Рішення № 84869197, 09.10.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3369/19

Провадження № 2/211/1702/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності: позивача ОСОБА_1

представника відповідача АТ «НДПІ «Механобрчормет»

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнювала, вказавши, що в період з 01.11.2018 р. по 08.01.2019 р. вона працювала у відповідача, звільнившись за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Станом на дату звільнення сума заборгованості по заробітній платі становила 74 969,80 грн., яку вона стягнула судовим наказом від 25.01.2019 р., справа № 211/225/19, судовий наказ передано до виконання до виконавчої служби. Період затримки повного розрахунку з нею при звільненні з 09.01.2019 р. по 30.09.2019 р. становить 183 робочих дня, тому просить стягнути середній заробіток за час затримки при звільненні працівника за вказаний період в сумі 132 457,23 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2019 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач АТ «НДПІ «Механобрчормет» про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, його представник у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2018 року по 08.01.2019 року перебувала в трудових відносинах з Акціонерним товариством «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» (а.с. 7, 8 - копія трудової книжки).

Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно частини 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Станом на 09.01.2019 року заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати позивачу становила 74 969,80 грн. (а.с. 9 – копія довідки).

Судовим наказом, виданим Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 25.01.2019 року, з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.11.2018 р. по 08.01.2019 р. у сумі 74 969,80 грн. судовий наказ передано на виконання до виконавчої служби (а.с. 11-16 – копія інформаційної довідки).

Станом на 09.10.2019 року виконавче провадження щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, в сумі 74 969,80 грн відкрито (АСВП 58699065), судовий наказ не виконаний.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 365/470/17, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, згідно пунктом 8 розділу IV Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В якості доказу нарахованої, але не сплаченої станом на дату звільнення суми заборгованості по заробітній платі, позивачем надано копії розрахункових листків (а.с. 11), який суд приймає в якості належного доказу, оскільки розрахунково-платіжна відомість працівника (розрахунковий листок) є одним із первинних бухгалтерських документів, визначених наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», поряд з табелем обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю (зведеною).

Згідно розрахункового листка за листопад 2018 р., позивач відпрацювала 22 робочих дні та їй нараховано заробітну плату в сумі 15 200,00 грн.

У грудні 2018 року вона відпрацювала 20 робочих дні та їй нараховано заробітну плату в сумі 15 200,00 грн.

Таким чином, виходячи з розрахунку 30 400,00 грн. (15 200,00 грн. + 15 200,00 грн. ) / 42 дні (22 + 20 днів), середньоденний заробіток позивача складає 723 грн. 81 коп.

Період затримки розрахунку при звільненні з 09.01.2019 р. по 30.09.2019 р. становить 182 робочих дня (17 днів січня 2019 року, 20 днів лютого 2019 року, 20 днів березня 2019 року, 20 днів квітня 2019 року, 22 дня травня 2019 року, 18 днів червня 2019 року, 23 дня липня 2019 року, 21 день серпня 2019 року, 21 день вересня 2019 року). Враховуючи те, що позивачем не вірно розрахована кількість робочих днів (183 робочих дня), судом розраховується середньомісячний заробіток за 182 робочих дня, а не 183 робочих дня як вказує позивач.

Таким чином середньомісячний заробіток позивача, виходячи з викладеного, складає 723,81 грн. х 182 дня = 131 733,42 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при поданні до суду було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., в подальшому позовні вимоги було збільшено та сплачено судовий збір у сумі 557 грн., то він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, але пропорційно розміру задоволених позовних вимоги. Так як позовні вимоги позивача задоволені не у повному обсязі, то й судовий збір, що має бути стягнутий на користь позивача становить 1 317,33 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 82, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», код ЄДРПОУ 04689352, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 09.01.2019 року по 30.09.2019 року включно в сумі 131 733,42 (сто тридцять одну тисячу сімсот тридцять три) гривні 42 копійки та судовий збір у сумі 1 317 (одна тисяча триста сімнадцять) гривень 33 копійки.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко