Ухвала суду № 84851931, 09.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3215/19

УХВАЛА

09 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання бездіяльності та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення;

- визнати бездіяльність Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про неповне надання відповіді на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 07.11.2018 року.

Ухвалою судді від 30.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення повернуто позивачеві. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про неповне надання відповіді на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 07.11.2018 року та відкрито провадження у справі в цій частині позовних вимог. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 18.06.2019 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про неповне надання відповіді на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 07.11.2018 року зупинено до перегляду ухвали від 30 травня 2019 року в порядку апеляційного провадження. Адміністративну справу №420/3215/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про неповне надання відповіді на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 07.11.2018 року надіслано на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року про повернення позову в частині вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради визнання рішення протиправним та часткове скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність скасовано. Справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 09 вересня 2019 року.

Ухвалою від 19.09.2019 року поновлено провадження у справі №420/3215/19. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення та відкрито провадження у справі у цій частині. Ухвалено розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення; визнання бездіяльності Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про неповне надання відповіді на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 07.11.2018 року, у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17 жовтня 2019 року об 11:00 год.

Ухвалою від 19 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали. Позивачу роз`яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказано інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску, та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

04.10.2019 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

Також 04.10.2019 року до суду надійшло від позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначила, що суддя Одеського окружного адміністративного суду робить висновок про відсутність права на поновлення строку, посилаючись лише на припущення щодо можливості ознайомлення на офіційному веб-сайті Ізмаїльської міської ради в розділі Рішення виконкому за 2016 рік, а не на конкретний факт ознайомлення або вручення, нівелюючи норму ч.ч. 2, 3 ст.122 КАС України. Також позивач вказала, що суд перекладає з відповідача на позивача обов`язки доказування відповідно до ст.77 КАС України.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення.

З вказаним позовом позивач звернулася до суду 29 травня 2019 року, тобто через три роки 1 місяць і 21 день з дати прийняття оскаржуваного рішення.

У змісті позовної заяви позивач зазначає, що 07 листопада 2018 року вона звернулася до Ізмаїльського міського голови з письмовою заявою (скаргою) про скасування Додатку 2 до рішення Ізмаїльського міськвиконкому №399 як такого, що не відповідає законодавству та порушує її право на працю, закріплене у ст.43 Конституції України. 20 грудня 2019 року у задоволенні скарги позивачу було відмовлено.

Позивач просила вважати 07 листопада 2018 року датою, коли вона дізналася про оскаржуване рішення.

Суд зазначає, що дата звернення позивача до міського голови Ізмаїльської міської ради з метою досудового врегулювання спору не свідчить про те, що позивач дізналася про існування оскаржуваного рішення у день такого звернення.

При цьому, суд зазначає, що навіть якщо вважати, що позивач дізналася про оскаржуване рішення 07.11.2018 року, звертаючись до суду з позовом про його скасування 29.05.2019 року, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, який сплинув 07.05.2019 року.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2016 року по справі №500/3711/16-ц відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до директора Ізмаїльського вищого професійного училища Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного - Костусєвої Н.П. про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди (а.с. 23).

Оскаржуване рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року фактично стало підставою для прийняття Ізмаїльським вищим професійним училищем Київської державної академії водного транспорту імені Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного наказу №70/ВК від 14.04.2016 року “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників”, на підставі якого позивача було звільнено.

Як вбачається з повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (№61873418) ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.10.2016 року по справі №500/3711/16-ц залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ освіти Ізмаїльської міської ради. У вказаній ухвалі судом зазначено, що згідно рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 08.04.2016 року №399 Ізмаїльське вище професійне училище Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного включено до мережі відділу освіти Ізмаїльської міської ради.

Зі змісту даної ухвали суду від 05.10.2016 року випливає, що рішення виконкому Ізмаїльської міської ради від 08.04.2016 року №399 наявне у цивільній справі №500/3711/16-ц, оскільки суд на нього посилається.

Також згідно даної ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області вбачається, що у судовому засіданні 05.10.2016 року були присутні як позивач ОСОБА_1 , так і її представник, які висловили свою думку з приводу обговорюваного клопотання про залучення третьої особи.

Тобто, про наявність оскаржуваного рішення №399 позивач дізналася щонайпізніше 05.10.2016 року, хоча це рішення є підставою видання наказу про її звільнення №70/ВК від 14.04.2016 року, який вона оскаржила до суду 11.07.2016 року.

Проте, з даним позовом ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду лише 29.05.2019 року, тобто через 2 роки 7 місяців 24 дні.

Тому суд вважає, що позивачем подано даний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення із порушенням строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту ч.ч. 3, 4 ст.123 КАС України, випливає, що позов може бути залишено без розгляду з наведених підстав на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, у тому числі й на стадії підготовчого провадження.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Зважаючи на непропорційно великий період пропуску установленого процесуальним законом строку звернення до суду та недоведеність обставин, які б безумовно свідчили про об`єктивну неможливість вчасного оскарження рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради без розгляду в частині вищевказаних позовних вимог.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За викладених обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст. 248, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №399 від 08 квітня 2016 року в частині Додатку 2 “Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників” та ч.2 вищезазначеного рішення – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів