Рішення № 84857593, 09.10.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

09.10.2019 227/2918/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Левченка А.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новодонецької селищної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ

У липні 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Новодонецької селищної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 , в якому позивач просив суд:

- стягнути з Новодонецької селищної ради за рахунок місцевого бюджету цієї ради на користь ОСОБА_1 1 000 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2

- стугнути з Новодонецької селищної ради за рахунок місцевого бюджету цієї ради на користь ОСОБА_1 реальні матеріальні збитки у виді вимушених витрат на придбання проїзних квитків для приїзду до суду та назад в продовж всього періоду судових тяжб по справі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що з`явився на особистий прийом до голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 Головою Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 було відмовлено в проведенні особистого прийому, у зв`язку з тим, що позивач проводив відеофіксацію бесіди. Позивач вважає, що порушенні його права як громадянина України з посиланням на норми статті Конституції України, Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки голова Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 безпідставно не прийняв позивача чим допустив протиправні дії. Окрім іншого, позивач зазначає, що у цей час відчуває душевний неспокій, образу, сором і знаходиться в стресовому стані, в зв`язку з чим, враховуючи характер та об`єм завданих йому моральних страждань, вважає розумним і справедливим визначити розмір відшкодування моральної шкоди в 1 000 000 000 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, звернувся до суду з завою про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду свого уповноваженого представника не направив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позов не визнав.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року по адміністративній справі №227/2500/18 за позовом ОСОБА_1 до голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 про визнання незаконною діяльності, стягнення моральної шкоди, встановлено, що головою Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 незаконно не забезпечено особистий прийом ОСОБА_1 14.05.2018 року. Визнано незаконними дії голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 , які полягають в відмові провести особистий прийом ОСОБА_1 .

Положеннями статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За статтею 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

З урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Як було зазначено вище, задовольняючи позов ОСОБА_1 до голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 адміністративний суд визнав незаконними дії голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 , які полягають в відмові провести особистий прийом ОСОБА_1 .

Статтею 82 ч.4 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено Законом.

Таким чином, факт незаконних дій голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 , які полягають в відмові провести особистий прийом ОСОБА_1 підтверджено судовим рішенням і не підлягає доведенню.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст.56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У пунктах третьому та четвертому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином, моральна шкода є категорією об`єктивною, тому, встановлюючи факт наявності такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які зумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), а й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення усталеного для даної особи способу життя, життєдіяльності.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи наявність моральної шкоди, позивач зазначає, що відчуває душевний неспокій, образу, сором і знаходиться в стресовому стані внаслідок неправомірних дій посадової особи органу місцевого самоврядування, завданням якої є представництво інтересів територіальної громади. Внаслідок неправомірних дій голови селищної ради він, з метою відновлення його порушених прав, був змушений витрачати значну кількість свого особистого часу на оскарження незаконних дій, на відвідування судових установ, у зв`язку із чим суд визнає, що позивач зазнав моральних страждань, пов`язаних з порушенням його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту, відчув та відчуває себе приниженим і морально подавленим.

У пункті дев`ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам також роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, суд враховує період часу протиправних дій відносно ОСОБА_1 та визнання судом незаконними дій посадової особи органу місцевого самоврядування, характер дій посадової особи, які зафіксовані на відеозаписі наданому позивачем до матеріалів справи та дослідженому судом, тощо.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, §62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року). При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Тому суд із врахуванням вказаної судової практики ЄСПЛ, зазначає, що суд, визнавши дії посадової особи місцевого самоврядування протиправними, вже частково згладив понесені позивачем моральні страждання.

Однак, проаналізувавши всі встановлені обставини справи в їх сукупності, встановивши, що голова селищної ради незаконно відмовив у проведенні особистого прийому члену територіальної громади, що підтверджується судовим рішенням, яке в свою чергу є преюдиційними для вирішення даного спору, суд дійшов висновку, що вказаними діями посадової особи органу місцевого самоврядування позивачу завдано моральну шкоду, оскільки, безсумнівно, сам факт незаконної поведінки посадової особи, яка очолює орган місцевого самоврядування має наслідком певні переживання, хвилювання будь-якої особи за свою репутацію, викликає нервозність, тобто тягне за собою моральні страждання.

Отже, з урахуванням законодавчо закріпленого обґрунтування і підстав стягнення моральної шкоди, а також те, що матеріалами справи доведено протиправність дій посадової особи органу місцевого самоврядування, суд вважає, що у цій справі позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнути на користь ОСОБА_1 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів місцевого бюджету Новодонецької селищної ради Донецької області.

Визначаючи розмір морального відшкодування, та керуючись принципом розумності та справедливості, суд виходить із встановлених у даній справі обставин, враховує характер, тяжкість, тривалість моральних страждань позивача.

У пункті 10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.56 Конституції України судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

З урахуванням положень ст. 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати заподіяну моральну шкоду суд покладає на орган місцевого самоврядування, посадова особа якого допустили порушення прав позивача, яку слід стягнути за рахунок коштів місцевого бюджету Новодонецької селищної ради.

Розрахунок судових витрат, понесених ОСОБА_1 , до суду не надано, тому суд ці вимоги не розглядає.

Керуючись ст.259 ч.6, 258-268, 353-354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Новодонецької селищної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Новодонецької селищної ради (85010, Донецька область, смт. Новодонецьке, вул. Благовісна, 3, ЄДРПОУ 04342588) за рахунок місцевого бюджету цієї ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 3000 (три тисячі) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, неправомірними діями голови Новодонецької селищної ради ОСОБА_2

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений протягом десяти днів.

Головуючий суддя

09.10.2019