Рішення № 84853626, 07.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 жовтня 2019 року справа №826/8789/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )до1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд) 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої Анни Миколаївни (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Савельєва А.М. )третя особаПублічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі по тексту - третя особа, ПАТ "КБ "УФС")про1) зобов`язання відповідача 3 подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду; 2) зобов`язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок ФондуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, оскільки вважає рішення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину, незаконним та таким, що суперечить законодавству, зокрема, порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. Зазначено, що при визнання нікчемним спірного договору відповідач повинен був довести та зазначити конкретні знаки нікчемності договору та операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач 1 подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду; Уповноважена особа має право повідомляти про нікчемність укладених банком правочинів та передчасність вимог до Фонду, про необхідність позивача визнати у судовому порядку дійсним договір банківського вкладу та про відсутність порушеного права з боку Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року зупинено провадження у справі №826/8789/16 до винесення Конституційним судом України рішення за наслідками розгляду подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченка І.М., справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року адміністративну справу №826/8789/16 прийнято до провадження.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву про незгоду із заявленими позовними вимогами з підстав, викладених у поданих раніше запереченнях на позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "КБ "УФС".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року призначено адміністративну справу №826/8789/16 до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року залучено до участі в адміністративній справі в якості співвідповідача Уповноважену особу Фонду Савельєву А.М.

Відповідачем 2 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду та відсутністю в матеріалах справи заяви про поновлення пропущеного строку або визнання поважними обставин, що перешкоджали б або унеможливлювали реалізувати право на звернення до суду.

У судовому засіданні 22 жовтня 2018 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідачем 2 надано письмові пояснення щодо укладення позивачем договору банківського вкладу, згідно яких статус позивача як вкладника не підтверджується, а, отже, на нього не розповсюджуються гарантії виплат відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; наголошує на правомірності віднесення договору банківського вкладу від 02 липня 2014 року №43548 до категорії нікчемних.

Позивач надав заперечення на заяву відповідача про припинення провадження у справі у зв`язку з закінченням строку звернення до суду з відповідним позовом, яке мотивоване відсутністю в матеріалах справи доказів того, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав у грудні 2014 року; позивач зазначив про те, що він дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів з телефонної розмови з Уповноваженою особою Фонду Оберемком Р.А . у грудні 2015 року.

У судовому засіданні 27 травня 2019 року суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду Оберемка Р.А. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 02 липня 2014 року №43548, укладеного між позивачем та третьою особою, оформлене наказом від 18 листопада 2014 року №6.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "КБ "УФС" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 02 липня 2014 року №43548, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 05 серпня 2014 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору банк зобов`язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.

Як підтверджує квитанція №TR.57849.757.429 від 02 липня 2014 року, позивач перерахував на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190 000,00 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС"; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено ОСОБА_4 . уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС"; для отримання коштів вкладники ПАТ "КБ "УФС" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, після звернення на гарячу лінію ПАТ "Альфа-банк" для отримання інформації щодо відшкодування за вкладом, позивачу стало відомо, що його не було включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 15 грудня 2015 року позивач зателефонував на гарячу лінію банку та дізнався, що кошти за вкладом відшкодуванню не підлягають, оскільки договір депозиту є нікчемним в силу частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, копії відповідного рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 02 липня 2014 року №43548, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "УФС" та доказів ознайомлення позивача з його змістом у справі не міститься.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02 листопада 2015 року №198 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Р.А. з 03 листопада 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19 квітня 2018 року №1138 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС" Савельєвій А.М. з 20 квітня 2018 року по 12 листопада 2018 року.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 03 вересня 2018 року №2430 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" строком на один рік з 13 листопада 2018 року до 12 листопада 2019 року включно.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому суд звертає увагу, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тисяч гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Як встановлено судом, на вкладному рахунку позивача № НОМЕР_1 розміщено грошові кошти на загальну суму 190 000,00 грн., отже, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач вважається вкладником ПАТ "КБ "УФС".

Суд звертає увагу, що укладення спірного договору банківського вкладу та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (15 серпня 2014 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; при цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм згаданого Закону.

Така правова позиція у подібних відносинах висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а та в аналогічних відносинах у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/9557/15.

В частині посилань відповідачів на нікчемність договору банківського вкладу суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пункти 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які посилалась Уповноважена особа Фонду Оберемко Р.А. при визнанні нікчемним спірного договору банківського вкладу, визначають, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними: якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суд звертає увагу, що відповідачами не доведено, що за договором банківського вкладу ПАТ "КБ "УФС" взяло на себе зобов`язання, внаслідок чого банк став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, а також не доведено, що договір банківського вкладу передбачає платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; крім того, позивач не є кредитором банку, а виступає його вкладником.

Таким чином, визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та третьою особою здійснено за відсутності правових підстав.

При цьому суд враховує, що факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів у розмірі вкладу 190 000,00 грн. відповідачами не заперечується та не спростовано будь-якими доказами.

Отже, відповідачами не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При вирішені спору в частині позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду, та про зобов`язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд враховує зміну порядку відшкодування коштів за вкладами та внесення відповідних змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, згідно з нормами статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду, а у разі, необхідності, надання до Фонду доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

Разом з тим, зміни у законодавстві не є підставою для відмови у позові чи для часткового задоволення позову за умови відповідності заявлених вимог суті спору та процедурі відшкодування за вкладами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати до Фонду додаткову інформацію про щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Фонду про зобов`язання включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, у зв`язку із їх передчасністю та відсутністю порушеного права у цій частині.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів Державного бюджету України, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 02 липня 2014 року №43548.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України понесені нею витрати сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєва Анна Миколаївна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий);

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (83000, Донецька обл., м. Донецьк, просп. Миру, 5-Б; ідентифікаційний код 26444836).

Суддя В.А. Кузьменко