Рішення № 84850679, 30.09.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3561/19

Провадження № 2/552/1161/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю позивача адвоката Коломієць С.В., відповідача ОСОБА_1 , представника АТ «Укрексімбанк» О.М. Гнатенко, представника органу опіки та піклування Пеляк В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою адвоката Коломієць Світлани Василівни в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

24.06.2018 адвокат Коломієць С.В. звернулась до суду із позовом, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_1 про визнання недійсними договору №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006, від 18.06.2014 з моменту його укладення, іпотечного договору № 6414Z20/15 від 18.06.014 з моменту укладення. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.05.2006 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6406С4/15, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 000 доларів США з кінцевою датою погашення кредиту 29.05.2021. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 31.05.2006 між сторонами укладений іпотечний договір, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 64.1 кв.м та земельну ділянку площею 1455 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 помер. Станом на час смерті позичальника заборгованість за кредитом становила 12 913.34 доларів США, з яких: 12 444.52 доларів США заборгованість за основним боргом, 330.44 доларів США доларів США прострочена заборгованість, 138.38 доларів США проценти за користування кредитом та 74.96 грн пені. 19.03. 2014 державний нотаріус Першої Полтавської державної нотаріальної контори посвідчив два свідоцтва про право на спадщину, відповідно до яких усе спадкове майно було успадковане неповнолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оцінка спадкового майна становила на час видачі свідоцтва про право на спадщину 56 300 грн. 18 червня 2014 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та неповнолітнім ОСОБА_2 , від імені якого діяла його матір ОСОБА_4 , укладено договір №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006. Умовами вказаного договору передбачено, що неповнолітній ОСОБА_2 зобов`язаний виконати усі зобов`язання по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006, а саме сплатити заборгованість за кредитним договором 12 774.96 доларів США, заборгованість за процентами 3238.99 доларів США, пеню 12982.94 грн., окрім цього договором передбачені інші умови, а саме строк виконання договору 29.05.2021 рік, а також встановлена процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 12.5% річних. До вказаного договору складений графік погашення заборгованості та процентів за користування кредитними коштами. Окрім того укладались додаткові угоди від 26.08.2015 та від 10.08.2016 про відстрочку оплати заборгованості. Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та неповнолітнім ОСОБА_2 , інтереси якого представляла його матір ОСОБА_5 , укладений іпотечний договір № 6414Z20/15 від 18.06.014, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М. Позивач зазначає, що оспорювані нею договори є недійсними, бо не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме ст. 1218, 1281 ЦК України. Так на спадкоємця вказаними договором покладений обов`язок сплатити заборгованість по кредитному договору у розмірі 12 774.96 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 3 238.99 доларів США, пеню 12 982.94 грн, тоді як станом на час смерті заборгованість по кредитному договору складала 12 913.34 долар США, з яких: 12 444.52 доларів США заборгованість за основним боргом, 330.44 доларів США доларів США прострочена заборгованість, 138.38 доларів США проценти за користування кредитом та 74.96 грн пені. Також вказаний договір суперечить вимогам 1281 ЦК України , яка передбачає, що задоволення вимог кредитора обмежується вартістю успадкованого майна. Неповнолітній спадкоємець ОСОБА_2 успадкував майно, вартість якого на час видачі свідоцтва про право на спадщину була визначена 56 300 грн. Отже договір №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006 є недійсним, а тому недійсним є і договір іпотеки укладений від імені малолітнього ОСОБА_2 , як похідний від основного договору.

Просила визнати оспорювані нею договори недійсними з моменту їх укладання, стягнути витрати по справі.

25.06.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19.07.2019 до суду надійшов відзив АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в якому позовні вимоги банк не визнавав з тих підстав. що при укладенні оспорюваних договорів була досягнута домовленість із матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , оскільки відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України до ОСОБА_2 перейшли усі обов`язки позичальника ( спадкодавця) за кредитним договором Зазначає, що банк мав повне право нараховувати відсотки та пеню за кредитним договором після закінчення строку необхідного для прийняття спадщини та включити ці нараховані відсотки та пеню в договір про виконання умов кредитного договору, як основні зобов`язання по кредитному договору. Оскільки малолітній спадкоємець не мав матеріальної можливості одноразово погасити заборгованість по кредитному договору, банк мав право звернути стягнення на заставлене майно та виселити спадкоємця , що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.11.2013.

23.09.2019 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 30.09.2019 співвідповідачем залучена ОСОБА_1 .

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідач АТ «Державний експортно-імпортний банк України» позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позов.

ОСОБА_1 , як співвідповідач по справі, позовні вимоги визнала. Пояснила, що після смерті її чоловіка ОСОБА_3 банк перешкоджав її, на той час малолітньому сину, як єдиному спадкоємцю, отримати свідоцтво про право на спадщину, залякував її та сина, що виселять із будинку, звернувся до суду із позовом про його виселення із будинку, рішенням суду її син був виселений із будинку, а тому вона, не будучи обізнаною у правових питаннях, уклала з банком договори, які їй запропонував банк. При цьому вона не дбала про інтереси сина.

Представник органу опіки та піклування просив задовольнити позовні вимоги, оскільки укладені договори від імені, на той час малолітньої ОСОБА_2 , порушують його права. Укладаючи договори його матір діяла всупереч вимогам ч. 6 ст. 203 ЦК України.

Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка О.М. у судове засідання не з`явилась будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд керується наступним.

Встановлено, що 31.05.2006 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6406С4/15, відповідно до умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 20 000 доларів США з кінцевою датою погашення кредиту 29.05.2021.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 31.05.2006 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, відповідно до якого позичальник ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 64.1 кв.м та земельну ділянку площею 1455 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 помер.

На час смерті позичальника ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 6406С4/15 становила 12 913.34 долар США, з яких: 12 444.52 доларів США заборгованість за основним боргом, 330.44 доларів США доларів США прострочена заборгованість, 138.38 доларів США проценти за користування кредитом та 74.96 грн.

19.03.2014 державний нотаріус Першої полтавської державної нотаріальної контори посвідчив два свідоцтва про право на спадщину, відповідно до яких усе спадкове майно ( житловий будинок та земельна ділянка) було успадковане неповнолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оцінка спадкового майна становила на час видачі свідоцтва про право на спадщину: на будинок 56 300 грн, на земельну ділянку 502.85 грн ( а.с. 24).

18 червня 2014 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та неповнолітнім ОСОБА_2 , від імені якого діяла його матір ОСОБА_4 , укладено договір №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006.

Умовами вказаного договору передбачено, що неповнолітній ОСОБА_2 , як спадкоємець позичальника ОСОБА_3 , зобов`язаний виконати усі зобов`язання по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006, а саме сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 774.96 доларів США, заборгованість за процентами 3238.99 доларів США, пеню 12982.94 грн.

Вказаний договір укладений на строк до 29.05.2021 року, а також цим договором встановлена процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 12.5% річних.

До вказаного договору складений графік погашення заборгованості та процентів за користування кредитними коштами в доларах США.

Окрім цього між банком та малолітнім ОСОБА_2 26.08.2015, та 19.09.2016 укладались додаткові угоди про відстрочення сплати коштів за договором від 18.06.2014 ( а.с. 9-17)

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та малолітнім ОСОБА_2 , інтереси якого представляла його матір ОСОБА_5 , укладений іпотечний договір № 6414Z20/15 від 18.06.2014, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М., яким малолітній ОСОБА_2 передав в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0.1455 га за вказаною адресою.

Договір про виконання зобов`язань за кредитним договором від 18.06.2014 та договір іпотеки від 18.06.2014 від імені малолітнього ОСОБА_2 укладений з дозволу органу опіки та піклування , рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 127 від 13.05.2014 ( а.с. 64).

Договір №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006 виконувався матрі`ю малолітнього ОСОБА_2

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже на час укладення вказаних договорів мав статус малолітньої особи

За положеннями ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства» Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Аналогічна норма міститься і в приписах ст.177 СК України.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

За вказаних обставин дозвіл органу опіки та піклування на укладення оспорюваних правочинів, якими на малолітню дитину покладені матеріальні та майнові зобов`язання у набагато більшому розмірі, ніж це передбачено нормами ЦК України призвели до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини, порушили охоронювані законом інтереси, збільшили її майнову відповідальність, як спадкоємця та поклали на малолітню дитину такі майнові зобов`язання, які порушують та обмежують її майнові та житлові права та інтереси.

Ч. 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей .

Але всупереч вказаним нормам ЦК України орган опіки і піклування надав згоду на укладення від імені малолітнього ОСОБА_2 оспорюваних правочинів, тоді як вказані правочини суперечили на час їх укладення правам та інтересам малолітнього ОСОБА_2 та суперечать правам та інтересам вже неповнолітнього ОСОБА_2 на час розгляду справи, суперечать моральним засадам суспільства.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у момент укладення оспорюваних договорів матір малолітнього ОСОБА_2 та відповідач не дотрималися вимог статті 203 ЦК України та порушили майнові права ОСОБА_2 , який на час укладання договору був малолітнім.

Як встановлено судом, і вказаний факт не оспорюється сторонами у справі, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем першої черги на отримання спадщини після смерті батька ОСОБА_3

Станом на час смерті ОСОБА_3 , який був позичальником за кредитним договором від 31.05.2006 № 6406С4/15, заборгованість становила 12 913.34 доларів США, з яких: 12 444.52 доларів США заборгованість за основним боргом, 330.44 доларів США доларів США прострочена заборгованість, 138.38 доларів США проценти за користування кредитом та 74.96 грн.

Отже саме в цьому розмірі на малолітнього ОСОБА_2 могла бути покладена відповідальність, як на спадкоємця, і тільки в межах вартості спадкового майна.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємець зобов`язаний виплачувати взятий померлим кредит, а банк повинен скасувати всі відсотки і нараховані штрафи за прострочення оплати кредиту. З моменту смерті боржника до моменту вступу його спадкоємця в права спадщини спадкоємець не має зобов`язань за цим кредитом, а отже, зобов`язаний платити тільки платежі, встановлені на день смерті боржника. У день смерті спадкодавця відбувається тільки відкриття спадщини і протягом встановлених строків для прийняття спадщини спадкоємці можуть подавати заяви про прийняття спадщини. Після спливу строків для прийняття спадщини вони вступають в права спадкування, і тільки після цього у них виникає зобов`язання платити за боргами спадкодавця. З моменту смерті боржника-спадкодавця до моменту вступу спадкоємця в права на спадщину спадкоємці фактично не мають зобов`язань за цим боргом, тому, зобов`язані погасити тільки платежі, зафіксовані на день смерті спадкодавця.

Така правова позиція викладена в постанові Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» , а саме пункт 32 роз`яснює, що: «При вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.»

Згідно з положенням ч. 2 ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору; боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Оскільки спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя, нараховані зобов`язання після смерті ОСОБА_3 фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Але незважаючи на вказані норми та положення ЦК України відповідачі визначили розмір заборгованості за вказаним кредитним договором з урахуванням нарахованих після смерті позичальника ( спадкодавця) процентів та пені, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Окрім того укладаючи оспорюваний договір відповідачі не визначились із вартістю спадкового майна, в межах якої малолітній ОСОБА_2 може нести відповідальність перед кредитором у разі смерті позичальника.

Як убачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане на ім`я малолітнього ОСОБА_2 , вартість спадкового майна є значно нижчою ніж розмір заборгованості, що визначений відповідачами при укладенні оспорюваних договорів.

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Матеріалами справи підтверджується, що малолітній ОСОБА_2 отримав, в установленому законом порядку, спадщину 19.03.2014 , але банк звернувся до суду про звернення стягнення на заставлене майно та виселення малолітнього спадкоємця у 2013 році, а рішенням суду від 20.11.2013 у розгляді справи була встановлена заборгованість за кредитним договором на час смерті позичальника 13 183 .92 долари США , а початкова ціна предмету іпотеки визначена цим же рішенням в 25 000 доларів США.

Порушуючи інтереси та права малолітнього спадкоємця відповідачі включили в оспорюваний договір №1 від 18.06.2014 обов`язок сплатити заборгованість по кредитному договору зі сплатою 12.5% відсотків річних у доларах США.

При чому пунктом 4.2 вказаного договору прямо передбачена процентна ставка для нарахування процентів за користування кредитними коштами - 12.50% річних від суми заборгованості, тоді як між сторонами не укладався кредитний договір і малолітньому ОСОБА_2 кошти в кредит за вказаним договором не надавались.

Зазначені умови договору є дискримінаційними відносно малолітнього спадкоємця, якому на час укладення оспорюваного договору виповнилось 11 років і на якого були покладені зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитними коштами, тоді, коли кредит від банку він не отримував, а повинен відповідати перед банком, як спадкоємець позичальника тільки в межах залишку заборгованості за кредитним договором та в межах вартості успадкованого майна.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

За таких обставин вчинення матір`ю малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 правочину, який суперечить правам та інтересам малолітнього спадкоємця, в частині збільшення його майнових обов`язків спадкоємця , та невідповідності покладених на нього майнових обов`язків вимогам ст. 1282 ЦК України, у зв`язку з отриманням спадщини, слід вважати цей договір таким, що суперечить моральним засадам суспільства, порушує охоронювані законом інтереси дитини.

В Декларації прав дитини зазначено "дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження".

В статті третій Конвенції ООН про права дитини говориться: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини» В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей».

Так як при укладенні Договору №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006 матір`ю малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 були порушені вимоги ч. 6 ст. 203 ЦК України , а АТ «Державний експортно-імпортний банк України» були покладені на малолітнього спадкоємця додаткові фінансові зобов`язання по кредитному договору , що був укладений із спадкодавцем, які суперечать вимогам ст. 1282 ЦК України та в умови вказаного договору були включені положенні про сплату малолітнім спадкоємцем процентів за користування кредитними коштами, тоді як він ( чи його законний представник) жодного кредиту на час укладення цього договору не отримував слід дійти до висновку про визнання цього договору недійсним.

Оскільки договір іпотеки є похідним від Договору №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406С4/15 від 31.05.2006 та укладений в рахунок забезпечення саме вказаного договору , то договір іпотеки № 6414Z20/15 від 18.06.2014 посвідчений приватним нотаріусом Шимкрю О.М. зареєстрований в реєстрі за № 1969 також є недійсним.

Підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати, які полягають у сплаті судового збору.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір №1 про виконання зобов`язань по кредитному договору № 6406Су/15 від 31.06.2006 від 18.06.2014, що укладений між ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» недійсним з дня укладення договору.

Визнати іпотечний договір № 6414Z20/15 від 18.06.2014 посвідчений приватним нотаріусом Шимкою О.М. зареєстрований в реєстрі за № 1969 що укладений між ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» недійсним з дня укладення договору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь адвоката Коломієць Світлани Василівни 768.40 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь адвоката Коломієць Світлани Василівни 768.40 грн судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. аїни) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло.

Позивач: адвокат Коломієць Світлана Василівна, АДРЕСА_2 яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» код ЄДРПОУ00032112 м. Київ, вул.. Антоновича, 127.

ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Треті особи:

Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 1/3.

Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка О.М. м. Полтава, вул. Соборності, 60.

Повний текст рішення виготовлений 10.10.2019.

Суддя Л.М. Васильєва