Рішення № 84861726, 09.10.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5233/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Скаб В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради (юридична адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, ЄДРПОУ 22256622), третьої особи Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (юридична адреса: м.Львів, вул.Валова, 20, ЄДРПОУ 26256659) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №313 від 12 червня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, третя особа Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №313 від 12 червня 2019 року, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700 гривень, за порушення ст.92 КУпАП.

З означеною постановою позивач не погоджуються, вважає її необґрунтованою, такою що не відповідає фактичним обставинам справи. Ствердила, що у 2007 році, на підставі договору дарування квартири № 1-2326 від 27.09.2007 p., вона стала власницею квартири АДРЕСА_2 . Жодних робіт по заміні дерев`яного віконного заповнення та дерев`яного дверного заповнення па металопластикове нею не проводилось. Квартира була з уже встановленими металопластиковими вікнами та новими дверима, тобто вікна та двері було замінено попереднім власником квартири. Окрім того, зазначила, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено у відсутності позивача. Враховуючи те, що оскаржувану постанову винесено з порушенням вимог ст. 268 КУпАП та ст.33 КУпАП, просить таку скасувати.

ОСОБА_1 та її представник – Арутюнова ОСОБА_2 позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (наявні рекомендовані повідомлення про вручення судової повістки).

Представником відповідача – Качмар Ю. скеровано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач був достовірно та заздалегідь обізнаний про час та місце судового засідання. У разі неможливості представника з`явитись в суд, відповідач не забезпечив присутність іншого представника.

Таким чином, причини неявки представника відповідача суд не визнає поважними та, відповідно до ст.205 КАС України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради №313 від 12 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.92 КупАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 1700 грн.

Стаття 268 КУпАП передбачає що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 12.06.2019 року винесено у відсутності позивача, тобто з порушенням вимог ст. 268 КУпАП та ст.33 КУпАП. Разом з тим, відомості про належним чином повідомлення позивача у матеріалах справи відсутні.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Варто зазначити також те, що у постанові № 313 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Львівської міської ради не було зазначено жодних доказів на підтвердження того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 КУпАП було вчинено саме ОСОБА_1 .

Крім того, зазначена постанова не містить жодних посилань на належні та допустимі докази по проведенні позивачкою ремонтних робіт по заміні дерев`яного віконного заповнення, і дерев`яного дверного заповнення на пам`ятці культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, винесена посадовою особою постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 92 КУпАП не відповідає Закону.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, зокрема, що вона винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов`язку доказування, принципу правової визначеності слід трактувати будь-які «сумніви» не інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов`язку.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних рішень є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок, фактично, зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена 12.06.2018 року № 313 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого 92 КУпАП підлягає скасуванню, а адміністративна справа – закриттю, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову № 313 від 12 червня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 92 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. – скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10 жовтня 2019 року.

Суддя І.Р.Волоско