Рішення № 84851275, 09.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 жовтня 2019 р. Справа № 120/2803/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

про: про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зобов`язанні відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача виплатити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.04.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протоколом відповідача № 52 від 01.07.2019 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність загального стажу роботи та стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, так як право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Позивач з такою відмовою не погоджується, адже вказує на те, що у його трудовій книжці містяться відповідні записи, що підтверджують стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 09.09.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно цією ж ухвалою зобов`язано позивача надати до суду належним чином завірену копію звернення та додатків, що додавались до нього, до відповідача, за результатами розгляду якого йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

23.09.2019 року за вх. № 46720/19 відповідачем через канцелярію суду подано відзив, в якому він позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Відповідач в обґрунтування своїх вимог посилається на положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - ЗУ «Про пенсійне забезпечення»), в якій закріплено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідач вказує, що позивач 26.04.2019 років дійсно звернувся до нього за призначенням пенсії на пільгових умовах, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, через відсутність загального стажу роботи та стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Так, в процесі розгляду заяви позивача актом зустрічної перевірки встановлено, що в стажовій книзі стосовно позивача зазначено записи з 1985 по 1992 рік, вказано професію російською мовою «эл. газосварщик». У книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 185, 1986, 1988, 1991, 1992 роки професію (посаду) не зазначено. У книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1987, 1989, 1990 роки зазначено професію (посаду) «механ.». Згідно книг обліку розрахунків по оплаті праці за 1985-1992 роки по позивачу інформації щодо надання доплати за роботу в шкідливих і важких умовах праці, додаткової відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах праці та перебування у відпустках без збереження заробітної плати немає. За даними документів пенсійної справи слідує, що до пільгового стажу за списком № 2 слід зарахувати період роботи з 10.07.1985 по 31.12.1986 року, з 01.01.1988 по 31.12.1988 року, з 01.01.1991 по 31.12.1991 року. Таким чином, наявного стажу роботи, який надає право на пільгове пенсійне забезпечення не вистачає, для того щоб призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно у задоволенні позову слід відмовити.

27.09.2019 року позивачем надано до суду повідомлення, що у зв`язку з реорганізацією структурних підрозділів відповідача витребувана ухвалою суду від 09.09.2019 року заява з додатками передана з Чечельницького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) до відповідача, вищевказані документи будуть надані до суду відповідачем.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до відповідача із заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач протоколом № 52 від 01.07.2019 року відмовив позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, відповідач вказав, що періоди роботи з 20.08.1979 по 10.10.1979 року в «Чечельницькоу РП «Агромаш» та з 10.07.1985 по 21.11.1992 роки в ТОВ агрофірма «Ольгопіль» зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення немає підстав, оскільки первинними документами не підтверджено факт роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно наданих документів страховий стаж складає 31 рік 10 місяців 14 днів, а стаж, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відсутній.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

П. 2 розділу XV Прикінцеві положення ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Відповідно до п. 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 442 від 01.08.1992 року затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до якого установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Системний аналіз наведених норм доводить, що держава гарантує кожному гідне пенсійне забезпечення, шляхом встановлення пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка з відповідними записами. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

З матеріалів справи вбачається наступне. Згідно записів у трудовій книжці вбачається, що позивач у період з 20.08.1979 до 10.10.1979 року займав посаду «электрогазосварщика», а у період з 10.07.1985 по 21.12.1992 роки - посаду «эл. газосварщика».

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів та не наведені заперечення щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.08.1979 до 10.10.1979 року.

Стаж роботи на вказаних посадах у зазначений період також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за вих. № 11 від 06.03.2019 року, виданої ТОВ «Чечельницьке районне підприємство «АГРОМАШ», в якій зазначено, що позивач у період з 20.08.1979 року по 10.10.1979 року працював повний робочий день в Чечельницькому районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства на посаді електрогазозварювальника, що передбачена Списком № 2 розділу ХХХІІ підрозділ загальні професії та довідкою за вих. № 466 від 18.04.2019 року, виданою СТОВ АФ «Ольгопіль», в якій вказано, що позивач працював у колгоспі «Україна» села Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області з 10.07.1985 року по 21.11.1992 року і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві у бригаді № 2 за професією, посадою - електрогазозварювальник, що передбачена Списком № 2, розділ ХХХІІ, підрозділ «Загальні професії».

Судом встановлено, що вказана професія проходить за Списком № 2, що не заперечується відповідачем та не є спірним моментом по справі.

Таким чином, посади, які займав позивач у спірний період, належать до Списку № 2 та передбачають право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В свою чергу, у трудовій книжці позивача належно відображені спірні періоди його роботи на підприємствах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який доводить його право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, прийнятий 1992 році, тому період роботи позивача необхідно зарахування до пільгового стажу за Списком №2 без підтверджуючих атестацію документів періоди роботи з 20.08.1979 по 10.10.1979 року та з 10.07.1985 року по 21.08.1992 року (день, коли набув чинності Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442).

Щодо періоду роботи з 21.08.1992 року, коли вже повинна проводитися атестації робочих місць суд зазначає, що п. 6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерство праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, визначено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

З матеріалів справи вбачається відсутність будь-яких документів, що підтверджували б атестацію робочого місця позивача під час роботи в колгоспі «Україна» села Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області після 21.08.1992 року, відсутні жодні записи про атестацію робочого місця у й трудовій книжці позивача.

Між тим, суд зазначає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку (п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу).

З огляду на те, що позивачем не надано жодні документи, які б дозволили встановити факт атестації робочого місця під час роботи в колгоспі «Україна» села Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області після 21.08.1992 року, суд доходить висновку про відсутність підстав для зарахування стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах після 21.08.1992 року.

Таким чином, позивач має дійсний стаж роботи на роботах за Списком № 2 у період з 20.08.1979 по 10.10.1979 року та з 10.07.1985 по 21.08.1992 роки, що фактично становить 10 років 29 днів. Це підтверджує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт зустрічної перевірки довідки про пільговий характер роботи для призначення пенсії № 312 від 21.05.2019 року, з огляду на те, що пільговий стаж позивача підтверджується належними та допустимими доказами - документами, які передбачені законодавством. Висновки, викладені в акті перевірки, здійснені на підставі лише книг обліку розрахунків по оплаті праці. До перевірки ж були надані інші документи, в яких зазначено, що позивач у період з 1985 по 1992 роки обіймав вказані посади.

За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача щодо призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Кожна особа, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 цієї ж статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, дії/бездіяльність якого оскаржуються, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

Згідно з п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1380/5 від 23.06.2010 року дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятись від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суб`єкт владних повноважень приймає рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах виключно на підставі розгляду наданих ним документів. Уданому випадку, у суб`єкта владних повноважень є вибір або призначити пенсію за віком на пільгових умовах, або відмовити у цьому.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень, законодавчо закріпленого, права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки/бездіяльності відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень вчинити дії конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

За таких обставин, суд доходить висновку, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах належить до виключної компетенції відповідача, є дискреційними повноваженнями, в які суд не має права втручатись, крім випадків визначених законом, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом із тим у відповідності до вимог ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає про необхідність, у даному випадку, вийти за межі позовних вимог, оскільки предметом розгляду даної справи є відмова відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, яка не ґрунтується на відомостях, що містяться у трудовій книжці позивача, відповідно належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та за наслідками цього прийняти відповідне мотивоване рішення.

Щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.04.2018 року, то дана позовна вимога є взаємопов`язаною із попередньою, відповідно також не підлягає задоволенню як похідна.

Крім цього, є передчасною, оскільки, у випадку, призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно сума нарахованої пенсії буде виплачена останньому.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем згідно квитанції № N1CQE3728M від 08.09.2019 року при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп..

Зважаючи на те, що позовні вимоги в частині визнання відмови відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» задоволено, а позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача виплатити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.04.2018 року залишено без задоволення, відповідно суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувати судовий збір у сумі 256 грн. 13 коп. (768 грн. 40 коп./3).

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У решті позовних вимог відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за наслідками чого прийняти вмотивоване рішення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 256 грн. 13 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 09.10.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна