Ухвала суду № 84856931, 30.09.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/6649/17

Провадження№4-с/711/62/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М., Осадчій А.Ю.

за участю

державного виконавця Миколаєнко Т.М.

стягувача ОСОБА_1

представника стягувача адвоката Філатової Т.М.

боржника ОСОБА_2

представника боржника за довіреністю

адвоката Ярмака Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 (боржник) про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяни Миколаївни (стягувач ОСОБА_1 ), -

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_2 (боржник) звернулася до суду із скаргою про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Т.М. (стягувач ОСОБА_1 ). Свої вимоги мотивує тим, що 23.01.2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси постановлено судове рішенням, за яким встановлено порядок та спосіб участі батька у вихованні дитини, які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: перші та треті п`ятниця-неділя кожного місяця, з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі; щороку з 5 січня протягом 15 календарних днів; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів; щороку 1 червня та 19 грудня з 14:00 години до 10:00 години наступного дня, без присутності матері дитини, - ОСОБА_2 , з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Визначено, що спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку здійснюється без обмежень, з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини. Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини, - ОСОБА_4 Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених даним рішенням суду, інформувати ОСОБА_1 засобами телефонного або електронного зв`язку про місце (адресу), де він може забрати ОСОБА_3 та місце (адресу), куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2018р. вказане судове рішення в частині визначення способів участі батька у вихованні дитини скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення, яким: визначено ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: щотижня з 14.00 год. до 19.00 год. п`ятниці та з 11.00 год. до 18.00 год. суботи в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. з присутністю матері ОСОБА_2 до досягнення нею семирічного віку; щороку 01 червня та 19 грудня з 11.00 год. до 16 год., в присутності матері дитини ОСОБА_2 до досягнення дитиною семирічного віку, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Скаржник вказує, що зі змісту рішення суду вбачається, що боржник ОСОБА_2 повинна не менш ніж за добу повідомити стягувача про місце зустрічі з дитиною у час, який визначений судовим рішенням і таке побачення повинно відбуватися в її присутності увесь визначений судом для такого побачення час у період до досягнення дитиною семирічного віку.

16.05.2018р. старшим державним виконавцем ДВС Соснівського РУЮ Миколаєнко Т.М. відкрито виконавче провадження №5461205 щодо примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №711/6649/17, що виданий 23.01.2018 року.

Боржник виконала та постійно виконує рішення суду в цей час.

05.03.2019р. старшим державним виконавцем Миколаєнко Т.М. винесено постанову, якою виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним виконанням.

05.07.2019р. начальник Соснівського відділу ДВС Бондаренко А.М. безпідставно скасувала постанову про закінчення ВП. Постанова вмотивована посиланням на вказівки директора департаменту ДВС МЮУ Воробйова О.В., що викладені у постанові №86 від 14.06.2019 року.

05.07.2019троку постановою головного державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т.М. відновлено ВП у зв`язку з прийняттям вказаної постанови начальника відділу ДВС.

Постановою від 25.07.2019р. та двома постановами від 02.08.2019р. головним державним виконавцем Соснівського ВДВС Миколаєнко Т.М. визначено боржнику ОСОБА_2 та стягувачу ОСОБА_1 місце зустрічі з дитиною відповідно у дати 27 липня 2019 року, 02 серпня 2019 року та у період 15 календарних днів серпня 2019 року, починаючи з першої суботи місяця щоденно з 11-00год. до 18-00год. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що вказані рішення прийняті органами ДВС з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до судового рішення місце зустріч має визначати ОСОБА_2 , а час побачень визначений рішенням суду.

Таким чином, скаржник просить суд, - визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Соснівського відділу ДВС Миколаєнко Т.М.: про встановлення місця зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 27.07.2019р. від 25.07.2019р.; про встановлення місця зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 02.08.2019р. від 02.08.2019р.; про встановлення місця побачень протягом 15 календарних днів щоденно з 11-00 до 18-00, починаючи з першої суботи серпня за адресою: АДРЕСА_1 від 02.08.2019р.

Ухвалою суду від 06.08.2019р. прийнято до провадження скаргу та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 та її представник за довіреністю адвокат Ярмак Г.М. підтримали викладені доводи та просили скаргу задовольнити. Вважають, що державний виконавець не мав права визначати місце побачень дитини з батьком; державний виконавець продублював судове рішення, яке є чинним і звернуто до виконання; за судовим рішенням боржник має право визначати місце побачень, а за постановою ДВС – на боржника покладено відповідний обов`язок. Не заперечують проти здійсненого стягувачем та його представником розрахунку щодо судових витрат, але не визнають стягнення таких витрат із скаржника.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Філатова Т.М. просили відмовити у задоволенні скарги, оскільки вона є безпідставною; оскаржувані постанови не порушують права та свободи скаржника; скарга не містить будь-яких обставин з посиланням на докази, які б свідчили про порушення прав дитини чи скаржника; державний виконавець діяв відповідно до закону. Також просили розподілити судові витрати.

В судовому засіданні державний виконавець Соснівського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т.М. просила відмовити у задоволенні скарги. Зазначила, що на даний час постанови є чинними і такими, що відповідають вимогам ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень». Винесеними постановами не були порушені права ні дитини, ні сторін виконавчого провадження. Не визнає стягнення з ДВС судових витрат.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №56412025, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т.М. знаходиться виконавче провадження №56412025, відкрите постановою від 16.05.2018р. щодо примусового виконання виконавчого листа №711/6649/17, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23.01.2018р., де стягувачем є ОСОБА_1 , а боржником ОСОБА_2 , за яким: визначено ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: щотижня з 14.00 год. до 19.00 год. п`ятниці та з 11.00 год. до 18.00 год. суботи в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. з присутністю матері ОСОБА_2 до досягнення нею семирічного віку; щороку 01 червня та 19 грудня з 11.00 год. до 16 год., в присутності матері дитини ОСОБА_2 до досягнення дитиною семирічного віку, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Після досягнення дитиною семирічного віку, визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідної згоди матері за кордоном, а саме: перші та треті п`ятниця-неділя кожного місяця, з 18.00 год. п`ятниці до 18.00 год. неділі без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку 01 червня та 19 грудня з 14:00 год. до 10:00 год. наступного дня без присутності матері, ОСОБА_2 з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Визначено, що спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку здійснюється без обмежень, з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини. Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини, - ОСОБА_4 Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених даним рішенням суду, інформувати ОСОБА_1 засобами телефонного або електронного зв`язку про місце (адресу), де він може забрати ОСОБА_3 та місце (адресу), куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку.

03.07.2018р. державним виконавцем винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця від 20.12.2018р. поновлено вчинення виконавчих дій у ВП №56412025.

30.01.2019р. державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 згаданого Закону у зв`язку з тим, що рішення боржником повторно не виконано та виконати його без участі боржника неможливо.

Постановою начальника Соснівського ВДВС Бондаренко А.М. від 08.02.2019р. призначено перевірку ВП з виконання виконавчого листа №711/6649/17.

Постановою начальника Соснівського ВДВС Бондаренко А.М. від 08.02.2019р. утворено виконавчу групу для проведення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа №711/6649/17.

Постановою державного виконавця від 05.03.2019р. ВП закінчене на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» за повним фактичним виконанням рішення суду.

Постановою начальника Соснівського відділу ДВС від 14.03.2019р. дії державного виконавця Миколаєнко Т.М. визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою в.о. начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області Гайдар А.В. від 11.04.2019р. дії старшого державного виконавця Миколаєнко Т.М. при винесенні постанови про закінчення ВП визнано такими, що в цілому відповідають вимогам Закону та нормам Інструкції. Також дії начальника Соснівського ВДВС Бондаренко А.М. при здійсненні контролю за виконавчим провадженням №56412025 визнано такими, що відповідають вимогам ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» в частині здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішення.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйова О.В. №86 від 14.06.2019р. дії старшого державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т.М. у вказаному виконавчому провадженні визнані такими, що вчинені з порушенням норм законодавства; начальника Соснівського ВДВС Бондаренко А.М. зобов`язано скасувати постанову про закінчення ВП та зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження»; визнані дії начальника Соснівського ВДВС Бондаренко А.М. та начальника управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області при здійсненні контролю за виконавчим провадженням такими, що не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, у постанові зазначено, що відповідо до ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Порядок визнання рішень про встановлення побачень з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено статтею 64-1 Закону та розділом ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012р. №512/5. Частиною першою та другою статті 64-1 Закону встановлено, що виконання рішення про встановлення побачень з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Також зазначено, що пунктом 5 розділу ІХ Інструкції встановлено, що якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачень стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

У постанові від 14.06.2019р. констатовано факт про те, що рішенням суду не визначено місце побачення стягувача з дитиною, а тому визнано, що в порушення цих вимог законодавства державним виконавцем питання про визначення місця побачення не вирішувалось та відповідна постанова не виносилась.

З огляду на зазначене, у постанові вказано, що виконавчий документ, на підставі якого здійснювалось ВП, передбачає заходи примусового виконання рішень щодо встановлення побачення з дитиною, а також щодо зобов`язання боржника не перешкоджати стягувачу брати участь у вихованні дитини та інформувати стягувача щодо місця побачень. При цьому, відповідно до рішення суду спілкування батька з дитиною засобами телефонного зв`язку є одним із способів його участі у вихованні дитини.

Отже, визначено, що при здійсненні ВП №56412025 виконавцем встановлено лише факт забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною щоп`ятниці та суботи, а виконання інших заходів передбачених виконавчим документом не встановлено, то постанова про закінчення ВП винесена державним виконавцем Миколаєнко Т.М. з порушенням вимог п.9 ч.1 ст. 39 Закону.

За дослідженими матеріалами ВП вбачається, що державним виконавцем Миколаєнко Т.М. направлено сторонам виконавчого провадження вимогу від 16.07.2019р. про необхідність з`явитися до державого виконавця 27.07.2019р. на 11-00 з метою визначення місця побачень ОСОБА_1 із ОСОБА_3 та місця (адреси), куди батько має доставляти дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку.

На виконання вказаної вимоги 25.07.2019р. державним виконавцем за участю ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Ярмака Г.М. складено акт, відповідно до змісту якого, сторонами зазначено, що місце зустрічі батька з дитиною 27.07.2019р. з 11-00 відбудеться за адресою: АДРЕСА_1 , 7. Вказаний акт підписаний вказаними учасниками і не оспорюється в судовому засіданні.

Постановою державного виконавця Миколаєнко Т.В. від 25.07.2019р. за вказаним ВП на виконання виконавчого листа №711/6649/17 від 23.01.2018р. визначено 27.07.2019р. місцем зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Вказана постанова отримана ОСОБА_1 та представником ОСОБА_2 адвокатом Ярмак Г.М. 25.07.2019р., про що свідчить наявна в матеріалах ВП розписка.

Постановою державного виконавця Миколаєнко Т.В. від 02.08.2019р. за вказаним ВП на виконання виконавчого листа №711/6649/17 від 23.01.2018р. визначено місцем зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця Миколаєнко Т.В. від 02.08.2019р. за вказаним ВП на виконання виконавчого листа №711/6649/17 від 23.01.2018р. визначено місцем зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , починаючи з першої судоти серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11-00 до 18-00 адресу: АДРЕСА_1 .

Вказані постанови 02.08.2019р. отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчать відповідні розписки у матеріалах ВП та не заперечується учасниками справи.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо. Крім того, за п.1 ч.2 ст. 18 цього Закону, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Як передбачено статтею 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами розгляду скарги суд вважає, що скарга є необґрунтованою, оскільки скаржником ні в скарзі, ні в судовому засіданні не зазначено, які його права чи інтереси, як боржника за виконавчим провадженням, а також і права та інтереси дитини, порушені державним виконавцем при винесенні ним постанов від 25.07.2019 р., від 02.08.2019р. та від 02.08.2019р.

Також, на думку суду, скаржником ОСОБА_2 та її представником не надано до суду жодних належних, допустимих та переконливих доказів в обгрунтування своїх доводів. Дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження суд прийшов до висновку, що державний виконавець Миколаєнко Т.М. діяв в межах наданих повноважень, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012р. №512/5, а також на виконання постанови №86 від 14.06.2019р., винесеної директором Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Воробйова О.В.

Таким чином, за результатами розгляду справи за скаргою, судом в межах заявлених вимог, порушень з боку державного виконавця Миколаєнко Т.М. не було встановлено, а тому у задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Як передбачено ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК).

Як передбачено статтею 138 ЦПК, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 27.04.2006р. №590, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 155 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»).

Стягувачем за виконавчим провадженням надано до суду розрахунок понесених ним судових витрат у зв`язку із розглядом скарги: витрати на професійну правничу допомогу, які складаються із представництва в суді в розмірі 2500грн., вивчення матералів скарги, формування правової позиції, підготовка пояснень на скаргу – 3000грн., витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із явкою до суду – 834грн. 60коп. (4173,00х0,1х2). При цьому, надані підтвердження: договір про надання правової допомоги (витяг) від 17.04.2019р. між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Магніт», ордер адвоката від 08.05.2019р., додаток №1 від 28.08.2019р. до вказаного договору, акти про надання-приймання послуг від 03.09.2019р. та від 30.09.2019р., квитанцію від 29.09.2019р., рахунок від 27.09.2019.

В судовому засіданні ні скаржник, ні його представник не заперечували проти здійсненого стягувачем та його представником розрахунку понесених судових витрат, не було заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Отже, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6334грн. 60коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 268, 133, 137, 138, 447-452 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_2 (боржник) про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяни Миколаївни від 25.07.2019р. від 02.08.2019р., від 02.08.2019р. про встановлення місця побачень (стягувач ОСОБА_1 ), - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 6334грн. 60коп.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 07.10.2019р.

Головуючий: С. М. Позарецька