповідач належним чином не виконує, у зв`язку з чим за період з 01.11.2016р. по 01.03.2017р. заборгованість по процентам становить 3 822,73 дол.США.

Відповідний розмір заборгованості по процентам позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучений до позовної заяви та був перевірений судом, а оскільки відповідність нарахованої суми заборгованості не була спростована відповідачем, при винесені рішення суд керуються розрахунком позивача.

Згідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки законодавством не передбачений обов`язок кредитодавця вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, позивач на свій розсуд визначився з розміром заявлених вимог до боржника та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості по процентам у розмірі 3 822,73 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на день підписання позовної заяви є еквівалентом 108 298грн.

При цьому, враховуючи, що укладеним між сторонами кредитним договором №35/в від 25.04.2007р. не встановлено іншого порядку сплати процентів, як в валюті кредиту, та не передбачено нарахування та сплату процентів в грошовому еквіваленті до національної валюти України - гривні, суд вважає, що правових підстав для перерахунку у гривні зазначеного боргу в розмірі 3 822,73 дол.США за офіційним курсом НБУ не вбачається.

При винесенні рішення судом врахована позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 16.01.2019р. у справі № 373/2054/16-ц: «Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч.1 ст.1046 ЦК України, а також ч.1 ст.1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України».

Таким чином, оскільки відповідач з настанням строку виконання зобов`язань за кредитним договором №35/в від 25.04.2007р. продовжує ухилятися від погашення заборгованості, що є порушенням прав кредитора, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню зі ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість по процентам за період 01.11.2016р. по 01.03.2017р. в розмірі 3 822,73 дол.США, що станом на день винесення рішення за офіційним курсом НБУ становить 92 500 грн. 50коп. (3 822, 73 дол. США х 24,1975 = 92 500 грн. 50коп. – а.с. № 45).

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн., що є мінімальною ставкою судового збору за майновими вимогами у 2018р. (позов подано 13.12.2018р.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 598, 599, 617, 1048, 1054 ЦК України, постановою Великої Палати ВС від 16.01.2019р. у справі № 373/2054/16-ц, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість по процентам за кредитним договором №35/в від 25.04.2007р. за період з 01.11.2016р. по 01.03.2017р. в розмірі 3 822,73 дол. США (три тисячі вісімсот двадцять два долара США 73 цента), що станом на день винесення рішення за офіційним курсом НБУ становить 92 500 грн. 50коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду .

Суддя Ткаченко Н.В.