Рішення № 84859084, 08.10.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5048/19

Провадження № 2/242/1396/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначив, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 17.02.2018 р., мають малолітню дитину, яка мешкає з ним.Протягом останнього часу сімейне життя поступово погіршувалося. Шлюбні відносини припинили через суперечки на грунті сімейно-побутових проблем та відсутність взаєморозуміння. Вважає, що шлюб розпався і примирення неможливо, тому просив суд розірвати їх шлюб, визначити місце проживання дитини з ним та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про день слухання справи повідомлялася належним чином.Надала заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розглянути справу в її відсутності.

Третя особа - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради - у судове засідання не з`явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій просила задовольнити позовні вимоги та розглянути справу у відсутності представника.

Процесуальні дії у справі.

17.09.2019 р. позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

26.09.2019 р. було відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають малолітню дитину, яка мешкає з позивачем та перебуває на його утриманні (а.с.4-5,11).

Орган опіки та піклування Селидівськї міської ради вважає доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_1 (а.с.12).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст.105, 110 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою або заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлено одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України, при вирішенні спору про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.114 СК України шлюб вважається припиненим з моменту набрання рішенням про його розірвання, чинності.

Відповідно до ст.115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Згідно ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Частиною четвертою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Таким чином, цією нормою права встановлено вичерпний перелік осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких може вважатися місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років: батько, мати, опікун дитини, навчальний заклад чи заклад охорони здоров`я, в якому проживає дитина.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, причини конфлікту, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємостосунки, тривалість розриву шлюбних відносин, сумісне не мешкання подружжя, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню. Що стосується вимог про визначення місця проживання дитини, то суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого за місцем проживання батька створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, батько дитини має постійний заробіток, в той час, як за місцем проживання матері частково створені умови для проживання, виховання та розвитку дитини, мати перебуває на тимчасових заробітках. Також, судом враховується визнання позову відповідачем в повному обсязі. Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов`язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально забезпечувати.

Керуючись 200, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 ,мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,третя особа - Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, ЄДРПОУ 04052962, розташована за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 8, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 17.02.2018 рокувиконкомом Української міської ради м.Селидове Донецької області, актовий запис № 4, міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 04.09.2019 р. і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Копію рішення суду після набрання законної сили надіслати відповідному державному відділу реєстрації актів цивільного стану.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя