Рішення № 84856262, 26.09.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/915/15-ц

Провадження №2/548/30/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,

за участю адвоката – Замули І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов», Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс – Лайн», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної злочином,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, 15.09.2014 року ОСОБА_3 вчинив дорожньо-транспортну пригоду внаслідок якої позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, середнього ступеня тяжкості. Дії ОСОБА_3 Хорольський районний суд Полтавської області кваліфікував за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і ухвалою 01.04.2015 року ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки.

Позивачі зазначають, що ОСОБА_3 при скоєнні ДТП керував транспортним засобом «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить TOB «Перша фумігаційна компанія» та на підставі договору оренди транспортного засобу №14.036 від 25.08.2014 року знаходився в користуванні громадської організації «Товариство сприяння збройним силам країни та військово-морському флоту «Патріот України». Під час скоєння ДТП ОСОБА_3 керував застахованим транспортним засобом, що підтверджується страховим полісом №АІ/1566248 від 22.05.2014 року AT «Українська охоронно-страхова компанія».

Як вказують позивачі, у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, позивач ОСОБА_1 пройшов курс лікування та витратив 2 123,91 грн. на придбання медичних препаратів, розмір матеріального збитку нанесеного автомобілю ОСОБА_2 «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 становить 174 837 грн., вартість автотоварознавчого дослідження становить 600 грн.

На підставі вищевикладеного з врахуванням страхового відшкодування позивачі просили суд: 1) стягнути з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 49 000, 00 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_3 ; 2) стягнути з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 2 123 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю, витрачені на придбання медичних препаратів використаних на лікування внаслідок ДТП; 3) стягнути з Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» (громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України») на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 125 837 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_3 ; 4) стягнути з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 600 грн. витрачених на оплату автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_3 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 року рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21.10.2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.06.2017 року автоматичним розподілом дану цивільну справу розподілено судді Миркушіній Н.С.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 15.06.2017 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16.02.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов», Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином,- вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 14.05.2018 року, залучено до участі у цивільній справі третю особу - ОСОБА_3 .

Ухвалами Хорольського районного суду Полтавської області від 01.08.2018 року та 28.08.2018 року відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 26.09.2018 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Хорольського районного суду Полтавської області від 29.03.2019 року, 15.07.2019 року та 07.08.2019 року основний судовий розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Замула І.А. позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити та розглянути справу у відсутність не з`явившихся позивачів.

У судовому засіданні представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» Давиденко А.І. позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, оскільки на її думку позивач ОСОБА_1 в межах річного строку після ДТП не звернувся до страхової компанії про виплату страхового відшкодування, а також тому, що в чеках на придбання ліків вказано також про купівлю пакетів та води, які не були призначені лікарями позивачу ОСОБА_1 .

У судове засідання представники відповідача Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» та третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс – Лайн» та третя особа ОСОБА_3 не з`явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином були повідомлені відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву та заяв про перенесення судового розгляду не подали, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість та доцільність заочного розгляду даної справи на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від представника позивачів не надходило.

Суд заслухавши показання представника позивачів, та представника відповідача – Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року (набрала законної сили 16.04.2015 року) у кримінальному провадженні №548/89/15-к по обвинуваченню ОСОБА_3 (третя особа по справі) за ст.286 ч.1 КК України встановлено, що 15.09.2014 року близько 06 години 35 хвилин на 238 км. (+550 м.) автошляху «Київ - Харків - Довжанський», в межах населеного пункту м. Хорол Полтавської області прапорщик міліції ОСОБА_3 , відповідно до наказу Головного управління МВС України в Київській області № 558 о/с від 27.06.2014 року, перебуваючи на посаді командира роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління МВС України в Київській області, керував автомобілем марки «Mitsubishi», модель «L200», д.н.з. НОМЕР_1 . Рухаючись в напрямку м. Київ, ОСОБА_3 всупереч вимогам п. 12.4, п. 12.9 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, допустив перевищення максимально допустимої швидкості руху в населеному пункті та не врахував дорожню обстановку. Внаслідок цього ОСОБА_3 не впорався з керуванням і здійснив зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_1 (позивача), марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_4 , який стояв на попутній смузі руху із увімкненим поворотом ліворуч.

При цьому ОСОБА_3 об`єктивно був спроможний виявити небезпеку або перешкоду для руху у вигляді автомобіля марки «Hyundai Sonata», під керуванням ОСОБА_1 та, відповідно до вимог п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, був зобов`язаний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 1603 від 01.12.2014 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Установлено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «Правил дорожнього руху України». В даній дорожній обстановці, порушення водієм автомобіля «Mitsubishi L200» ОСОБА_3 п. 12.3 «Правил дорожнього руху України» із технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікував за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 при скоєнні ДТП керував транспортним засобом «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить TOB «Перша фумігаційна компанія» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 та на підставі договору оренди транспортного засобу №14.036 від 25.08.2014 року та акту від 25.08.2014 року прийому передачі до договору №14.036 від 25.08.2014 року знаходився в користуванні відповідача - громадської організації «Товариство сприяння збройним силам країни та військово-морському флоту «Патріот України»(після зміни назви - ГО «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов»).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Перша фумігаційна компанія» застрахована в АТ «Українська охоронно-страхова компанія» згідно з полісом від 22 травня 2014 року № АІ/1566248, відповідно до якого максимальний розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 49 000,00 грн. із врахуванням франшизи.

Внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної події автомобіль «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 позивачу ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1/2014 складеного 06.01.2015 року ринкова вартість автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП складала 174 837 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 складає 413 951,74 грн.

Згідно п.8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна країни №142/5/2092 від 24.11.2003 р. – вказано про те що якщо вартість відновлювального ремонту автомобіля не менша ніж його ринкова вартість на момент ДТП, то вартість матеріального збитку власнику автомобіля визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля момент ДТП.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1/2014 від 06.01.2015 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 дорівнює вартості автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди та складає 174 837 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить не більше як 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п.9.4 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до поліса №АІ/1566248 від 22.05.2014 року максимальний розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди ПАТ "Українська охоронно страхова компанія" на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 49 000 (сорок дев`ять тисяч) грн. з врахуванням франшизи.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.2 ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 2.2. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

При цьому, вказана норма не містить будь-яких обмежень щодо передачі права керування транспортним засобом юридичною особою фізичній особі.

Як роз`яснено в абз.1,2 п. 6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р., особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа несе відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Під час розгляду справи було встановлено, що свідоцтво на транспортний засіб «Mitsubishi» модель «L200» д.н.з. НОМЕР_1 , а також поліс про страхування цивільно-правової відповідальності власника вказаного транспортного засобу були передані - третій особі ОСОБА_3 відповідачем - Громадською організацією «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» (після зміни назви - Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» відповідно до протоколу № 12-02/2015 з`їзду громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Патріот України» від 12.02.2015 року), який маючи при собі зазначені документи та посвідчення водія, керував вказаним автомобілем під час скоєння ДТП і його вина встановлена ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.04.2015 року.

Отже, відповідальність за завдану матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль, не покриту страховим відшкодуванням – в сумі 125 837, 00 грн. та 600, 00 грн., витрачених на оплату автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_3 у даному випадку повинен нести ОСОБА_3 (третя особа по справі), а не Громадська організація «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов».

В судовому засіданні представник позивачів – адвокат Замула І.А. повідомив суду, що вищевказані кошти в сумі 125 837 грн. вже стягнуті відповідним рішенням суду зі ОСОБА_3 .

Тому в задоволенні вимог позивачів про стягнення з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 125 837, 00 грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_7 та стягнення з громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 600, 00 грн. витрачених на оплату автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_3 ,- слід відмовити за безпідставністю, що узгоджується з вказаними правовими нормами та роз`ясненнями, викладеними у п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2016 року, ухваленого по даній справі, і до скасування його ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 року третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс – Лайн» 06.10.2017 року здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 49 000, 00 грн. позивачу ОСОБА_2 на підставі договору укладеного між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ТОВ "Фінанс – Лайн» про надання агентських послуг (послуг асистансу) №01/01.04.1601.04.2016 року, що доводиться відповідним платіжним дорученням №1306 від 06.10.2016 року (т.3 а.с.9) та підтверджено в судовому засіданні представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Замулою І.А.

Враховую чи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вищевказані кошти вже сплачені позивачу ОСОБА_2 третьою особою ТОВ "Фінанс – Лайн» належним чином на законних підставах згідно рішення апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2016 року.

Отже, в задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на її користь страхового відшкодування у розмірі 49 000, 00 грн., в рахунок відшкодування шкоди заподіяної автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_3 слід відмовити за безпідставністю.

В той же час вимога позивача ОСОБА_1 простягнення з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на його користь страхове відшкодування у розмірі 2 123 (дві тисячі сто двадцять три гривні 91 копійку ) грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю, витрачені на придбання медичних препаратів використаних на лікування внаслідок ДТП, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.23.1 ст.23 вищевказаного закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

З п.24.1 ст.24 вищевказаного закону слідує, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

З п.24.2 ст.24 вищевказаного закону слідує, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» Давиденко А.І., що позивач ОСОБА_1 не звертався до даного ПАТ з заявою на виплату страхового відшкодування і тому у них не виникло обов`язку його здійснювати, оскільки це спростовується заявою (повідомленням) позивача ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду, яку він вчасно подав до страхової установи, яка є підставою для здійснення страхового відшкодування від 19.02.2015 року (т.1 а.с. 38) в додатках до якої вказано заяву на виплату страхового відшкодування на 1 арк., про отримання якої не заперечувала в судовому засіданні і сама представник відповідача та всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України не надала доказів, які дану обставину спростовують.

З наданих суду позивачем ОСОБА_1 чеків на придбання лікарських засобів (т.1 а.с.8,9) слідує, що він безпідставно прохає стягнути кошти за 2 пакети по 0, 05 грн. кожен, 1 бутилку мінеральної води «Моршинська» вартістю 7, 44 грн., 2 бутилки мінеральної води «Миргородська» вартістю 5,7 грн. кожна, мила АГУ ВИТ 75 г вартістю 2, 70 грн. та витрат на благодійну допомогу стаціонару Хорольської ЦРЛ в сумі 136, 08 грн., що не є лікарськими засобами, тому ці кошти не слід стягувати із відповідача ПAT «Українська охоронно-страхова компанія», а тому слід стягнути не 2 123 91 грн., які прохає стягнути позивач, а 1966, 19 грн., що становить вартість придбаних ліків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору та витрат, стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 225, 51 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268,280-283, 354,355 ЦПК України, ст.1195 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Громадської організації «Товариство сприяння збройним силам України та військово-морському флоту «Цивільний корпус «Азов», Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс – Лайн», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 1966, 19 (одної тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень 19 копійок) грн. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю, витрачені на придбання медичних препаратів використаних на лікування внаслідок ДТП.

Стягнути з ПAT «Українська охоронно-страхова компанія» на користь держави судовий збір в сумі 225, 51 грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_8

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_9

Представник позивачів адвокат Замула Іван Анатолійович, адреса м.Лубни Полтавської області, вул.І.Франка,1, каб.65

Відповідач Громадська організація "Товариство сприяння збройних сил України та військово-морського флоту "Цивільний корпус "Азов", адреса м.Київ, вул. Коноплянська, 16 б, оф.101/2

Представник відповідача Громадської організації "Товариство сприяння збройних сил України та військово-морського флоту "Цивільний корпус "Азов" - Вербінець Едуард Анатолійович, адреса м.Київ, вул. Борисоглібська, 3

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія»,адреса м.Київ, вул. Борщагівська, 145

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»Давиденко Анастасія Іванівна, адреса м.Київ, вул. С.Петлюри, 11/106, оф. 3

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фумігаційна компанія», адреса м.МаріупольДонецької області, вул. Жовтнева, 70

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс – Лайн»,адреса м.Полтава, вул.1100-Річчя Полтави, 14-А/22

Третя особа ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_2 проспект Шевченка 2 Д кв.156

Повний текст судового рішення складено 30.09.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна