Ухвала суду № 84847743, 10.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2019 р. Справа № 914/663/19

Суддя Мороз Н. В., розглянувши заяву: Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат», м. Полонне

про виправлення описок (помилок) у рішенні Господарського суду Львівської області від 03.09.2019

по справі №914/663/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат», м. Полонне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрімпап», м. Дрогобич

про стягнення 1 275 000, 00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Суддя Мороз Н.В.

Представники:

Не викликались

Суть спору:

07.10.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області електронною поштою надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат» про виправлення описок (помилок) у рішенні Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 по справі №914/663/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрімпап» про стягнення 1 275 000, 00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

У вказаній заяві заявник просить суд виправити описки (помилки), допущені у тексті рішення від 03.09.2019 і виключити повністю як помилково зазначені речення (словосполучення):

1) «Щодо клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву відповідача на позов та додаткового пояснення до відзиву на позов, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988, Європейським судом з прав людини зазначено, що національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи.

Приймаючи до уваги необхідність забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що долучення до матеріалів справи відзиву та додаткового пояснення до відзиву на позов, а також врахування зазначених у вказаних документах обставин під час прийняття рішення у справі №914/663/19 сприятиме всебічному та повному з`ясуванню обставин у даній справі. А відтак, клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву відповідача на позов та додаткового пояснення до відзиву не підлягає до задоволення»;

2) «Позивач не обгрунтував поважність причин не звернення із позовом раніше».

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне:

Рішенням Господарського суду від 03.09.2019 за результатами розгляду справи №914/663/19 за правилами загального позовного провадження Господарським судом Львівської області (суддя Мороз Н. В.) прийнято рішення яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат» відмовлено повністю.

В судовому засіданні 03.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено 13.09.2019.

Відповідно до ч.1 ст.243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або арифметична помилка.

Верховний Суд, в рамках справи № 369/8367/16-ц (Постанова від 14.01.2019), виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

В свою чергу, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Суд зазначає, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У поданій заяві позивач посилається на обґрунтування судом законності судового рішення неналежною, на думку позивача, практикою Європейського Суду з прав людини, а також помилковими, на думку заявника, висновками суду щодо обставин справи.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що відповідно до вимог процесуального закону, суд розглядає господарські справи не інакше як за позовною заявою, в межах позовних вимог.

З системного аналізу вищевикладених норм, суд не вбачає наявності описки в рішенні Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 по справі №914/663/19, оскільки, вказана справа вирішена по суті заявлених позивачем позовних вимог, а диспозиція правової норми, закріпленої у ст.243 ГПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

В даному випадку, внесення виправлень, на які вказує позивач (заявник), фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення заяви позивача та внесення зазначених виправлень до судового рішення від 03.09.2019 у справі №914/663/19.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про виправлення описки в судовому рішенні від 03.09.2019 у справі №914/663/19 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 243 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Полонський гірничий комбінат» у задоволенні заяви від 07.10.2019 про виправлення описок (помилок) у рішенні Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 по справі №914/663/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мороз Н.В.