
Справа № 690/302/19
Провадження № 2/690/186/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24.09.2019 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 5 000 грн. щомісячно із 15.07.2019 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 23.04.2016 року по 26.11.2018 року сторони проживали у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 , видане 23.04.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 392. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , який перебуває на повному утриманні позивача, та потребує належного матеріального забезпечення. Відповідач кошти на утримання дитини не надає, тому позивач просить стягнути з нього аліменти в примусовому.
Ухвалою судді Ватутінського міського суду Черкаської області від 08.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, викликано учасників справи у судове засідання, та роз`яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно зі змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , тож копія позову з додатками на ім`я відповідача надсилались за вказаною адресою, проте відповідачу їх не вручено через його відсутність.
Про дату, місце і час розгляду справи відповідача додатково у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлено шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційній сторінці Ватутінського міського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.
Сторони, будучи належним чином та завчасно повідомлені про місце, дату та час розгляду справи у судові засідання 14.09.2019 року та 24.09.2019 року не з`явились.
Представник позивача ОСОБА_4 Смук ОСОБА_5 , повноваження якої підтверджуються ордером серії КВ № 744383 від 04.09.2019 року, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позовних вимог, та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання 04.09.2019 року та 24.09.2019 року не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надіслав, клопотання про відкладення розгляду справи від його імені до суду не надходило.
На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на вказане, судом 24.09.2019 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи у заочному порядку.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27.04.2016 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.11.2018 року, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Факт перебування спільної дитини сторін на утриманні позивача підтверджується довідкою про склад сім`ї № 19, виданою 08.07.2019 року Ватутінським виробничим управлінням житлово-комунального господарства.
Днем подачі даної позовної заяви до суду є 15.07.2019 року, що підтверджується відміткою канцелярії Ватутінського міського суду Черкаської області.
Станом на день подачі позову спільній дитині сторін, виповнилося повних 3 роки.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 7 до неї, Конвенцією ООН про права дитини, а також Декларацією прав дитини.
Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до змісту ст. 26 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов`язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Принцип № 4 Декларації прав дитини зазначає, що дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток, з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно з ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України враховує, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Положеннями ч. 2 ст. 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» законодавець установлюючи прожитковий мінімум на місяць для дітей відповідного віку розділяє їх лише на 2 групи: віком до 6 років та віком від 6 до 18 років. Прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 липня 2019 року становить 1 699 грн.
Ненадання відповідачем відзиву на позов не може розцінюватися як безумовна підстава для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог можливе виключно за умови наявності для цього законних підстав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність, крім іншого, може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи вказане та встановлені обставини у суду відсутні сумніви, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, та ухиляється від обов`язку утримання його до повноліття, оскільки докази зворотного не надано.
Крім того, відповідачем також не надано суду доказів щодо наявності обставин, що підлягають врахуванню під час вирішення справ вказаної категорії, зокрема наявність у нього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина, незадовільного стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення.
З огляду на вказане, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог, шляхом присудження аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, і до досягнення дитиною повноліття, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд враховує те, що відповідно до ст. 180 СК України кожен з батьків має обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тож вживати до створення належних умов проживання, харчування, навчання повинен не лише відповідач, а й позивач.
При цьому, позивачем не надано суду доказів, що вона має статус безробітної та перебуває на обліку у територіальному центрі зайнятості для отримання державної допомоги на час безробіття та забезпечення можливості офіційного працевлаштування, а також такого стану її здоров`я, що унеможливлює будь-яке працевлаштування.
Згідно положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 77 СК України аліменти сплачуються щомісячно.
Враховуючи встановлені обставини, у тому числі наявності обов`язку у ОСОБА_2 утримувати малолітнього ОСОБА_3 , який є його сином, сумніви щодо чого у суду відсутні, та те, що відповідач не надав відзив на позов, що суд оцінює як визнання ним заявлених позовним вимог, а також не надав суду доказів як на підтвердження утримання спільної з відповідачем малолітньої дитини, так і щодо наявності інших обставин, що підлягають врахуванню під час вирішення справ вказаної категорії, суд вважає доцільним частково задовольнити позовні вимоги та присудити аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які слід стягувати з відповідача на користь позивача, у розмірі 2 000 грн., починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 15.07.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вказане відповідає вимогам національного законодавства, не суперечить охоронюваним законом інтересам сторін та їх спільної дитини.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., від сплати якого звільнена позивач при подачі позову, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 280, 281, 354-355, 430, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Присудити аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000 грн., які слід стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дальнєрєченськ Приморського краю Російської Федерації, остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , уродженки м. Гагарін Смоленської області Російської Федерації, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 НОМЕР_5 , виданий 17.05.2016 року Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 15.07.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дальнєрєченськ Приморського краю Російської Федерації, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в стягненні аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ватутінським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку – апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право; на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Суддя Линдюк В.С.
Судове рішення № 84856701, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 24.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 690/302/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: