Рішення № 84851827, 30.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002109

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача Московича А. Я.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Логістіктранссервіс" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

25.04.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Логістіктранссервіс" код ЄДРПОУ 41485470, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367 А до Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 № UA 209000/2019/000175/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00508.

Ухвалою від 02.05.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 20.05.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 17.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав для підтвердження митної вартості товару всі документи, зазначені в ст.ст. 52, 53 Митного кодексу України (далі - МК України), обрав відповідний метод визначення митної вартості товару умовам, наведеним в МК України та провів правильний розрахунок митної вартості транспортного засобу. Проте, відповідач без обґрунтованих підстав відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Крім цього, рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів не містить обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість, не може бути визнано.

19.06.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що за митною декларацією №UA209190/2019/030192 від 27.03.2019 індикатор ризику, визначений на рівні межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів, склав 40 500,00 USD, що перевищувало заявлену позивачем вартість 23 900,00USD. Крім цього, при перевірці митної декларації №UA209190/2019/030192 від 27.03.2019 та документів, долучених до декларації, митний орган встановив, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. Зокрема, під час аналізу цінових пропозицій в мережі інтернет виявлено, що такий транспортний засіб (з ідентичним VIN-кодом та ідентичними пошкодженнями) проданий на аукціоні за 40000 дол.США. Крім цього, відповідно до умов контракту оплата кожної партії товару здійснюється протягом 180 днів після отримання товару у нього на складі, або після повного виконання контракту в частині обсягів поставок, можлива попередня оплата. Проте, відповідно до фактури - позивач сплатив 23200,00 USD в касу постачальника (юридична особа оплатила вартість транспортного засобу готівкою). Відповідач зазначає, що висновок експерта № 7047 від 11.04.2019 до митного оформлення не наданий, відповідно він не може використовуватись при оцінці правомірності оскарженого рішення про коригування митної вартості. Відповідач зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. Додатків, які містили б відповідну цінову інформацію до митного оформлення не подано. Таким чином, відповідач не міг перевірити достовірність використаного джерела інформації, що є порушенням ч.5 ст.54 МК України. У зв`язку з наведеним, відповідач, згідно з абз.3 ч.10 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1077 (далі - Тимчасовий порядок), визначив вартість транспортного засобу самостійно.

03.07.2019 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказав, що норми статей 53 і 54 МК України передбачають обов`язок митного органу чітко зазначити обставини, які викликають сумнів, причини неможливості перевірки на підставі наданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви. Жодних розбіжностей у документах, що подав позивач для митного оформлення та підтверджують ціну товару, відповідач не встановив. Разом з тим, згідно із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 209000/2019/000175/2 від 28.03.2019 в графі 33 відповідач вказав, що митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС.

Відповідно до пункту 10 Тимчасового порядку, на який посилається у своєму відзиві відповідач, заявлена позивачем фактурна вартість товару становить 23 200 доларів США та не спростована жодним іншим чином відповідачем. У відзиві відповідач наводить інформацію із мереж Інтернет про виявлення транспортного засобу із ідентичним VIN-кодом та ідентичними пошкодженнями, який продано на аукціоні за 40000 дол. США. Поряд з цим, позивач зазначає, що Інтернет ресурс не є офіційним сайтом, тобто не може бути достовірним джерелом інформації та знаходиться під забороною копіювання чи іншого використання.

Крім того, автомобіль ввозився позивачем на митну територію України в пошкодженому стані, мав не усунуті пошкодження, що значно знижували його вартісні характеристики порівняно з товарами такої ж марки, моделі, року випуску, що продаються або пропонуються до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З метою митного оформлення товару - легкового автомобіля, який був у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка MERCEDES-BENZ модель Е400, рік випуску - 2017, модельний рік - 2017, дата введення в експлуатацію - 01.01.2018, номер кузова НОМЕР_1 , представник позивача подав електронну митну декларацію ВМД №UA209190/2018/039973 від 27.03.2019. У зазначеній декларації митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товару. Вартість придбаного автомобіля становить 23200 доларів США, що підтверджується рахунком-фактурою серії BLA № 462342 від 25.03.2019.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до вказаної митної декларації долучив наступні документи:

- рахунок-фактуру (інвойс) № 462342 від 25.03.2019.

- свідоцтво про списання (реєстрацію) транспортного засобу № НОМЕР_6 від 02.02.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0010/FROM20/01/2019;

- митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів UA209190.2019.030192 від 27.03.2019;

- інші некласифіковані документи:

- довідку № 27.03.2019-36 від 27.03.2019;

- ДКД-ЕЕ № UA 209190/2019/29782;

- уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії 20906 Н № 0048300.

Не погоджуючись з митною вартістю, зазначеною у поданій до митного оформлення ВМД, відповідач прийняв рішення про коригування вартості товарів від 03.2019 № UA209000/2019/000175/2 та визначив загальну вартість товару у розмірі 40500,00 доларів США. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б(ст.60 МК України) у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2 г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органі доходів і зборів. Застосовано резервний метод - 2ґ (ст.64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості відповідач вказав відомості із системи АСАУР ДФС. На думку відповідача, заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості транспортного засобу, згенеровану АСАУР ДФС, яка становить 40500,00 доларів США.

Відповідач за результатами розгляду вказаної митної декларації прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209190/2019/00508 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000175/2 від 28.03.2019, де скоригував вартість автомобіля до 40500,00 доларів США.

Позивач вважаючи такі рішення відповідача протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст.53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

З рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000175/2 від 28.03.2019 вбачається, що підставою для його прийняття, стало те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості транспортного засобу, згенеровану АСАУР ДФС, яка складає 40500,00 доларів США. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС.

Як встановив суд, позивач подав до відповідача митну декларацію №UA209190/2019/030192 від 27.03.2019 із зазначенням купівельної ціни, сплаченої за транспортний засіб - в сумі 23200,00 доларів США, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) серії BLA № 462342 від 25.03.2019.

Крім цього, позивач надав висновок № 7047 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 11.04.2019, відповідно до якого вартість на кордоні України без врахування митних платежів та зборів, не розмитненого та не зареєстрованого в Україні автомобіля MERCEDES-BENZ модель Е400 4МАТІС, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України з урахуванням його фактичного стану на момент огляду становить 615352,23 грн, що з урахуванням курсу Національного банку України на дату введення 26.03.2019 становить 22884,79 доларів США.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові № 805/2713/16-а від 19.02.2019.

Суд відхиляє аргумент представника відповідача, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 7047 від 11.04.2019 до митного оформлення не надавався, а відтак не може використовуватись при оцінці правомірності оскарженого рішення, оскільки позивач як учасник справи вправі подавати суду будь-які докази, які на його думку, спростовують аргументи відповідача.

Щодо зазначеного висновку, суд вказує на те, що такий підтверджує фактичний несправний стан автомобіля на момент ввезення, значний обсяг пошкоджень та визначає його ринкову вартість на рівні вартості, визначеної згідно з документом контролю за доставкою ЕЕ № UA 209190.2019.29782 , який надався при митному оформленні, і визначав вартість транспортування товару із Сполучених Штатів Америки на рівні 23200 доларів США.

Суд вважає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не навів жодних аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

З огляду на це, відповідач не мав підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів шляхом отримання цінової інформації з АСАУР ДФС.

Суд звертає увагу на те, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості послався на постанову Кабінету Міністрів України №1077 від 12.12.2018, якою затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України. Проте, такий порядок визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також: 1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа; 2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно (п.1 Тимчасового порядку). Як встановив суд, позивач подав до митного органу митну декларацію 12.12.2018, даних щодо повторного ввезення транспортного засобу позивача митний орган не надав. Таким чином, відповідач не мав підстав для застосування Тимчасового порядку при винесенні рішення про коригування митної вартості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості транспортного засобу за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, що під час аналізу цінових пропозицій в мережі інтернет виявлено, що такий транспортний засіб (з ідентичним VIN-кодом та ідентичними пошкодженнями) проданий на аукціоні за 40000 доларів США, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених вказаним Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених вказаним Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 вказаного Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені вказаним Кодексом форми митного контролю.

Згідно із Загальними положеннями користування веб-сайтом http://autoauctions.io/, отримуючи доступ або використовуючи будь-яку частину сайту, особа автоматично погоджується виконувати умови надання послуг (надалі - Умови). У відповідності до розділу 1 Умов, вилучення будь-якої інформації із AutoAuctions.io заборонено. Розділом 5 Умов встановлено заборону відтворювати, копіювати, продавати або іншим чином використовувати будь-яку частину сайту без письмового дозволу адміністрації веб-сайту. Відповідно до розділу 6 Умов веб-сайт не несе відповідальності, якщо інформація, розміщена на сайті, не є точною, не повною або не актуальною. Матеріали на сайті надаються лише для загальної інформації і не повинні використовуватися як єдина первинна основа. Будь-яка залежність від матеріалу на сайті здійснюється на власний ризик. У розділі 15 Умов веб-сайт не гарантує, що результати, отримані від його користування, будуть точними або надійними.

Таким чином, вказаний веб-сайт не є офіційним сайтом, і відповідно не може бути достовірним джерелом інформації.

Суд вважає безпідставними аргументи відповідача щодо наявної розбіжності у способах здійснення оплати, оскільки відповідно до умов контракту оплата кожної партії товару здійснюється протягом 180 днів після отримання товару у нього на складі, або після повного виконання контракту в частині обсягів поставок, можлива попередня оплата, а відповідно до фактури - позивач сплатив 23200,00 USD в касу постачальника (юридична особа оплатила вартість транспортного засобу готівкою), виходячи з такого.

При прийнятті оскарженого рішення відповідач не посилався як на підставу для прийняття рішення на зазначену обставину.

Відповідач виявив таку розбіжність лише після долучення до справи перекладу інвойсу у відзиві.

Разом з тим, суд зазначає, що в рахунку-фактурі BLA №462342 від 25.03.2019 вказано суму 23200 дол.США. Зазначений документ складений литовською мовою і такий є стандартизованим документом для правовідносин такого виду.

Представник позивача підтвердив в судовому засіданні, що розрахунок за транспортний засіб ще не проведений. Вказана обставина також підтверджується листом продавця UAB INFODATA б/д і б/н.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскарженого рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209190/2019/00508 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000175/2 від 28.03.2019, яким скоригована вартість автомобіля до 40500,00 доларів США, прийняті Львівською митницею ДФС, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8639,08грн, сплачений згідно з квитанціями №0.0.1345850277.1 від 07.05.2019 та №0.0.1334069991.1 від 22.04.2019.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 134, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00508.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 № UA 209000/2019/000175/2.

Стягнути з Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул.Костюшка, 1, за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Логістіктранссервіс" код ЄДРПОУ 41485470, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367 А, судовий збір в розмірі 8639 (вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 08 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 10.10.2019.

Суддя А.Г. Гулик