Постанова № 84848683, 23.09.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/66/19

УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/14/19

23.09.2019 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі

секретаря судового засідання . . . . . . . . Бойко В.Л.

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ващука С.Є.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Паламарчука С.В.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

10.01.19 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.18 за № 12018060050001408.

Запобіжний захід до обвинуваченого застосовано у виді тримання під вартою.

Прокурор клопоче про продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, що слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зникли і існують на даний час.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора. Захисник зазначив, що стороною захисту неодноразово вказувалося на відсутність підстав для утримання обвинуваченого під вартою, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у обвинуваченого хворий батько, він має постійне місце проживання. Обвинувачений підтримав захисника, вказав, що дійсно його батько має ряд тяжких хронічних захворювань, які не дозволяють йому навіть приїхати до суду; 19.07.19 у нього померла бабушка, залишився порожнім дім; до нього застосовувався більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, а потім і особистого зобов`язання, і порушень їхніх умов він не допускав; наміру переховуватися від суду він не має. Вважає неправомірним посилання суду на виникнення напруження між ним та потерпілим під час судового розгляду, так як він неодноразово просив пробачення у потерпілого, а тоді в судовому засіданні відреагував емоційно, так як потерпілий став давати неправдиві показання. Також безпідставним є посилання суду на те, що відносно нього здійснюється інший судовий розгляд, так як той розгляд вже триває понад три роки і дослідженими доказами не підтверджується його вина, він доведе, що два роки у тій справі він утримувався незаконно. Тому він просить прийняти об`єктивне рішення та застосувати запобіжного заходу у виді домашнього арешту, щоб мати можливість доглянути батька, обіцяє своє належну процесуальну поведінку.

Заслухавши думки прокурора, захисника та обвинуваченого, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В ч. 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою або можливості продовження такого тримання судом має бути перевірено (перш за все і в основному), чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано 15 грудня 2018 року. В подальшому судом строк дії запобіжного заходу продовжено, востаннє 30.07.19. При обранні та продовженні запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 183, 184 КПК України враховувалась особа, щодо якої вирішувалось питання про тримання під вартою, існуючі відповідно до тяжкості злочину та особи ризики тощо. Слідчим суддею було встановлено, що, виходячи із характеру та ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , тяжкості покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні злочину, дані про його особу, зокрема те, що за місцем реєстрації він характеризується посередньо, а у місцях відбування покарання характеризувався негативно, а також те, що, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, незважаючи на те, що його було звільнено з під-варти та обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання по кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, відносно яких в Білоцерківському міськрайонному судді Київської області перебувають обвинувальні акти, він продовжив свою злочинну діяльність, та вчинив новий тяжкий злочин, що свідчить про його суспільну небезпечність, а тому є достатні підстави для існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ухвали слідчого судді чинна.

На даний час ОСОБА_1 так і продовжує обвинувачуватись у вчиненні значної кількості корисливих, в тому числі тяжкого насильницького, злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. Його вік, стан здоров`я, майновий стан не змінились з часу застосування запобіжного заходу, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині даних про особу обвинуваченого. ОСОБА_1 так і є раніше неодноразово судимою особою за скоєння умисних тяжких корисливих злочинів, яка була звільнена з місць позбавлення волі в 2016 році по відбуттю покарання, в тому числі за розбій, і вчинення ряду епізодів злочинної діяльності, йому інкримінується вже під час судового розгляду за попередніми епізодами та під час раніше обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Перебування особи у статусі обвинуваченого, під дією обраного запобіжного заходу створює підвищені вимоги до належної поведінки цієї особи, тому цей факт у випадку ОСОБА_1 не може бути проігноровано судом саме з точки зору оцінки забезпечення належної поведінки, без врахування того у чому саме обвинувачується ОСОБА_1 у іншому суді, так як дійсно діє презумпція невинуватості. Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обвинуваченому обрано не лише з метою забезпечення його явки до суду, але і для запобігання вчинення ним нових правопорушень, а встановлені на даний момент обставини свідчать про необхідність врахування ризику вчинення повторного правопорушення при відсутності умов ізоляції, оскільки дослідженими доказами, в тому числі показаннями обвинуваченого, підтверджується вчинення таких дій за відсутності умов ізоляції під час перебування не за місцем проживання, а у Бердичівському районі. Дійсно обвинуваченому не було заборонено перебувати у Бердичівському район, однак цей факт (перебування не за місцем проживання) при застосованому запобіжному заході має бути оцінений з точки зору майбутньої поведінки у разі відсутності умов ізоляції. Доводи обвинуваченого щодо стану здоров`я батька, незважаючи на попереднє чергове звернення на це уваги судом, так жодним доказом і не підтверджено, що виключає можливість посилання на них при вирішенні клопотання. Крім того, як і було зазначено раніше, враховуючи показання обвинуваченого, враховуючи попередні судимості обвинуваченого, підлягає прийняттю до уваги загроза впливу на зміну показань особами лише за підтвердження самого факту перебування обвинуваченого не у місцях позбавлення волі. Доводи обвинуваченого про відсутність підстав для посилання на дачу показань потерпілим, що викликала напруження під час розгляду, не можуть бути враховані судом, оскільки навіть після вибачення з боку обвинуваченого потерпілий його не пробачив, наполягав на подальшому утриманні обвинуваченого під вартою. Заявлені при обранні запобіжного заходу ризики на даний в дійсності зменшилися (допитані майже всі потерпілі, свідки обвинувачення, один зі свідків заперечив причетність ОСОБА_1 до одного зі злочинів тощо), але ступінь зменшення ризиків, в тому числі загроза покарання за скоєння грабежу, який визнається обвинуваченим, ще не є достатнього для зміни запобіжного заходу більш м`яким. Висновки ж органу досудового розслідування для суду не є наперед встановленими, та згідно з принципом безпосередності дослідження доказів судом мають бути досліджені всі докази, що потребує продовження розгляду провадження, і суд на даний час не може робити висновки про обґрунтованість чи необґрунтованість обвинувачення, висновки про правову кваліфікацію.

На підставі наведеного, керуючись статтями 331, 369, 372, 170-174, 176-199 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 2 (двох) місяців з дня постановлення ухвали.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі ДУ "Житомирська УВП (№ 8)".

Головуючий