Рішення № 84852352, 07.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2064/19

07 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.

за участю: секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача Волинець С.А. ,

представника відповідача Мацевко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення №14 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.08.2019 щодо відмови ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 27.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є особою, яка потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на призначення пенсії із зменшенням віку на 5 років. Позивач зазначає, що таке право випливає із положення статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 роки. Позивач вважає, що він має право на призначення пенсії із зменшенням віку на 5 років, у зв`язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.

Ухвалою суду від 13.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 07.10.2019, проголошеною без виходу в нарадчу кімнату, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та ухвалено викликати в судове засідання для надання показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник позивача позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказала що позивачем не підтверджено мінімальний необхідний період роботи чи проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданим 18.08.2004 Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Великий Олексин Рівненського району Рівненської області (аркуші справи 7-8).

Позивач є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 (аркуш справи 11).

Позивач 27.08.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії на пільгових умовах, додавши необхідні документи.

Рішенням №14 від 29.08.2019 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мотивуючи тим, що згідно паспортних даних позивач не проживав на радіаційно забрудненій території, а в період з моменту аварії по 01.06.2001, працював водієм Чортківського цукрового заводу, специфіка роботи в якості водія потребує уточнення щодо безпосереднього місця виконання свої обов`язків (аркуші справи 9-10).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 № 9-1) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому, суд наголошує, що документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина третя статті 65 Закону № 796-ХІІ).

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04.09.2015 (№ 690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05.05.2017 у справі № К/800/15193/17, від 03.10.2017 у справі № К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїх постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі №708/1022/17.

Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом - Тернопільською обласною державною адміністрацією, - який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 4), тобто відноситься до громадян, які постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (аркуш справи 11).

Посвідчення позивача є чинним, а отже, підтверджує його статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, як це передбачено статтею 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно з частинами 3, 4 статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 (аркуші справи 13-14), позивач працював на посаді водія Чортківського цукрового заводу в період з 18.07.1984 по 01.06.2001, вказане підприємство розташоване в смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області.

Отже, записами трудової книжки підтверджується робота позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю більше 4-х необхідних років у спірний період часу з 26.04.1986 по 31.12.1992.

Також з архівної довідки №278, виданої 02.09.2019 Чортківським РКП «Трудовий архів», підтверджується те, що до заробітної плати ОСОБА_2 у період з 1994 по 1998 роки проводилось нарахування за «Чорнобильську зону», оскільки Чортківський цукровий завод працює на території зони посиленого радіоактивного контролю 4-ї категорії (аркуш справи 15).

Таким чином, позивач у період з 18.07.1984 по 01.06.2001 працював безперервно виключно на території Чортківського району Тернопільської області водієм самоскида, будучи зайнятим в технологічному процесі виробництва цукру, пов`язаним із завантаженням газової печі вапняковим каменем, перевезенні землі від буртовкладальних машин до місця складування, вивезення дефекату, зачистки цукрового заводу після сезону цукроваріння, все що відбувалося на території цукрового заводу.

Відповідно до частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Крім того, зазначені відомості підтверджуються наданими в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які знали позивача по спільній з ним роботі на Чорківському цукровому заводі. Зокрема, свідки надали показання, якими підтвердили факт праці позивача на території зони посиленого радіоактивного контролю у спірний період часу: з 26.04.1986 по 31.12.1992. Повідомили, що позивач працював водієм на території цукрового заводу за місцем розташування юридичної особи (смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області) повний робочий день.

Суд наголошує, що дані трудової книжки та покази свідків підтверджують факт роботи позивача на підприємстві, яке розміщене на території Чортківського району.

Це означає, що пенсійний вік позивача підлягає зниженню і він має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на викладене суд вважає помилковими висновки відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні щодо відсутності в позивача достатнього страхового стажу, та, з урахуванням того, що на час звернення позивача до суду з даним позовом, останньому виповнилось повних 55 років, позивач набув право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років згідно із статтею 55 Закону №796-ХІІ з 27.08.2019.

За наведеного, рішення відповідача №14 від 29.08.2019 про відмову позивачу в призначені пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ із зниженням пенсійного віку на п`ять років.

Разом з тим, надаючи оцінку позовним вимогам в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років позивачу згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає, що остання є передчасною та задоволенню не підлягає, адже обов`язок нарахувати та виплати особі пенсію за наявності в останньої права на пенсійне забезпечення виникає лише після її призначення чітко встановлений чинним законодавством та відноситься до повноважень управління пенсійного фонду.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до правил статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №14 від 29.08.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 27.08.2019.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання нарахувати і виплачувати пенсію відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_2 сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2019 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_2 : місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_4 ;

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ/ІПН:14035769.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб`юк П.М.