Рішення № 84857720, 19.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24000/18

Провадження №: 2/752/3032/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С..

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 05.09.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Daewoo Lanos" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням.

06.09.2017 року він звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» з заявою про на виплату страхового відшкодування, спричиненого внаслідок даного ДТП.

На вказану заяву поштою ним було отримано відповідь № 9987/791919 від 13.12.2017 року про необхідність надання постанови суду, якою би ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Постановою від 25.01.2018 року Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/12217/17 встановлено, що ОСОБА_2 05.09.2017 року, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos" номерний знак НОМЕР_1 в м. Харкові на перехресті вул. Халтуріна та Салтівське шосе, здійснив переїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем"Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 8.7.3. ґ) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, заподіяна матеріальна шкода. Провадження за адміністративним матеріалом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Отримавши копію даної постанови, страховою компанією йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Після оскарження дій компанії та проведення автотехнічного дослідження, не зважаючи на факт подання ним заяви про виплату страхового відшкодування ще 06.09.2017 року, ПрАТ «СК «ВУСО» лише 10.10.2018 року було виплачено йому 54 077,65 грн. в рахунок виплати страхового відшкодування та 11 932,56 грн. в рахунок виплати пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Проте, вважає, що цієї суми фактично не достатньо для проведення відновлювального ремонту пошкоджень, а, відповідно, і поновлення його порушених прав.

Тому, просив стягнути на його користь 45 922,35 грн. (100 000,00 - 54 077,65) невиплаченого страхового відшкодування, 17 835,97 грн. пені за весь період прострочення, 6 662,98 грн. індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних за весь період прострочення, а також 6 000,00 грн. у відшкодування витрат на проведення автотехнічного дослідження та 2 000,00 грн. у відшкодування витрат на проведення автотоварозначого дослідження.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 58-59).

Ухвалою від 21.01.2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 83-84).

20.03.2019 року відповідач ПрАТ «СК «ВУСО» подало відзив на позовну заяву в якому просило відмовити в задоволенні позову, оскільки 10.10.2018 року відповідач визнав ДТП від 05.09.2017 року страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 54 077,65 грн. та 11 932,56 грн. в рахунок виплати пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. При розрахунку страхового відшкодування було прийнято до уваги наданий ОСОБА_1 звіт автотоварознавчого дослідження № 55/08/18 від 04.09.2019 року та проведено розрахунок останнього відповідно до вимог законодавства (а.с. 92-99).

01.04.2019 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив відповідача ПрАТ "СК"Вусо". Просить задовольнити позов (а.с. 132-134).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.09.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Daewoo Lanos" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі полісу АК/3385653 (а.с. 24).

06.09.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та 20.11.2017 року про виплату страхового відшкодування. (а.с. 25, 27).

Відповіддю № 9987/791919 від 13.12.2017 року ПрАТ «СК «ВУСО» повідомило позивача про зупинення строків у відповідності до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» через необхідність отримання постанови суду, якою би ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 26).

Постановою від 25.01.2018 року Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/12217/17 встановлено, що ОСОБА_2 05.09.2017 року, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos" номерний знак НОМЕР_1 в м. Харкові на перехресті вул. Халтуріна та Салтівське шосе, здійснив переїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем"Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 8.7.3. ґ) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, заподіяна матеріальна шкода. Провадження за адміністративним матеріалом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 28).

14.09.2018 року ОСОБА_1 подав скаргу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 107-110).

ПрАТ «СК «ВУСО» були надані пояснення на скаргу ОСОБА_1 (а.с. 112-116).

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 55/08/18 від 04.09.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 - 144 950,28 грн., а вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля "Renault Trafic" номерний знак НОМЕР_2 , становить 61 400,78 грн. (а.с. 39-42).

10.10.2018 року відповідач визнав ДТП від 05.09.2017 року страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 54 077,65 грн. та 11 932,56 грн. в рахунок виплати пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування (а.с. 117, 118).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати згідно п. 9.4. цієї статті за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюються безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Звернувшись до суду, позивач, не оспорюючи розміру виплаченого страхового відшкодування, як на підставу обґрунтування свого позову посилався на те, що виплаченої суми фактично не достатньо для проведення відновлювального ремонту пошкоджень, а, відповідно, і поновлення його порушених прав, а тому просив стягнути на його користь 45 922,35 грн., визначену як різниця між лімітом відповідальності страховика та фактичною виплатою (100 000,00 - 54 077,65).

Однак, доказів на підтвердження своєї позиції з даного приводу не надав. Доказів на підтвердження здійснення ремонту автомобіля позивачем також не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

10.10.2018 року ПрАТ «СК «ВУСО» визнало ДТП від 05.09.2017 року страховим випадком.

Позивач отримав страхове відшкодування на підставі поданої заяви, а отже ПрАТ «СК «ВУСО» в передбаченому законом порядку здійснила виплату страхового відшкодування, тобто належним чином виконала свої зобов`язання відповідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За таких підстав, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7,8,9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223,258, 262, 264,265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2019 року.

Суддя В.С. Хоменко