Рішення № 84861827, 04.10.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/681/19

Провадження №2/442/539/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої - судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря судового засідання - Тацишин Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності особи на частку у спільному майні,

з участю:

позивачки – ОСОБА_1 , її представника - адвоката Крамара Ю.М.,

представника відповідачки - адвоката Тунського А.Р.,

в с т а н о в и в :

30.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 ідеальну частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 з виплатою грошової компенсації ринкової вартості 1/8 ідеальної частки у такому майні, визнавши за нею право власності на згадане майно. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 06.07.2001 року ОСОБА_3 В.В., реєстраційний №1187, та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02.10.2018 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., реєстраційний №1131, являється власницею 7/8 ідеальних частин квартири АДРЕСА_1 . Власником 1/8 ідеальної частини є відповідач по справі ОСОБА_2 . Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 з двох житлових кімнат площею: 1-ша кімната -17,2 кв.м., 2-га кімната - 14,1 кв.м і однієї кухні площею 5,9 кв.м. Загальна площа даної квартири становить - АДРЕСА_2 кв.м., житлова – 31,3 кв.м., допоміжна 15, 7 кв.м. Квартира обладнана балконом площею 0,8 кв.м. Однак, враховуючи те, що частка відповідача є незначною, спільне володіння і користування зазначеною квартирою є неможливим, а тому немає підстав і для виділу частки відповідача в натурі.Крім того, зазначає, що в спірній квартирі відсутні будь-які речі відповідачки, остання там ніколи не проживала, не приймала участі в утриманні зазначеної квартири, ніколи у ній не була зареєстрована, в той час, як вона вимушена була утримувати спірну квартиру виключно за свій рахунок (оплата комунальних послуг, проведення власними силами поточних ремонтів в квартирі). На даний час спірна квартира потребує проведення капітального ремонту та реконструкції, в чому відповідач не бажає приймати участі і більше того, категорично заперечує з приводу проведення таких будівельних робіт. Зазначає, що планує відремонтувати квартиру і її продати з метою придбання квартири для себе в м. Івано-Франківськ. Однак, враховуючи те, що відповідач категорично заперечує проти продажу даної квартири і заявляє, що свою частку продасть чужим людям, щоб створити їй труднощі, вимушена звернутись до суду з даним позовом.

30.01.2019 року суддею направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який судом отримано 13.02.2019 року.

Ухвалою судді від 15.02.2019 року провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 28.02.2019 року.

28.02.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 18.03.2019 року.

05.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та докази направлення такого позивачу.

18.03.2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено д судового розгляду по суті на 09.04.2019 року.

09.04.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості сторонам врегулювати даний спір до 27.05.2019 року.

27.05.2019 року по справі призначено судове будівельно-технічну експертизу з метою визначення ринкової вартості частки відповідача та можливості її виділення. Справу направлено судовому експерту.

27.08.2019 року судовим експертом повернено справу та надіслано висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 28.08.2019 року позов ОСОБА_1 залишено без руху для надання можливості внести вартість 1/8 частини спірної квартини на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області та доплати судового збору.

05.09.2019 року позивачем виконано вимоги ухвали від 28.08.2019 року та долучено до матеріалів справи докази. В зв`язку з чим, призначено розгляд справи на 04.10.2019 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги в частині припинення права ОСОБА_2 на 1/8 частину з виплатою грошової компенсації визнав. Однак щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу заперечив з підстав необґрунтованості.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає, що позивач ОСОБА_1 є власницею 7/8 ідеальних частин, а відповідач ОСОБА_2 /1/8 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 , а.с. 28.

Згідно даних технічного паспорту технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 з двох житлових кімнат площею: 1-ша кімната -17,2 кв.м., 2-га кімната - 14,1 кв.м і однієї кухні площею 5,9 кв.м. Загальна площа даної квартири становить - АДРЕСА_2 кв.м., житлова – 31,3 кв.м., допоміжна 15, 7 кв.м. Квартира обладнана балконом площею 0,8 кв.м.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що вона самостійно несе витрати по утриманню спірної квартири, позаяк такі підтверджені наявними в матеріалах справи квитанціями, доводів протилежного відповідачем суду не надано а.с. 44-48.

Згідно вимог ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд погоджується з доводами позивача щодо неможливості виділу 1/8 ідеальної частини спірної квартири в натурі, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №20-19Е від 21.08.2019 року (а.с. 109-118).

При цьому суд враховує, що відповідачем від часу пред`явлення зазначеного позову визнавались позовні вимоги і не заперечувався факт можливості припинення її права власності на 1/8 ідеальну частину спірної квартири з виплатою грошової компенсації згідно її ринкової вартості, однак сторони не змогли дійти добровільної згоди щодо розміру такої вартості, у зв`язку з чим судом було призначено відповідну експертизу.

Згідно висновку №20-19Е судової будівельно-технічної експертизи від 21.08.2019 року вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 294271 грн., вартість частки відповідача ОСОБА_2 становить 36784 грн. (а.с. 109-118).

Відповідно до квитанції № МР_АВ150390ВLІ_9445349 від 04 вересня 2019 рокуОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача 37315022000757) грошову компенсацію ринкової вартості 1/8 ідеальної частки у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 в сумі 36784,00 грн. (а.с. 124).

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що відповідачем визнається позов в частині припинення права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 з виплатою грошової компенсації її вартості згідно висновку експерта та визнання за позивачем права власності на 1/8 частину квартири, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, згідно квитанцій від 07.11.2018, від 30.01.2019 року та від 04.09.2019 року позивачем сплачено 1536,80 грн. судового збору в дохід держави за розгляд даної справи в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області (а.с. 2-3, 125).

Крім того, позивачем ОСОБА_1 сплачено ФОП ОСОБА_4 6000 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, згідно квитанції від 27.06.2019 року (а.с. 137).

За таких обставин, враховуючи, що судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі, з врахуванням вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 7536,80 грн. понесених судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрат за проведення експертизи.

Разом з тим, вимогами ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно договору про представництво інтересів та надання правової дороги від 07.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5 Ю.М., останній прийняв на себе зобов`язання на надання правової допомоги та представництво її інтересів, зокрема в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області (а.с. 9-11).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, позивач в обґрунтування своєї позиції щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги долучив до матеріалів позову акт виконаних робіт від 07.11.2018 року з якого вбачається, що позивачем здійснено переказ на картковий рахунок ОСОБА_6 в АТ КБ «Приватбанк» 10000 грн. за договором про надання правової допомоги від 07.11.2008 року (а.с. 12).

При цьому, як на доказ переказу на картковий рахунок ОСОБА_6 в АТ КБ «Приватбанк» позивачем додано копію квитанції від 07.11.2018, згідно якої вбачається про поповнення картки по номеру НОМЕР_1 на суму 10050,25 грн. При цьому, відомості про платника та отримувача зазначеної суми грошових коштів у даній квитанції відсутні. У такій квитанції також відсутня інформація про призначення платежу (а.с. 13).

В той же час, суд приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що позивачем позов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області пред`явлено лише 30.01.2019 року (а.с. 4-8), а тому, суду незрозуміло, за які саме послуги з надання адвокатом Крамарем Ю.М. професійної правничої допомоги було нібито сплачено позивачкою 07.11.2018, тобто майже за 3 місяці до моменту пред`явлення зазначеного позову.

Крім цього, як на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем також додано акт виконаних робіт від 26.09.2019 року, в якому зазначається про сплату позивачем 07.11.2018 на банківський рахунок ОСОБА_6 в ПАТ КБ «Приватбанк» 10000 грн. і такі кошти адвокатом одержані (квитанція від 07.11.2019).

Згідно зазначено вище акту від 26.09.2019 року вбачається, що адвокатом Крамар Ю.М. було надано позивачу ОСОБА_1 таку правничу допомогу пов`язану з вивченням наданих матеріалами та судової практики – 2 год., розмір оплати 500 грн.; зібрання доказів – 3 години, розмір оплати -1500 грн.; виготовлення позовної заяви – 10 год., розмір оплати 4000грн.; відкопіювання та засвідчення світлокопій документів як додатків до позову, подання позову з додатками (у випадку подання засобом поштового зв`язку включаючи витрати на відправлення - 2 год., розмір оплати 500 грн.; участь у судових засіданнях: 28.02.2019 року, 18.03.2019 року, 09.04.2019 року, 27.05.2019 року, 04.10.2019 року, підготовка клопотання про призначення судової експертизи, підготовка листів, документів, в тому числі і на виконання ухвали суду, участь в огляді квартири судовим експертом 10.07.2019 року, допомога ОСОБА_1 у внесенні коштів на депозит суду та у доплаті судового збору на виконання ухвали суду, одержання копії рішення суду, виконавчих листів, скерування виконавчих листів в ВДВС – 10 год., розмір оплати – 3500 грн., а всього 27 годин, розмір оплати 10000 грн., однак до матеріалів позову не додано документів, які б підтвердили пронесення таких витрат.

Посилання позивача та її представника на те, що в матеріалах справи міститься квитанція від 07.11.2018 року (а.с. 13) на підтвердження понесення зазначених витрат за актом виконаних робіт від 26.09.2019 року не може бути оцінена судом як належний, допустимий та достовірний доказ, оскільки, як зазначено вище, не містить жодних даних про здійснення оплати саме позивачкою згідно вказаного акту виконаних робіт від 26.09.2019 року, саме на користь адвоката ОСОБА_6 за надання професійної правничої допомоги і саме при розгляді даної справи в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області. При цьому, такі кошти, як встановлено судом, були переказані на картковий рахунок майже за 3 місяці до пред`явлення даного позову.

Крім того, згідно журналів судових засідань, судові засідання в даній справі призначались лише 5 разів і представник позивача – адвокат Крамар Ю.М. брав участь в судових засіданнях, зокрема 28.02.2019 року, судове засідання було розпочато о 12.10 год. і закінчено – о 12.14 год. (близько 5 хв.), 18.03.2019 року судове засідання тривало близько 10 хв., 09.04.2019 року судове засідання тривало 2 хв., 27.05.2019 року судове засідання тривало менше 60 хв., 04.10.2019 року судове засідання тривало 1 год. 18 хв. Тобто в загальному час судових засідань тривав до 3 год., а тому, на думку суду, розмір оплати визначений адвокатом як за участь в судових засіданнях протягом 10 годин є неспівмірним та не відповідає критерію розумності їхньої вартості.

Отже, суд вважає, що позивачем не доведено понесення саме нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. при розгляді даної справи в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 ідеальну частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з депозитного рахунку ТУ ДСА у Львівській області - Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 внесену 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 за квитанцією № МР_АВ150390ВLІ_9445349 грошову компенсацію ринкової вартості 1/8 ідеальної частки у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 в сумі 36784,00 грн. (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні)

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 ідеальну частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі – 7536,80 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять шість гривень)

В решті позову – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_4 .

Дата складення повного рішення суду – 10 жовтня 2019 року.

Головуюча - суддя Курус Р.І.