Ухвала суду № 84851635, 10.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

10 жовтня 2019 року м. Київ № 320/951/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

26 лютого 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Хмельницької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 1) головного державного інспектора митного посту "Славута" Хмельницької митниці ДФС Островського П.М. про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2019/000821/2 від 14 лютого 2019 р., 2) головного державного інспектора митного посту "Славута" Хмельницької митниці ДФС Островського П.М. про відмову в прийнятті митної декларації за № UA 400020/2019/0004, зобов`язання відповідача вчинити митне оформлення легкового автомобіля марки BMV, модель 530D, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 на підставі поданих позивачем документів із ціни товару 4300 євро, сума митних платежів при цьому становить 92 466 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 8 жовтня 2019 р. до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов`язані з передачею органам Національної поліції України будь-яких даних щодо легкового автомобіля марки ВМW, модель 5301D, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , які можуть стати підставою для складання останніми протоколу про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП України, до набрання законної сили рішення по даній справі.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що у випадку невжиття таких заходів буде істотно ускладнений ефективний захист його порушених прав та інтересів. Зазначає, що якщо суд винесе рішення у даній справі 22 жовтня 2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 255 та ч. 1 ст. 295 КАС України, дане рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи протягом 30 днів, тобто 22 листопада 2019 року. Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами першою, другою третьою, п`ятою, шостою і восьмою статті 121 КУпАП. У такому разі, якщо до набрання рішенням у даній справі законної сили органами Національної поліції України буде здійснено зупинку легкового автомобіля марки ВМW, модель 5301D, 2008 р.в., реєстраційний номер ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 , останніми може бути складено протокол про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП.

Зазначає також, що Законом України “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України” від 12 вересня 2019 року №73-ІХ встановлено, що до 31 грудня 2019 року включно, особи, відповідальні за дотримання умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту щодо транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої: - частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України; - частинами шостою і сьомою (в частині керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку) та частинами восьмою і дев`ятою (в частині керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України) статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя, дослідивши наявні матеріали справи в частині заявленої заяви, встановив таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував того, що у випадку невжиття таких заходів буде істотно ускладнений ефективний захист його порушених прав та інтересів, не вказав причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Суд звертає увагу, що позивач в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезенню транспортних засобів на митну територію України» від 12 вересня 2019 року № 73-ІХ встановлено, що до 31 грудня 2019 року включно, особи, відповідальні за дотримання умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту щодо транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України, звільняються від адміністративної відповідальності за ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На виконання цього закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 2 жовтня 2019 р. № 862 "Деякі питання здійснення митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України".

Це означає, що твердження позивача про можливість притягнення його до відповідальності у вказаний ним строк з урахуванням прийнятих змін до законодавства, про які відомо позивачу, є таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

У позовній заяві та поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Журавель В.О.