Вирок № 84857792, 10.10.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Номер справи 263/9123/19

Номер провадження 1-кп/263/702/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Хараджі Н.В, при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Донбая В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполя Донецької області кримінальне провадження № 12019050770001374 від 30 травня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, раніше судимого: 03.06.2013 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 122 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 року, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12.03.2014 року на підставі ст. 78 ч.2 КК України направлений до місць позбавлення волі, звільнився 09.08.2016 року умовно-достроково на невідбуту частину строку покарання – 10 місяців 22 дні, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 29 травня 2019 року приблизно о 15 год. 05 хв., діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні магазину «Продукти-632» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Миру, 106 в Центральному районі м. Маріуполя, шляхом вільного доступу взяв зі стелажу та поклав до пакету, який мав при собі, одну пляшку лікеру «Baileys», ємністю 05 л., вартістю 249,30 грн. Після чого ОСОБА_1 , не сплативши за вказаний товар, пройшов касову зону та попрямував у бік виходу з магазину «Продукти-632» «ТОВ «АТБ-Маркет», тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця. Однак, по незалежним від його волі обставинам не довів свій корисливий намір до кінця, у зв`язку з тим, що був зупинений працівником магазину, у результаті чого ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальної шкоди не завдано.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що 29 травня 2019 року приблизно о 15 год. 05 хв., перебуваючи у приміщенні магазину « Продукти-632» ТОВ «АТБ-Маркет» по пр. Мира 106, таємно викрав зі стелажу та поклав до пакету, який мав при собі, одну пляшку лікеру «Baileys», ємністю 05 л. Після чого він, не сплативши за вказаний товар, пройшов касову зону та попрямував у бік виходу з магазину, але був зупинений працівником магазину. Про себе повідомив, що він раніше судимий, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, у скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) і такі його дії, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч. 1 КК України, що останній злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України, а обтяжуючою – рецидив злочину.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкцій ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, дані про особу, розкаяння у вчиненому, правову позицію прокурора про призначення покарання у вигляді 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відсутність значних наслідків від скоєного злочину, тому суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено. Процесуальні витрати по справі відсутні. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні:фіскальний чек від 29.05.2019 року на хліб «Хлібодар» на суму 8,40 грн. та цифровий носій – диск CD-R, визнаних постановою від 30.05.2019 року – залишити в матеріалах справи; одну пляшку лікеру «Baileys», ємністю 05 л., вартістю 249,30 грн. – залишити у потерпілого «Продукти-632» ТОВ «АТБ-Маркет».

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченій та прокурору.

Суддя Н.В. Хараджа