Рішення № 84865189, 30.09.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 666/5875/15-ц

н/п 2/766/2813/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Красновського В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

встановив:

Позивач 19.10.2015 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка була сестрою позивача ОСОБА_1 , після її смерті спадщину у вигляді квартири прийняв її чоловік - ОСОБА_6 . Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дітей не було, найближчим родичем був лише позивач. ОСОБА_6 постійно зловживав спиртними напоями та сталося так, що коли померла ОСОБА_5 , позивач був змушений приїхати до м.Херсона, і понести витрати на її поховання, в тому числі, і оформлення спадщини на ОСОБА_6 , як спадкоємця. Після смерті ОСОБА_5 , догляд за ОСОБА_6 здійснював позивач ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що позивач був найближчим родичем ОСОБА_6 , на його користь останнім було складено заповіт. ОСОБА_1 працював та проживає у м.Дніпропетровську постійно знаходитися з ОСОБА_6 не міг та приїздив до нього як мав можливість. По приїзду прибирав у квартирі, сплачував комунальні послуги та здійснював догляд за ним. Часткову допомогу по догляду за ОСОБА_6 здійснював сусід останнього - ОСОБА_3 18.03.2015 року приїхавши у м.Херсон, а саме: до квартири ОСОБА_6 , позивач помітив, що у ОСОБА_6 відсутній паспорт, але всі інші його документи були на місці, де і зберігалися. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. 30.06.2015 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з метою прийняття спадщини, але йому було повідомлено про те, що ОСОБА_6 18.03.2015 було складено інший заповіт на користь ОСОБА_3 . На час складання заповіту ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями та більш ніж 2 роки до часу смерті взагалі не виходив з квартири, були частими випадки, коли ОСОБА_6 , не сприйняття дійсних подій. У зв`язку з викладеним, позивач просив визнати недійсний заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 , посвідчений 18.03.2015 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №1-316 з тих підстав, що спадкодавець на час складання заповіту на користь ОСОБА_3 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 30.10.2015 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку з ліквідацією Суворовського, Дніпровського, Комсомольського районних судів м. Херсона та утворенням Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до Указу Президента України від 19 січня 2016 року №15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», зазначена цивільна справа передана до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.07.2016 року вказану справу прийнято до розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позові, а саме з тих підстав, що спадкоємець на час складання заповіту 18.03.2015 року з урахуванням захворювань не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними. В подальшому позивач на обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що крім того, що спадкодавець ще й не міг за станом здоров`я бути присутнім в нотаріальній конторі при підписанні заповіту, тому він має сумніви, що підпис в оспорюваному заповіті виконаний саме ОСОБА_6

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Відповідач надав заперечення на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не обґрунтовані. У померлого не було спадкоємців, не було кому його доглядати, ОСОБА_6 за станом здоров`я потребував стороннього догляду, цей догляд за ним здійснював саме відповідач, який тривалий час був його сусідом та вони товаришували. Будучи вдячним за догляд, ОСОБА_6 склав заповіт на його користь. Він особисто в нотаріальній конторі підписав заповіт, будь-яких психічних розладів він не мав, алкогольними напоями не зловживав.

Представник третьої особи Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудима О.Б. надав до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що за власним бажанням ОСОБА_6 був складений заповіт 18.03.2015 року щодо розпорядження його майном на користь ОСОБА_3 ОСОБА_6 власноруч підписав заповіт. В судовому засіданні представник третьої особи вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначив, що спадкодавець ОСОБА_6 кілька разів відвідував Першу Херсонську державну нотаріальну контору, спочатку у 2011 році при оформленні спадкових прав після смерті дружини, потім при оформленні заповіту на користь позивача, потім у 2015 році при оформленні заповіту на користь відповідача, при цьому він чітко та зрозуміло висловлював свої наміри щодо зміни заповіту. Його поведінка не давала нотаріусу підстав сумніватися в його дієздатності, ОСОБА_6 власноруч підписав заповіт на користь відповідача. При складанні заповіту норми законодавства було дотримано. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справ у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно актового запису про народження №280, зробленого 13.10.1955 року міськбюро РАЦС, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно актового запису про народження №1515, зробленого 21.02.1951 року міськбюро РАЦС, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно актового запису про шлюб №572, зробленого 24.04.1965 року РАЦС, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 24.04.1965 року укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно актового запису про смерть №67, зробленого 10.01.2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довіреності від 17.05.2011 року ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_1 , що проживає у АДРЕСА_1 , оформити його спадкові права, на все майно, яке залишились після смерті його дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2011 року ОСОБА_6 є власником двокімнатної квартири під номером АДРЕСА_2 .

Згідно заповіту від 17.05.2011 року ОСОБА_6 заповів все належне йому рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і все те, на що він має право, ОСОБА_1 .

Згідно заповіту від 18.03.2015 року ОСОБА_6 заповів все належне йому рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і все те, на що він має право, ОСОБА_3 .

Згідно паспорту позивача він має постійне місце проживання у м.Дніпропетровську з 1982 року.

В судовому засіданні позивачем не заперечувалась та обставина, що з дня складання заповіту на його користь та на день смерті його місцем постійного проживання було м.Дніпропетровськ.

Згідно паспорту відповідача ОСОБА_3 , його постійним місцем проживанням була квартира АДРЕСА_3 з 1973 року.

Відповідно до довідки ЖЕО ЖБК "Дніпровець" від 07.09.2015 року ОСОБА_6 на день смерті був зареєстрований та проживав в квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно актового запису про смерть №632, зробленого 15.06.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40796723 від 30.06.2015 року Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №39903002 від 18.03.2015 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Із матеріалів спадкової справи №11/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , заведеної Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. 30.06.2015 року, встановлено, що із заявою про прийняття спадщини зверталися ОСОБА_1 та ОСОБА_3

07.09.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що після смерті дружини ОСОБА_6 потребував сторонньої допомоги. Догляд за ним здійснював відповідач, який готував йому їжу, допомагав у побуті, разом з ним виходив на вулицю, викликав лікаря, карету швидкої допомоги за необхідності. Позивач до нього навідувався рідко. Сам ОСОБА_6 висловлював наміри оформити квартиру на відповідача. Алкогольними напоями ОСОБА_6 не зловживав. Будь-яких психічних розладів у ОСОБА_6 не помічав, він чітко висловлював свої думки та наміри.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що догляд за ОСОБА_6 здійснював відповідач (готував їжу, прибирав, виводив на вулицю). Спочатку ОСОБА_6 оформив заповіт на позивача, а коли той з 2013 року майже перестав приїздити до нього, ОСОБА_6 висловлював наміри переписати заповіт на користь відповідача, оскільки саме він піклується про нього. Ці наміри він висловлював у дворі у присутності сусідів. Психічних розладів у ОСОБА_6 не помічала, не бачила його у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що після смерті своєї дружини ОСОБА_6 залишився один, його став опікати його сусід ОСОБА_3 , купував йому продукти харчування, готував їжу. В літню пору року ОСОБА_6 часто сидів у дворі. За характером був спокійним, поведінка його була адекватною, будь-яких розладів психіки не помічав.

Згідно довідок КЗ «Обласний наркологічний диспансер» ХОР, Херсонської міської психоневрологічної поліклініки ОСОБА_6 за життя не перебував на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах (а.с.106 т.2, а.с.107 т.2).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №537 від 25.01.2018 року ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент посвідчення заповіту 18.03.2015 року, страждав на церебральний атеросклероз з дисциркуляторною енцефалопатією без психозу та слабоумством. Також відсутні дані про наявність у ОСОБА_6 порушення свідомості на момент, який цікавить суд. На час складання та підписання заповіту 18.03.2015 року ОСОБА_6 розумів значення своїх дій та міг керувати ними ( а.с.133-144 т.2).

Зазначений висновок в судовому засіданні підтримала голова комісії Мавровська Т.М., яка зазначила, що наданих судом матеріалів було достатньо, щоб зробити висновок про те, що ОСОБА_6 розумів значення своїх дій та міг керувати ними.

Висновок експертизи суд вважає повним та обгрунтованим, складеним у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Статтею 1248 ЦК України встановлено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За своєю юридичною природою заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

Частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені зокрема частиною 3 статті 203 ЦК України, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин, вчинений дієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені, якщо судом буде встановлено, що в момент вчинення правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (частина перша статті 225 ЦК України).

Таким чином, підставою для визнання правочину недійсним, має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно п.10 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться нотаріальне діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчувальному написі. Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, якою вона володіє.

Аналіз вказаних норм матеріального закону позволяє зробити висновок, що заповіт це одностороння угода, в якій викладено особисте розпорядження громадянина щодо переходу на випадок його смерті права власності на належне йому майно до інших осіб.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, його підписує інша особа, що засвідчується у відповідному порядку із зазначенням причин, за яких текст заповіту не міг підписати заповідач власноруч; має бути посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою особою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведені підстави для визнання недійсним, укладеного ОСОБА_6 на користь відповідача заповіту, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним слід відмовити. Доводи позивача про те, що ОСОБА_6 не міг за станом здоров`я підписати заповіт, також є припущенням позивача та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_14 (сина позивача) та ОСОБА_1 (позивача за справою) про те, що спадкодавець зловживав алкогольними напоями, що за станом здоров`я він не пам`ятав подій, мова його була незрозуміла, оскільки вони є заінтересованими особами та їх покази спростовують покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та висновок експертизи.

У задоволенні вимог про відшкодування судових витрат необхідно відмовити у відповідності до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 355 ЦПК України, ст.ст.16, 225, 1257 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 09.10.2019 року.

Суддя: С.І.Майдан