
Справа № 755/16051/19
№ 1-кс/755/7475/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді Метелешко О.В.,
при секретарі Нероді В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, українцю, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008332 від 04.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора Мороз О.В.,
захисника Старова А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
05 жовтня 2019 року слідча Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Вигівським М.І.
Клопотання мотивоване тим, що 04 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 , 2003 р.н., приблизно о 12 годині 50 хвилин, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де у них виник злочинний умисел на вчинення крадіжки майна з однієї з квартир, розташованих в даному будинку. У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи на меті незаконне збагачення, заздалегідь розподіливши злочинні ролі між собою, скористалися тим, що двері, які ведуть з вулиці до першого парадного вищезазначеного будинку не закриті на кодовий замок, зайшли до середини парадного та перебуваючи на першому поверсі де навмання обрали квартиру, під номером 2. Підійшовши до даної квартири та впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, за допомогою відмички відкрили врізний замок вхідних дверей та з метою викрадення чужого майна проникли до середини квартири під номером 2, що належить ОСОБА_3 . Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , маючі на меті незаконне власне збагачення, взяли майно, яке вважали найбільш цінним, та яким можливо розпорядитися з метою незаконного власного збагачення, а саме: намиста різноманітні з кольорового та напівкоштовного каміння на загальну заявлену суму 30000 гривень; колекційні монети, вартість яких не встановлена; мобільні телефони, бувші у користуванні, різних марок, в кількості 9 шт., вартість яких не встановлена; монети 1 та 2 гривні на суму 300 гривень; 2 пляшки алкогольного напою «Маренго», ємкістю 1 л. кожна, на загальну суму 300 гривень; два дезодоранти «Рексона», вартість яких не встановлена; коробку з запчастинами для годинників, вартість яких не встановлена; акустичну колонка синього кольору, заявленою вартістю 2000 гривень. Також, обравши в квартирі сумки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали у них майно, яке обрали предметом свого злочинного посягання, та яке належить ОСОБА_3 , і з місця скоєння кримінального правопорушення зникли разом з викраденим майном, але неподалік, були затримані працівниками поліції разом з викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло.
Після вчинення кримінального правопорушення, 04.10.2019 року, близько 13 години 15 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул . А . Малишка , 29, разом з викраденими речами був затриманий працівниками поліції.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції; протоколом проведеного огляду місця події від 14.10.2019 року; протоколом допиту потерпілого; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності та вилученими речовими доказами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.Ризик того, що ОСОБА_1 , може переховуватись від суду підтверджується тим, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.Вказаний ризик підтверджується також тим, що відносно останнього Дніпровським районним судом м. Києва від 12.06.2019 року застосовано привід для розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.Зокрема, ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від явки до суду.Крім того, ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку, а свої побутові потреби може задовольняти шляхом вчинення корисливих злочинів, а також, може вчинити аналогічний злочин.Вказаний ризик підтверджується також тим, що після направлення обвинувального акту до Дніпровського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 не став на шлях виправлення та продовжив свою злочинну діяльність.
Також, необхідно врахувати обставини, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, покарання за вчинення кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного місця роботи, майновий стан, його репутацію, вік та стан здоров`я.Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_1 за станом здоров`я не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час, факти події підтверджуються протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, вилученими речовими доказами. Вважає, що підозра є обґрунтованою. Крім того, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив умисний корисливий злочин, вже притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, не працює, не має стабільного джерела прибутку, на шлях виправлення не стає та може вчинити нові злочини. Вважає, що менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 крім того, просила визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник Старов А.В. у судовому засіданні заперечив проти застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме - у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку. Крім того, відносно ОСОБА_1 відкрите ще одне кримінальне провадження, в якому ще не ухвалено вирок. Вважає, що заявлені прокурором ризики не доведені і тому, просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі, обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, офіційно ніде не працює, відносно нього в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, може впливати на потерпілу та свідків, може уникати від досудового розслідування і тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчої Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, тобто до 02 грудня 2019 року до 13 години 25 хвилин.
Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 76 840 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 84858838, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 05.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/16051/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: