Ухвала суду № 84852947, 07.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 жовтня 2019 року м. Київ № 640/15583/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання Професійної спілки "Українська незалежна фундація правників" про розгляд справи за участю сторін

за позовомПрофесійної спілки "Українська незалежна фундація правників" доРади адвокатів України про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Професійна спілка "Українська незалежна фундація правників" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ради адвокатів України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів України № 20 "Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України у новій редакції" від 14.02.2019.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

03.10.2019 представником позивача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник позивача послався на те, що розгляд справи без участі сторін суперечить ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи вищевказане та відсутність будь-яких обгрунтувань зі сторони позивача щодо необхідності виклику сторін, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню .

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Суддя Р.О. Арсірій