Ухвала суду № 84861195, 10.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.10.2019

Справа № 320/6637/19

Провадження 1-кс/937/5724/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А.,

за участю секретаря - Горбань Н.А.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 12019080140002255 від 14 серпня 2019 року клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І., про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, українця, громадянина України, не одруженого, особи без реєстрації місця проживання, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; тимчасово мешкає АДРЕСА_2 , раніше судимого:

03.07.1996 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 140 ч. 3 КК України, до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з випробувальним терміном 2 роки;

18.12.1998 Балаклейським районним судом Харківської області за ст. 229-6 ч. 2, ст. 44 КК України, до 6 місяців позбавлення волі;

08.02.2002 Харківським районним судом Харківської області за ст. 117 ч. 3, ст. 118 ч. 2, ст. 140 ч. 2, ст. 70 КК України, до 6 років позбавлення волі;

29.01.2004 Ізюмським міським судом Харківської області за ст.185 ч. 2 ст. 70 ч. 4 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

24.12.2008 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 309 ч. 1, ст. 311 ч. 1, ст. 317 ч. 1 КК України, до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

06.07.2011 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 296 ч. 1, ст. 186 ч. 2, ст. 70 КК України, до 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

10.08.2016 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України, до 2 років позбавлення волі;

26.12.2018 до Ізюмського міського суду Харківської області скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто, умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині,

за участю прокурора - Щербини О.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Ненашевої Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І., у кримінальному провадженні № 12019080140002255 від 14.08.2019 року, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 13.08.2019 року, приблизно о 22 годині, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , у ході раптово виниклої з ОСОБА_2 сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , зі столу, взяв у руки ніж, яким, з метою вбивства, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 множинні (не менше трьох) удари по тулубу та шиї, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого ножового поранення грудної клітини, з ушкодженням лівої легені, яке кваліфікується як тяжке тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

- колото-різані поранення шиї зліва та лівої руки в області ліктьового суглоба, проте ОСОБА_1 , не вчинив усіх дій, спрямованих на умисне вбивство ОСОБА_2 , які вважав би необхідними для доведення злочину до кінця, з причин що не залежали від його волі, оскільки в момент нанесення ударів ножем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був зупинений батьком потерпілого - ОСОБА_3 , та в подальшому потерпілому було надано своєчасну професійну медичну допомогу лікарями.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019080140002255 від 03 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто - незакінчений замах на умисне вбивство.

13.08.2019 о 10 годині 10 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

14.08.2019, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

16.08.2019, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на два місяці, тобто до 10 години 10 хвилин 13 жовтня 2019 року.

Таким чином, строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою спливає о 10 годині 10 хвилин 13 жовтня 2019 року.

«09» жовтня 2019 року, постановою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до «14» листопада 2019 року.

Вина підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

-оглядом місця події;

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 ;

-показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ;

-слідчим експериментом за участю свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_2 ;

-висновком СМЕ потерпілого ОСОБА_2

Так, в ході проведення огляду місця події, було виявлено та вилучено ряд об`єктів, за якими призначено судові експертизи, які на теперішній час перебувають на виконані в експертних установах, а саме:

- ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з підлоги в кімнаті № 1;

- два недопалка з білим фільтром з поверхні столу у кімнаті № 2;

- дерев`яний брус з нашаруванням речовини бурого кольору з підлоги в кімнаті № 3;

- змив на марлевий тампон з ручки вхідних дверей до кімнати № 2;

- змив на марлевий тампон з ручки вхідних дверей до кімнати № 3.

За вказаними вище об`єктами призначено судові експертизи, а саме: судово-цитологічна експертиза, проведення якої перебуває на виконанні.

Відсутність висновків наведених експертиз, які безумовно матимуть важливе значення для подальшого ходу досудового розслідування, а також, неможливість однозначно кваліфікувати дії ОСОБА_1 , не дозволяє завершити його у двомісячний строк.

Окрім того, за результатами проведених експертиз буде необхідно провести ряд інших процесуальних дій з метою встановлення деталей та обставин вчиненого злочину, проведення повного та об`єктивного досудового розслідування для подальшого його завершення:

Долучити до матеріалів провадження висновки призначених судових експертиз.

Вирішити питання про призначення додаткових експертиз у провадженні.

Скласти змінене повідомлення про підозру, з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування доказів.

Повідомити ОСОБА_1 про змінену підозру.

Допитати ОСОБА_1 в якості підозрюваного.

Систематизувати матеріали кримінального провадження.

Виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_1

Скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Законом № 1950-VIII від 16.03.2017 не внесено змін та доповнень до ч. 3 ст. 197 КПК України, яка визначає, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Проте, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не перевищує визначених ч. 3 ст. 197 КПК України дванадцяти місяців.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України, а саме засади законності.

Відповідно до п.п. "с" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , не вбачається, через те що ризики, враховані судом при обранні відносно нього такого заходу забезпечення кримінального провадження не зменшилися.

Слідчий вважає, що заявлені під час обрання підозрюваному запобіжного заходу ризики не зникли та не зменшились а саме:

Оскільки ОСОБА_1 посягнув на невід`ємне право будь-якої людини - право на життя, закріплене в ст.ст. 3, 27 Конституції України, тим самим, скоїв особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, є мешканцем Харківської області без визначеного місця реєстрації, на території міста Мелітополя проживає близько двох тижнів, не має стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання свідка ОСОБА_4 та через яку 13.08.2019 у підозрюваного ОСОБА_1 виник вказаний вище конфлікт з потерпілим ОСОБА_2 .

Також, всі свідки у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 мешкають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_2 , яка є місцем вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_1 , та безпосереднім місцем тимчасового мешкання останнього, що свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення..

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до витребуваної побутової характеристики, підозрюваний характеризується формально, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, в ході досудового розслідування не встановлено всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, це свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість знищити, сховати або спотворити річ, що матиме істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити річ, що матиме істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, 14.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років, враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Оскільки підозрюваний, як було зазначено вище, не має місця реєстрації, є мешканцем іншої області, вважаю, що даний запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Крім того, вважаю, що слід врахувати відомості, наведені вище при аргументації ризиків, які унеможливлюють проживання підозрюваного за теперішнім місцем мешкання - АДРЕСА_2 ;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;

- запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, вважаю, унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому, прошу суд врахувати відомості, які вказують на фактичну неможливість проживання підозрюваного за місцем його теперішнього проживання та реєстрації, з метою запобігання встановленим ризикам.

Вищевказане та наявність перелічених ризиків, свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи що строк тримання під вартою ОСОБА_1 під вартою спливає о 10 годині 10 хвилин 13 жовтня 2019 року, слідчий просить його продовжити, в межах строку досудового слідства.

В судове засідання з`явився прокурор, доставлений конвоєм підозрюваний та з`явився його захисник.

Згідно ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні та зазначив, що є всі підстави для задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід більш м`який, ніж тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, суд вважає, що клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, на стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що старшим слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019080140002255 від 14.08.2019 року за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, тобто у незакінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

13.08.2019 о 10 годині 10 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

14.08.2019, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

16.08.2019, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на два місяці, тобто до 10 години 10 хвилин 13 жовтня 2019 року.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується: оглядом місця події; показаннями потерпілого ОСОБА_2 ; показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; слідчим експериментом за участю свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_2 ; висновком СМЕ потерпілого ОСОБА_2 .

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що обвинувачений не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. ( Becciev v. Moldova, § 58).

Небезпека того, що обвинувачений буде чинити перешкоди належному проведенню судового процесу, має підкріплюватися фактичними доказами. ( Becciev v. Moldova, § 59).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, є мешканцем Харківської області без визначеного місця реєстрації, на території міста Мелітополя проживає близько двох тижнів, не має стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, стороною обвинувачення вживаються всі заходи направлені на збирання доказів вчинення злочину.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого засудження до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Окрім наявного обґрунтованого повідомлення про підозру, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному. Наявні наведені ризики є дійсними.

Суд вважає, що стан здоров`я підозрюваного не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, тому наявна необхідність в обранні саме такої міри запобіжного заходу. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілих, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення. Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості особи у скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, розмір застави у відповідності із п.1 ч.4 ст.183 КПК України не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох місяців, в межах строку досудового розслідування, а саме до 14 листопада 2019 року.

Строк дії ухвали до 14 листопада 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.А.Фомін