Рішення № 84852307, 09.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Справа № 280/2358/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі – позивач, ПАТ «ЗОЕ») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач, Офіс ВПП), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0000844709 від 15.03.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині суми 130000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 07.06.2019 позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 12.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.07.2019.

В підготовчому засіданні 10.07.2019 оголошено перерву до 07.08.2019.

Ухвалою суду від 07.08.2019 зупинено провадження у справі до 01.10.2019, для надання додаткового часу для примирення.

Ухвалами суду від 01.10.2019 поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно прийнято рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Так, позивач зазначає, що несвоєчасна сплата єдиного внеску, задекларованого у звітах за періоди червень-грудень 2018 року, викликано об`єктивними обставинами, які знаходяться поза межами впливу ПАТ «ЗОЕ». Зокрема позивач зазначив, що у зв`язку із прийняттям Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг рішень щодо розподілу коштів, всі кошти які протягом 2017-2018 років надходили за спожиту електричну енергію на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ПАТ «ЗОЕ» перераховувались на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії ДП «Енергоринок». За період липня 2018 – березня 2019 внаслідок регуляторних дій НКРЕКП сума заборгованості ПАТ «ЗОЕ» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками становила від 348,3 млн.грн. до 58,4 млн.грн. Позивач вказує, що оскільки за спірний період на підприємстві заборгованість по заробітній платі у декілька разів перевищував суми недоїмки з ЄСВ за відповідні місяці, то відповідно до чинного законодавства України всі кошти які надходили на підприємство спрямовувались на погашення заборгованості з заробітної плати. Вважає, що оскільки відсутня вина позивача у несвоєчасному погашенні єдиного внеску, то відповідно відсутні підстави для застосування штрафних санкцій та пені.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлена несвоєчасна сплата сум єдиного внеску в період з 26.11.2018 по 26.02.2019 в розмірі 63077228,35 грн., нарахованих ПАТ «Запоріжжяобленерго» за звітні періоди червень-грудень 2018 року. Відповідач вказує, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, відповідно до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування».

Представник контролюючого органу вказував на те, що невірним посилання позивача на те, що причиною виникнення заборгованості із сплати єдиного внеску стало існування заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками позивача, оскільки дані обставини не звільняють від виконання ним обов`язку зі сплати єдиного внеску. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.03.2019 співробітником Запорізького управління Офісу ВПП ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період червень-грудень 2018 року, за результатами якої складено Акт від 15.03.2019 №207/28-10-47-09/00130926.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 15.03.2019 №207/28-10-47-09/00130926 встановлено порушення ПАТ «ЗОЕ» вимог ч.8 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, пп.6 п.4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №499, зареєстрованої в Мін`юсті 07.05.2015 за №508/26953, а саме – несвоєчасна сплата сум єдиного внеску у розмірі 63 077 228,35 грн., нарахованої платником за звітні періоди за червень – грудень 2018 року.

15.03.2019 Офісом ВПП ДФС прийнято рішення №0000844709 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ПАТ «ЗОЕ» застосовано штрафні санкції у розмірі 12 615 445,67 грн. та нараховано пеню на суму 5 472 648,06 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. Рішення ДФС України від 26.04.2019 №20223/6/99-99-11-05-02-25 скаргу ПАТ «ЗОЕ» залишено без задоволення, а спірне рішення – без змін.

Вважаючи протиправними рішення щодо нарахування штрафу та пені, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що ПАТ «ЗОЕ» несвоєчасно виконувались зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме:

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за червень 2018 року (граничний термін сплати - 20.07.2018 р.) в сумі 8 823 163,00 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 26.11.2018 р. по 22.12.2018 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за липень 2018 року (граничний термін сплати - 20.08.2018 р.) в сумі 8 541 069,00 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 22.12.2018 р. по 28.12.2018 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за серпень 2018 року (граничний термін сплати - 20.09.2018 р.) в сумі 8 563 318,55 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 28.12.2018 р. по 15.01.2019 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за вересень 2018 року (граничний термін сплати - 22.10.2018 р.) в сумі 8 390 432,65 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 15.01.2019 р. по 29.01.2019 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за жовтень 2018 року (граничний термін сплати - 20.11.2018 р.) в сумі 9 213 722,30 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 29.01.2019 р. по 13.02.2019 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за листопад 2018 року (граничний термін сплати - 20.12.2018 р.) в сумі 9 317 676,80 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 13.02.2019 р. по 14.02.2019 р.;

недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ) по звіту (декларації) ПАТ «ЗОЕ» з ЄСВ за грудень 2018 року (граничний термін сплати - 21.01.2019 р.) в сумі 10 227 846,05 грн. була погашена ПАТ «ЗОЕ» в період з 14.02.2019 р. по 26.02.2019 р.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Надані до суду докази свідчать про нарахування, але не виплату працівникам заробітної плати через відсутність коштів на рахунках, що не заперечувалось представниками сторін.

Як передбачено абз.1 ч.5 ст.9 Закону №2464, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до абз.1,2 ч.8 ст.9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 органи доходів і зборів зобов`язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як зазначено в ч.10 ст.25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до п.1 Розділу VІІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі – “Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Як передбачено п.2 Розділу VІІ Інструкції №449, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: (…) 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний квартал (…).

У пункті 5 Розділу VІІ Інструкції №449, зазначено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (…).

Згідно з пунктом 7 Розділу VІІ Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках. (…).

Суд вважає, що відповідач мав правові підстави для прийняття Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000844709 від 15.03.2019.

Відтак, відповідачем додержано приписи ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Розділу VІІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» при направленні ПАТ «Запоріжжяобленерго» рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000844709 від 15.03.2019 (у тому числі й у частині суми 130000,00 грн.).

Щодо твердження позивача про те, що ним в першу чергу виконувались зобов`язання з виплати заробітної плати, суд зазначає, що наявність заборгованості з виплати заробітної плати не звільняє платника від сплати єдиного внеску, а дозволяє лише здійснювати першочергове погашення заборгованості з виплати заробітної плати. При цьому, приписами Закону №2464-VI не встановлено, що в такому випадку платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Також суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що у разі фактичної несплати нарахованої заробітної плати через відсутність коштів на рахунках платник є звільненим і від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди невиплати такої заробітної плати, оскільки такі доводи суперечать положенням Закону №2464.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв обґрунтовано та з урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «ЗОЕ».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г) про визнання протиправним та скасування рішення в частині – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова