Рішення № 84853514, 08.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року справа № 580/2218/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Сачинської В.М.,

представника відповідача - Якшина С.О. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 12031,33 грн.

ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0012501303 від 02.02.2018 та № 0012511303 від 02.02.2018.

05.08.2019 ухвалою суду прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та перейдено із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

17.09.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження.

02.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.10.2019.

В підготовчому провадженні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 12031,33грн. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена у відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку. Відтак, представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом, а також його представник відзив до суду не надав, однак у зустрічному позові вказав, що контролюючим органом безпідставно здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку, а тому і винесені ППР є протиправними. Зазначено, що ДФС зроблено хибний висновок про порушення пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України, оскільки згідно пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, а згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

17.09.2019 представником ГУ ДФС у Черкаській області подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти її задоволення заперечував в повному обсязі та просив суд залишити її без задоволення. В обгрунтування позиції зазначив, що проведена документальна позапланова перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з дотриманням норм ПК України, а посилання ОСОБА_1 на пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України є помилковим, так як до даної статті були внесені зміни Законом України від 23.02.2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» і дана редакція не може бути застосована до правовідносин, які виникли у 2016 році.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.09.2017 Головним управлінням ДФС у Черкаській області від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Старовойтової Л.В. на запит отримано інформацію щодо отримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доходу в розмірі 176493,41грн. у вигляді спадщини.

01.11.2017 ГУ ДФС у Черкаській області наказом № 1786 призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, в результаті отримання у спадщину майна за 4 квартал 2016 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повернута поштовим відділенням 04.12.2017 року у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

22.12.2017 за №545/23-00-13-0214/3064914424 складено акт «Про результати проведення документальної позапланової перевірки громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, в результаті отримання нею у спадщину майна за 4 квартал 2016 року» яким встановлено порушення пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164. пп. 174.2.2 п. 174.2 та п. 174.3 ст. 174 ПК України яким передбачено, що «за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, в результаті чого ОСОБА_1 донараховано ПДФО за 4 квартал 2016 року на суму 8824,67 грн. (176493.41 грн. х5%) та порушення ст.163, ст.168. п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 2647,41 грн. (176493,41 грн х1,5%).

Актом перевірки зафіксовано, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В. листом від 25.09.2017 №254/01-16 було подано інформацію про отримання в 4 кварталі 2016 року фізичною особою - резидентом ОСОБА_3 доходу в результаті прийняття ним у спадщину об`єкта нерухомого майна від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно фізичною особою - резидентом ОСОБА_3 було отримано у спадщину земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,81га за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Франзівське (свідоцтво про право на спадщину від 27.10.2016 № 2753, номер запису про право власності 17118787 від 2016 року.).

У зв`язку з виявленими порушеннями, контролюючим органом винесені податкові повідомлення рішення зокрема:

- №0012501303 від 02.02.2018, яким донараховано ПДФО за основним платежем в розмірі 8824,67 грн. та штрафними фінансовими санкціями - 2206,17грн.;

- №0012511303 від 02.02.2018, яким нараховано штраф за не подачу декларації в розмірі 170грн.

Дані ППР направлені платнику податків за податковою адресою: АДРЕСА_1 , та які були повернуті поштовим відділенням 07.03.2018 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання

У зв`язку з несплатою відповідачем визначених сум, контролюючим органом направлена податкова вимога № 28434-17 від 19.04.2018, яка також повернута поштовим відділенням 05.06.2018 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а ОСОБА_1 вважаючи винесені ППР протиправними, звернулись до суду із зустрічним позовом.

Надаючи правову оцінку при вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України визначено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом визнається податковим боргом.

Як встановлено п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

У відповідності до п. 123.1. п. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Зокрема, у відповідності до пп. 164.2.10. п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Відповідно до пп.74.2.1 п. 174.2 ст.174 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються доходи отримані від об`єктів спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступенів споріднення.

Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України, членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Як вбачається з акту перевірки за результатами аналізу відомостей з «Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів», фізичною особою-резидентом ОСОБА_3, в 4 кварталі 2016 року було отримано дохід в результаті прийняття спадщини - об`єкта нерухомого майна (земельну ділянку для ведення товарного сільськогосодарського виробництва площею 4,81 га) на суму 176493,41грн. Вказаний дохід оподатковується за ознакою (114) - тобто дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступення споріднення.

Таким чином, в порушення пп. 164.2.10. п. 164.2. ст. 164 ПК України, позивачем не проведено нарахування та сплату податку на доходи з фізичних осіб за 4 квартал 2016 року на суму 8824,67грн. (176493,41х 5%)

Окрім цього, пунктом п. 49.18 ст. 49 ПК України, визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період.

Зокрема підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

В порушення вказаної норми відповідачем не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік. в зв`язку з чим застосовано штраф у сумі 170,0грн., що передбачено п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом враховано пункт 87.11 статті 87 ПК України, яким передбачено, що стягнення податкового боргу з платника податку - фізичної особи, здійснюється за рішенням суду державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, оскільки, узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню.

Судом з облікової картки платника встановлено, що податковий борг включає: 8824,67грн. (податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0012501303) + 2206,17грн.(податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0012501303) + 170 грн.(податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0012511303) + 830,49грн. (пеня) = 12031,33 грн.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним адміністративним позовом.

Посилання ОСОБА_1 на те, що згідно п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення є помилковим, так як до даної статті були внесені зміни Законом України від 23.02.2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» і дана редакція не може бути застосована до правовідносин, які виникли у 2016 році.

Крім того, посилання представника відповідача на статтю 58 Конституції України є недоцільним, оскільки сплата податків не відноситься до визначення ступеня відповідальності особи.

Суд також критично відноситься до посилання представника відповідача щодо неотримання копії документів про призначення, проведення перевірки і т. д., оскільки згідно матеріалів справи копії направлень повертались до контролюючого органу, а відповідно до вимог п. 42.2, п. 42.3 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручені платнику податків, його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доведено суду обґрунтованість прийняття ППР та необхідність сплати податкового боргу.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення а вимоги за зустрічним позовом такими що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд зазначає, що з урахуванням відсутності заявлених суб`єктом владних повноважень витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз в даній справі, судові витрати з відповідача не стягуються.

Судові витрати понесені ОСОБА_1 у вигляді сплаченого судового збору за зустрічним позовом, у відповідності до положень статті 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) податковий борг в сумі 12031 (дванадцять тисяч тридцять одна) грн. 33 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2019