Рішення № 84847441, 30.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.19 Справа № 917/187/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (вул. Соборності, 66, кім.608, м. Полтава, Полтавська область,36000) в інтересах якого виступає його учасник, якому належить більше 10% статутного капіталу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача ОСОБА_2 АДРЕСА_2

про: 1) визнання дій колишнього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" ОСОБА_2 щодо встановлення та нарахування собі заробітної плати у розмірі 450 000,00 грн. протиправними;

2) визнання наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"№15 від 01.09.2017 року неправомірним;

3) стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" 2 689 343,92 грн. збитків, завданих товариству

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.,

Представники учасників справи:

Представники позивача: Говорова С. Л., посв. адвоката № 057 від 11.04.2017 р., ордер ПТ №085308 від 06.02.19 р., Шульга В. С., посв. адвоката №1905 від 14.10.08 р., ордер серія ДП № 2174/028 від 24.01.19 р.,

від відповідача: Огородник Т. Л., посв. адвоката №1081 від 16.05.2002 р., ордер серія ДП №79/010 від 18.04.18 р., довіреність №237 від 17.04.2018 р. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Жовтневого районного суду м. Дніпро

Обставини справи: ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.04.2019 року відкрито провадження у справі № 917/187/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап", в інтересах якого виступає його учасник, якому належить більше 10% статутного капіталу ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про: 1) визнання дій колишнього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" ОСОБА_2 щодо встановлення та нарахування собі заробітної плати у розмірі 450 000,00 грн. протиправними; 2) визнання наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" №15 від 01.09.2017 року неправомірними; 3) стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" 2 689 343,92 грн. збитків, завданих товариству.

В судових засіданнях 07.05.2019 року, 27.05.2019 року та 03.06.2019 року оголошувались перерви в підготовчому судовому засіданні.

27.05.2019 року від відповідача надійшли:

- відзив на позовну заяву ;

- доповнення до відзиву;

- заява про виклик свідків, в якій відповідача просив суд викликати та допитати у якості свідків наступних осіб: ОСОБА_1 , який перебуває на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ТОВ ТГ "Інтерпап", за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , яка перебуває на посаді бухгалтера ТОВ ТГ "Інтерпап" та за сумісництвом є відповідальною особою з кадрових питань, за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66/608;

- заява про витребування доказів, в якій відповідач просив суд витребувати у ТОВ ТГ "Інтерпап" оригінали для огляду, а копії для долучення до матеріалів справи наступні докази: Довідку 1-ДФ, по встановленню та нарахуванню заробітної плати співробітникам ТОВ ТГ "Інтерпап" (код ЄДРПОУ 35137937) за період з 2015 р. по 2019 p.; штатний розклад співробітників ТОВ ТГ "Інтерпап" (код ЄДРПОУ 35137937) за період з 2015 р. по 2019 p.; Протоколи загальних зборів учасників ТОВ ТГ "Інтерпап" (код ЄДРПОУ 35137937) за період з 2015 р. по 2019 p.; книгу реєстрації протоколів рішень загальних зборів ТОВ ТГ "Інтерпап" (код ЄДРПОУ 35137937); Положення про оплату праці від 30.12.2016р.

- Клопотання про закриття провадження по справі.

Також 03.06.2019 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

03.06.2019 року від позивача надійшли:

- відповідь на відзив ;

- клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача відомості місце проведення загальних зборів учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р. із зазначенням точної адреси; час проведення загальних зборів учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; порядок денний загальних зборів учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; присутні особи на загальних зборах учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; чи були учасники належно повідомлені про місце та час проведення загальних зборів учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р. та про порядок денний; особа, що була ініціатором скликання загальних зборів учасників ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; будь- які інші відомості, що підтверджують проведення зборів саме 15.08.2017 р.

- заперечення проти заяви про виклик свідків ,

- заперечення проти заяви про витребування доказів;

- заперечення на клопотання про закриття провадження по справі

В судовому засіданні 03.06.2019 року суд заслухав думку представників учасників судового процесу щодо заявлених клопотань.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року:

1)оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.07.19 року на 11:00;

2) заяву відповідача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап":

- докази щодо розміру нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" №15 від 01.09.2017 року;

- книгу реєстрації протоколів чи реєстр протоколів загальних зборів ТОВ Торгова група "Інтерпап" за 15.08.2017 року (оригінали для огляду в судовому засіданні та завірені належним чином копії витягів за 15.08.2017 року для залучення до матеріалів справи);

3) Відмовлено в задоволенні заяви відповідача про виклик свідків та в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі ( з підстав, наведених у клопотанні від 27.05.2019 року) та зупинення провадження до вирішенні справи № 200/18153/18.

4) Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у відповідача відомості щодо місця проведення загальних зборів учасників TOB ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р. із зазначенням точної адреси; час проведення загальних зборів учасників TOB ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; порядок денний загальних зборів учасників TOB ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; присутніх осіб на загальних зборах учасників TOB ТГ "ІНТЕРПАП" від 15.08.2017р.; за наявності інших відомостей, що підтверджують проведення зборів саме 15.08.2017 р. - надати їх суду.

02.07.2019 року від позивача надійшла заява про надання доказів (арк. справи 119-144, том 2).

03.07.2019 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи ( арк. справи 146-150, том 2); заперечення на відповідь позивача на відзив (арк. справи 151- 156, том 2).

Ухвалою суду від 01.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2019 року.

В судовому засіданні 19.08.2019 року було оголошено перерву у засіданні до 11.09.2019 року до 10.30 год.

В судове засідання 11.09.2019 року представник відповідача не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки представника через участь в іншому судовому засіданні.

Статтею 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Позивачем подано клопотання про поновлення строку для подачі доказів та долучення доказів, в якому повідомив, що 06 серпня 2019 року відбулися загальні збори учасників товариства Позивача на яких було вирішено визнати неправомірним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" №15 від 01 вересня 2017 року "Про підвищення посадових окладів працівників". У зв`язку із цим Виконуючим обов`язки генерального директора Товариства ОСОБА_1. було видано наказ № 38 від 06.08.2019р. про скасування вищевказаного наказу. А тому позивач просив суд долучити докази - Протокол №06/08-19 загальних зборів учасників TOB ТГ "Інтерпап" від 06.08.2019р. та Наказ №38 від 06.09.2019р., які на його думку є необхідним для повного та всебічного з`ясування обставин справи. Подання цих доказів під час підготовчого провадження було неможливим з об`єктивних підстав, оскільки цих документів не існувало до закриття підготовчого провадження.

З урахуванням того, що докази, які позивач просить долучити до справи, не існували на момент подачі позову та закриття підготовчого провадження, суд з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 11.09.2019 року задовольнив клопотання позивача про поновлення строку для подачі доказів та долучення доказів. З метою надання відповідачу можливості відреагувати на подані докази суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 11.09.2019 року суд оголосив перерву у судовому засіданні та призначив наступне судове засідання на 24.09.2019 року на 11:00 год.

16.09.2019 року на адресу Господарського суду Полтавської області від відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №917/187/19. В даній заяві відповідачем в якості місця для проведення судового засідання в режимі відеоконференції обрано Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Суд задовольнив дане клопотання відповідача.

Представник відповідача брав участь в судових засіданнях 24.09.2019 року та 30.09.2019 року в режимі відеоконференції, який забезпечував Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні 24.09.2019 року внаслідок збою в роботі сервера було перервано відеоконференцію з Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, з огляду на що під час розгляду справи по суті у судовому засіданні року було оголошено перерву у засіданні до 30.09.2019 року до 09.00 год.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 01 липня 2007 року по 26 березня 2018 року відповідач - ОСОБА_2 являлась посадовою особою ТОВ ТГ «Інтерпап» - займала посаду генерального директора. Наказом № 01 -ОК від 01.07.2007 року, виданого згідно рішення загальних зборів учасників Товариства (протокол № 1 від 10 травня 2007 року) відповідач приступила до виконання обов`язків генерального директора Товариства.

Позивач вказує, що 12 березня 2018 року відповідач подала заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням та залишила своє робоче місце без пояснення причин.

26 березня 2018 року відповідача було звільнено з посади генерального директора за власним бажанням на підставі поданої нею заяви.

В подальшому було встановлено, що відповідач з 01 вересня 2017 року самостійно, із перевищенням своїх повноважень встановила собі заробітну плату (місячний посадовий оклад) у розмірі 450 000 грн., про що нею був виданий наказ № 15 від 01 вересня 2017 року.

Внаслідок виплати собі безпідставно великої заробітної плати, відповідач завдала Товариству збитки в розмірі 2 689 343, 92 грн. Виплати підвищеної заробітної плати Генеральному директору Товариства здійснювались в період з вересня 2017 року по дату звільнення.

За твердженням позивача, вказані дії відповідача були вчинені нею з перевищенням повноважень, встановлених чинним законодавством та установчими документами товариства з огляду на наступне:

- рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 03.12.2013 року за № 03/12, було визначено умови оплати праці посадових осіб Товариства - встановлено посадовий оклад Генеральному директору Товариства в розмірі З 900,00 гривень та дозволено підвищення розміру посадового окладу кожного наступного календарного року не більше ніж у 2,5 рази по відношенню до грудня попереднього року.

- відповідач, в порушення вимог Статуту та протоколу від 03.12.2013 року за № 03/12, не маючи на це повноважень, призначила собі заробітну плату (місячний посадовий оклад) в розмірі 450 000,00 (чотириста п`ятдесят тисяч гривень).

- як вбачається зі змісту наказу від 01.09.2017 року за № 15 «Про підвищення посадових окладів працівників», наказ прийнято «З метою виконання рішення власників Товариства від 15 серпня 2017 року відповідно умов Положення про оплату праці від 30.12.2016 року». Однак, вказані в наказі документи у Товариства відсутні. 15 серпня 2017 року загальні збори учасників не проводились. Більш того, відповідно до Статуту Товариства, вищим органом Товариства є Загальні збори Товариства (п. 9.1 Статуту). Орган управління «власники Товариства» та видання такого розпорядчого документу, як «рішення власників Товариства» Статутом не передбачено.

- ОСОБА_1 являється учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» , що володіє часткою у розмірі 75,1 % від розміру Статутного капіталу Товариства, та подає цей позов в порядку підпункту 12 пункту 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, в інтересах Товариства про відшкодування збитків, заподіяних Товариству діями посадової особи - генерального директора ОСОБА_2, повноваження якої вже припинились.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що 15 серпня 2017 року відбулись загальні збори учасників ТОВ ТГ «Інтерпап» з порядком денним: «Визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства», на яких були присутні наступні особи:

Генеральний директор ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_2 - 10% від загальної кількості голосів;

Комерційний директор ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_1 - 90% від загальної кількості голосів;

Заступник генерального директора ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_4 .

Відповідач стверджує, що оригінал зазначеного протоколу знаходиться саме у позивача.

Саме з метою виконання рішення загальних зборів власників ТОВ ТГ «Інтерпап» від 15 серпня 2017 року, ОСОБА_2 було прийнято та підписано оскаржуваний позивачем наказ № 15 від 01.09.2017 року. ОСОБА_1 як один із учасників товариства із загальною кількістю голосів - 90%, знав про оскаржуваний наказ та рішення загальних зборів від 15.08.2017 року, оскільки особисто приймав участь у їх проведенні та відповідно отримував заробітну плату в розмірі 400 000,00 грн., а тому фактично визнав правомірність оскаржуваного наказу.

Крім того, відповідач заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності. Так, положеннями ч. З ст. 233 КЗпП України встановлено: «для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди». Проте позивачем було подано до суду даний позов в березні 2019 року, тобто в порушення вимог ч. З ст. 233 КЗпП України з пропущенням встановленого строку для такого звернення до суду. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року № 6-1263 цс 15, а також у п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками». В судових засіданнях представник відповідача заявляв, що даний позов неправомірно прийнято до розгляду господарським судом Полтавської області.

Також до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він наголошує, що підвищення ОСОБА_2 собі заробітної плати у значному розмірі відбулося без скликання загальних зборів учасників товариства. Вважає, що наданий Відповідачкою протокол №15/17 від 15 серпня 2017 року є фіктивним, оскільки він не приймав участі в його ухваленні. Як вбачається із наданого Відповідачкою протоколу, загальні збори учасників ТОВ ТГ «Інтерпап» начебто відбулися 15 серпня 2017 року у місті Дніпро. Проте саме в цей день ОСОБА_1 знаходився у місті Києві, на підтвердження чого Позивачем надавалися банківські виписки, його підпису наданий протокол не містить. Зазначає, що жодних загальних зборів учасників ТОВ ТГ «Інтерпап» з питань підвищення заробітної плати генеральному директору товариства ОСОБА_2 . ані 15 серпня 2017 року, ані в будь-який інший день не проводилося. З наказом №15 від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 не був ознайомлений, про його існування дізнався лише тоді, коли став виконувати обов`язки генерального директора в березні 2018 року. До цього він займав посаду комерційного директора, до посадових обов`язків не входило ведення кадрових питань, а тому про існування даного наказу він не міг знати раніше. При цьому ОСОБА_1 не заперечує, що його заробітна плата з вересня 2017 року складала 400 000,00 грн. Проте, на його думку, цей факт жодним чином не впливає на протиправність дій ОСОБА_2 щодо видачі спірного наказу. Статутом товариства чітко встановлено, що призначення заробітної плати керівнику товариства є виключною компетенцією загальних зборів товариства. Отже самостійне призначення собі заробітної плати та її виплата у загальному розмірі 2 689 343,92 грн. є протиправним та призвело до збитків Товариства.

В судовому засіданні 30.09.2019 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив термін виготовлення повного рішення, роз`яснив коли рішення набирає законної сили, порядок та строки його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

В період з 01 липня 2007 року по 26 березня 2018 року відповідач - ОСОБА_2 являлась посадовою особою ТОВ ТГ «Інтерпап» - займала посаду генерального директора.

Наказом № 01 -ОК від 01.07.2007 року, виданого згідно рішення загальних зборів учасників Товариства (протокол № 1 від 10 травня 2007 року) відповідач приступила до виконання обов`язків генерального директора Товариства.

На момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція Статуту ТОВ ТГ «Інтерпап», затверджена протоколом № 15/12-2015 загальних зборів учасників від 15 грудня 2015 року, дата державної реєстрації 25.12.2015 року, номер запису 15881050028015065 ( арк. справи 29-35, том 1).

Відповідно до пунктів 9.8 та 9.9 Статуту ТОВ ТГ «Інтерпап» посадовими особами органів управління Товариства є голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії. Посадові особи відповідають за заподіяну ними Товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України. Виконавчим органом Товариства є Дирекція, яка складається з Генерального директора та комерційного директора. Дирекція здійснює управління поточною діяльністю Товариства та організовує виконання рішень Загальних Зборів Учасників. До компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язані з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що законодавством, Статутом або рішенням Загальних Зборів Учасників віднесені до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників.

Пунктом 9.10 Статуту Товариства встановлено, що Генеральний директор забезпечує виконання рішень Загальних Зборів Учасників.

Підпунктом є) п. 9.7 Статуту ТОВ ТГ «Інтерпап» передбачено, що до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 03.12.2013 року за № 03/12, було визначено умови оплати праці посадових осіб Товариства - встановлено посадовий оклад Генеральному директору Товариства в розмірі 3900,00 гривень та дозволено підвищення розміру посадового окладу кожного наступного календарного року не більше ніж у 2,5 рази по відношенню до грудня попереднього року.

Матеріали справи свідчать, що 01.09.2017 р. Генеральний директор ТОВ ТГ «Інтерпап» ОСОБА_2 видала Наказ № 15 «Про підвищення посадових окладів працівників» ( арк. справи 65, том 1), згідно якого внесено зміни в штатний розпис товариства наступні зміни: розмір місячних посадових окладів генеральному директору ОСОБА_2 - 450 000 грн., комерційному директору ОСОБА_1 - 400 000 грн.

У наказі № 15 зазначено, що його прийнято з метою виконання рішення власників ТОВ ТГ «Інтерпап» від 15 серпня 2017 р. відповідно до умов Положення про оплату праці від 30.12.2016 р. (останнє суду не надано сторонами).

В матеріалах справи містяться докази виплати відповідачу заробітної плати в розмірі, встановленому наказом №15 ( арк. справи 67-79, том 1).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема щодо наявності неправомірної поведінки з боку відповідача.

Позивач в обґрунтування протиправності поведінки відповідача, завдання йому збитків та розміру завданих збитків, посилається на підписання відповідачем наказу №15 від 01 вересня 2017 року з перевищенням повноважень. Позивач стверджує, що матеріалами позовної заяви та доданих доказів підтверджено, що наявні всі чотири загальні умови відповідальності:

- протиправна поведінка відповідача - дії, вчинені відповідачем з перевищенням своїх повноважень - які виразились у встановленні окладів та виданні наказу від 01.09.2017року за №15;

- наявність шкоди - завдання збитків Товариству у розмірі 2 689 343, 92 грн. (два мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч триста сорок три гривні 92 копійки);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою - виплата підвищеної заробітної плати провадилась на підставі наказу відповідача.

- вина - це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків. Вина є суб`єктивною умовою відповідальності. Застосовування цього поняття в цивільному праві має свої особливості. У кримінальному праві діє презумпція невинності, а у цивільному діє презумпція винності боржника. Відсутність власної вини в цивільному праві доводиться особою, яка порушила зобов`язання. Боржник буде вважатися винним доти, доки не доведе свою невинність.

Як встановлено судом, на момент видання наказу та завдання збитків позивачу, діяла редакція Статуту ТОВ ТГ «Інтерпап», затверджена протоколом № 15/12-2015 загальних зборів учасників від 15 грудня 2015 року, дата державної реєстрації 25.12.2015 року, номер запису 15881050028015065.

Станом на час виникнення спірних правовідносин учасниками товариства були ОСОБА_1 з часткою 90% та ОСОБА_2 з часткою 10%.

Як вже зазначалось судом вище, спірним наказом № 15 генеральним директором ОСОБА_2 встановлено собі заробітну плату (місячний посадовий оклад) в розмірі 450 000,00 (чотириста п`ятдесят тисяч гривень), а також встановлено комерційному директору ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 400 000 грн.

Підпунктом є) статті 9.7 Статуту ТОВ ТГ «Інтерпап» передбачено, що до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв.

При цьому у вказаному підпункті Статуту не конкретизовано що саме мається на увазі під умовами оплати праці - визначення форми оплати праці ( відрядна, погодинна і тарифна) чи визначення конкретних розмірів посадових окладів. А тому неможливо дійти переконливого висновку про перевищення повноважень відповідачем при підписанні спірного наказу № 15.

Згідно п.9.10 Статуту Генеральний директор Товариства, серед іншого, затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі наказу № 15 ОСОБА_1 отримував з вересня 2017 року заробітну плату у розмірі 400 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи ( арк. 121-134, справи 2). У вказаних платіжних дорученнях чітко зазначено призначення платежу - аванс та заробітна плата за відповідний місяць.

Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_1 щонайменше знав та схвалював/не заперечував проти встановлення такого розміру заробітної плати посадовим особам товариства, що суперечить твердженню позивача про наявність усіх 4 складових, необхідних для стягнення збитків.

Суд також враховує, що між сторонами на даний час існує корпоративний конфлікт та чисельні судові провадження.

Матеріали справи свідчать, після звільнення відповідача 26 березня 2018 року з посади генерального директора товариства ОСОБА_1 став виконуючим обов`язки генерального директора, однак спірний наказ було скасовано ним як керівником лише 06.08.2019 року наказом № 38.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність.

Щодо поданої відповідачем заяви сплив позовної давності, встановленої, на його думку ч. 3 ст. 233 КЗпП України, та про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 257 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року роз`яснено, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене та враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню (відповідачем не порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача) не підлягають застосування положення щодо позовної давності.

Крім того, твердження відповідача про те, що даний позов неправомірно прийнято до розгляду господарським судом Полтавської області, є необґрунтованими.

Пунктом 7 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи. Юридична особа ТОВ ТГ «Інтерпап» зареєстрована за адресою вул. Соборності, 66, кім.608, м. Полтава, Полтавська область,36000. Отже, даний спір підлягає вирішенню господарським судом Полтавської області.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 15/17 від 15 серпня 2017 року Так, зі змісту протоколу від 15.08.2017 року вбачається, що 15.08.2017 року відбулись загальні збори учасників ТОВ ТГ «Інтерпап» з порядком денним: «Визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства», на яких були присутні генеральний директор ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_2 - 10% від загальної кількості голосів; комерційний директор ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_1 - 90% від загальної кількості голосів; заступник генерального директора ТОВ ТГ «Інтерпап» - ОСОБА_4 . При цьому в матеріалах справи відсутні докази участі ОСОБА_1 у вказаних зборах, докази надання повноважень ОСОБА_4 представляти ОСОБА_1 на зборах також суду не надані. Протокол зборів від 15.08.2017 року підписаний відповідачем та ОСОБА_4 , який не був учасником товариства станом на 15.08.2017 року.

Твердження відповідача, що наказ № 15 від 01.09.2017 року окрім генерального директора ОСОБА_2 , був також підписаний і комерційним директором- ОСОБА_1 , не відповідають дійсності та спростовуються самим наказом.

Стосовно вимог позивача про визнання дій колишнього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" ОСОБА_2 щодо встановлення та нарахування собі заробітної плати у розмірі 450 000,00 грн. Протиправними та визнання наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"№15 від 01.09.2017 року неправомірним суд враховує таке.

За змістом п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.4 ГПК «юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб».

Водночас із аналізу наведених правових нормі положень ст..ст.41,45,53 ГПК України вбачається, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.

Зокрема, таке право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи за змістом ст. 54 ГПК України надано власнику (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Отже, правове регулювання ст. 54 ГПК України поширюються саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) юридичної особи може звернутися до суду в інтересах такої юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише за наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами.

Водночас положеннями чинного законодавства не передбачено звернення власника (учасника,акціонера) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що господарські суди розглядають справи до посадових осіб товариства виключно про стягнення збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи.

При цьому вимоги учасника ТОВ Торгова група "Інтерпап" про визнання дій колишнього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" ОСОБА_2 щодо встановлення та нарахування собі заробітної плати у розмірі 450 000,00 грн. протиправними та визнання наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"№15 від 01.09.2017 року неправомірним виходять за межі компетенції господарських судів.

Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, у зв`язку з тим, що даний спір в частині визнання дій колишнього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" ОСОБА_2 щодо встановлення та нарахування собі заробітної плати у розмірі 450 000,00 грн. протиправними та визнання наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"№15 від 01.09.2017 року неправомірним, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства , а тому суд провадження у даній частині спору закриває на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України та роз`яснює позивачу, що даний спір в зазначеній частині належить до юрисдикції загальних судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 20,30,129,231, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" 2 689 343,92 грн. збитків, завданих товариству, - відмовити в задоволенні вимог.

2. В іншій частині позовних вимог закрити провадження у справі.

Повне рішення складено 09.10.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О.М.