Рішення № 84851836, 04.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Справа № 160/6126/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи позивача на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. та здійснити перерахунок суми призначеної ОСОБА_1 пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 13.07.2004 року по теперішній час працює на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод». На даний час позивач займає посаду помічника Генерального директора по цінним паперам і роботі з акціонерами, що підтверджується копією трудової книжки.

У травні 2018 року Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 призначено пенсію, у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

23.04.2019 р позивач звернувся до відповідача з проханням надати відповідь про причини не зарахування до страхового стажу періоду роботи на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р., на вказане звернення отримав відповідь, листом №3277/М-09 від 26.04.2019 р., в якій пенсійний орган вказав, що за даними електронної пенсійної справи загальний страховий стаж позивача складає 41 рік 2 місяці 15 днів, що обчислений по 31.08.2017 р. на підставі даних персоніфікованого обліку та згідно сплати страхових внесків ПАТ «Дніпропетровський трубний завод». Оскільки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» не сплатило страхові внески за період з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. (останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії), то відсутні підстави для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача..

Такі дії відповідача є неправомірними та суперечать вимогам Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6126/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав, що обов`язок по сплаті страхових внесків покладається згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» саме на страхувальника, тобто роботодавця. Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» не сплачувало вчасно за позивача страхові внески, а тому період з 01.09.2017р. по 30.04.2018р., не зараховано до трудового стажу позивача. Відсутні підстави для врахування зазначеного періоду до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за ОСОБА_1 ..

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.07.1976 позивач, починаючи з 13.07.2004, працює на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», з 14.10.2004 переведений на посаду помічника Генерального директора по цінним паперам і роботі з акціонерами.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 07.05.2018 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Пенсія позивачу призначена із розрахунку загального страхового стажу 41 рік 2 місяці 15 днів, який обчислений по 31.08.2017 р..

Позивач 23 квітня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, на вказане звернення, відповідач листом від 26 квітня 2019 року (вих. №3277/М-09) повідомив, що ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» до теперішнього часу не сплатило страхові внески за період з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. (останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії), а тому не має підстав для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 ..

Як встановлено судом, фактично страхові внески за позивача ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», в т.ч. і у спірний період з 01.09.2017 по 30.04.2018 сплачувались, однак, як видно з листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.05.2019 № 58635/10/07-36-13-08-10 ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» мало заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка виникла внаслідок зарахування поточних грошових коштів зі сплати єдиного внеску податковим органом в рахунок погашення боргу минулих періодів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону квартал.

Враховуючи вищевказані норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи, за який не сплачено (не обліковуються) страхові внески, до трудового стажу працівника, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків, нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Відмовляючи позивачу в зарахуванні певних періодів роботи та відповідної заробітної плати до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на застраховану особу відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Дана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а.

На підставі викладено, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи позивача на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 по 30.04.2018 та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок суми призначеної ОСОБА_1 пенсії, то суд зазначає таке.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Позивачем не надано суду заяви про перерахунок пенсії, яка б була подана до відповідача до моменту звернення з позовом до суду.

Також, у матеріалах справи відсутня відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача, з урахуванням трудового стажу з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р..

Окрім того, до моменту набрання чинності даним рішення суду у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням трудового стажу з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р..

На підставі викладеного, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки заявлена передчасно.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по не зарахуванню ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення суду складений 04 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Царікова