Ухвала суду № 84839272, 07.10.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 435/1956/14-ц

Провадження №2-в/433/76/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2019 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Троїцького районного суду Луганської області з Луганського апеляційного суду згідно ухвали Луганського апеляційного суду від 09 вересня 2019 надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди для відновлення втраченого судового провадження в частині, достатній для апеляційного перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року.

Розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження проведено з повідомленням всіх учасників справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 21.05.2018 направлено до Троїцького районного суду Луганської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-22069ск18 у справі № 435/1956/14-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди для відновлення втраченого судового провадження.

22 листопада 2018 року ухвалою Троїцького районного суду відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі № 435/1956/14-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди в частині: 1)Ухвали Апеляційного суду Луганської області від 28 квітня 2014 року, справа № 435/8780/13-ц; 2)Ухвали Апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2014 року, справа № 435/1956/14-ц, провадження № 22-ц/782/1929/14.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Куреного Олександра Вікторовича задоволено, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2014 року скасовано та передано справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Однак з матеріалів справи вбачається, що рішення суду, що оскаржується, та апеляційна скарга на це рішення відсутні, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди направлено до Троїцького районного суду Луганської області для відновлення втраченого судового провадження в частині, достатній для апеляційного перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року.

Згідно частини 2 статті 408 ЦПК України, в редакції чинній на час вирішення питання про відновлення втраченого провадження Троїцьким районним судом Луганської області в 2016 році, та статті 494 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року у рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в Узагальненні практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО, здійсненого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина рішення про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі. Це зумовлено тим, що наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.

Згідно відповіді керівника апарату Троїцького районного суду Луганської області, наданої на запит суду щодо надання процесуальних документів по цивільній справі Жовтневого районного суду м. Луганська № 435/1956/14-ц з бази даних автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» Жовтневого районного суду м. Луганська, цивільна справа №435/1956/14-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди з Жовтневого районного суду м.Луганська до Троїцького районного суду Луганської області в паперовому вигляді не передавалась, однак в автоматизованій системі документообігу суду Д-3 Жовтневого районного суду м.Луганська наявне рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року про стягнення з ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» /ЄДРПОУ 19357489, код банку 300249/ на користь ОСОБА_1 /і.к. НОМЕР_1 / депозитного вкладу за договором № D_040675146 від 20.12.2013р. у розмірі 155248,46 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 114,84 грн., а всього стягнути 155 363 грн. 30 коп.

За таких обставин, зважаючи на мету відновлення втраченого судового провадження у даній справі, а саме, необхідність перегляду Луганським апеляційним судом рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року, суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в частині тексту рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 488, 493, 494 ЦПК України.

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 435/1956/14-ц за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди в частині повного тексту рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року:

«Справа № 435/1956/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Жовтневий райсуд м. Луганська

у складі: головуючого-судді – Васильєвої Н.М.,

при секретарі – Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що 20.12.2013р. між нею та відповідачем ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Різдвяний» № D_040675146, відповідно до якого вона передала, а відповідач прийняв для зберігання грошові кошти у гривні в сумі 180000,00 на строк 62 дні з 20.12.2013р. по 20.02.2014р. з виплатою на її користь щомісячно відсотків на суму вкладу з розрахунку 23,00% річних. Вказує, що відповідно до п.1.6 договору, якщо вклад (або його частина) повертається банком вкладникові на його вимогу до закінчення строку вкладу, визначеного п.1.1 цього договору, то банк здійснює перерахунок фактично нарахованих та сплачених процентів та виплачує вкладнику проценти у розмірі 0,01% річних від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок, до дня, який передує дню фактичного списання вкладу (або його частини) з розрахунку в строки та у порядку, визначені правилами. При цьому, сторони домовились, що на вимогу вкладника повернути частину вкладу до закінчення строку вкладу, банк повертає вклад повністю та виплачує вкладнику такі проценти у розмірі та за умовами, що передбачені абзацом першим цього пункту договору. Відповідно до п.1.7 договору, по закінченню строку вкладу банк повертає вклад вкладникові у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Бробізнесбанк». Позивачка також вказує, що 20.12.2013р. вона виконала свої зобов`язання за договором в повному обсязі та внесла готівкою на рахунок грошові кошти в сумі 180000,00 грн. 11.02.2014р. вона звернулася до заступника начальника відділу організації продажів продуктів індивідуального бізнесу Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» Худолій Л.Г. із заявою про повернення їй 18.02.2014р. строкового вкладу. Заява була надана відповідно до правил (договірних умов) відкриття та обслуговування вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб у АТ «Брокбізнесбанк» стосовно терміну подання такої заяви не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати, в яку заявник бажає отримати вклад або депозит. 18.02.2014р. позивачка отримала від відповідача лист, відповідно до якого їй було перераховано банком грошові кошти на картковий рахунок, але не надано можливості зняти готівкою з даного рахунку у повному обсязі, при цьому банк послався на виникнення незалежних від нього чинників, які мають негативний вплив на стан грошово-кредитного ринку України, що викликало суттєве зростання попиту на готівкові кошти, у зв`язку з чи банк був змушений встановити ліміти та обмеження на суми операцій, які здійснюються з використанням платіжних карток, емітованих банком. Вважає, що дані дії банку порушують її права, вона не має можливості користуватися власними коштами, лише в межах визначеного банком ліміту в розмірі не більше 3000,00 грн. за добу, а іноді 1000,00 грн. в день. Таким чином, на момент звернення до суду, відповідач не повернув їй суму депозитного вкладу, чим порушив свої зобов`язанння за договором, та згідно зі ст. 625 ЦК України, має сплатити на її користь суму боргу у розмірі 162000,00 грн. та три проценти річних від простроченої суми, а саме: сума санкцій 3% річних складає 119,84 грн. за період прострочення в 9 днів з моменту, коли відповідач повинен був повернути грошові кошти до дати подання позовної заяви, тобто за період з 18.02.2014р. по 26.02.2014р.

Також послалася, що окрім матеріальної шкоди, їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що її чоловік ОСОБА_2 тривалий час хворіє тяжкими хворобами та необхідні чималі кошти на його лікування. У неї також погіршало здоров`я, вона стала дратівливою, з`явилося безсоння, страх, що постійно стало відображатися на власних дітях. Моральну шкоду позивачка оцінює у розмірі 40000,00 грн.

Посилаючись на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 386, 525, 611, 615, 629, 1058, 1060 ЦК України, п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ №516 від 03.12.2003р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1256/8577 від 29.12.2003р., просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу з урахуванням 3% річних в загальному розмірі 162119,84 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 40000,00 грн., а всього 202119,84 грн.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 Б. ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пославшись, що на підставі постанови Правління НБУ від 28.02.2014р. №107 «Про віднесення ПАТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» та згідно зі ст. 34 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.02.2014р. №9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк». Тимчасову адміністрацію в АТ «Брокбізнесбанк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2014р. по 02.06.2014р. Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ «Брокбізнесбанк» можуть отримати свої кошти за договорами банківсього вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договором банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюються у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тис.грн. Подавати заяви на виплату коштів за договорами, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації та за договорами банківського рахунку не потрібно. За такими договорами виплати коштів здійснюється за списками вкладників, які будуть формуватися уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Брокбізнесбанк». У випадку прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виплату відшкодування коштів вкладникам – фізичним особам неплатоспроможного банку здійснюватиме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття такого рішення незалежно від закінчення терміну дії договору за вкладом. Окрім того, зазначив, що депозитний рахунок позивачки станом на 07.04.2014р. з урахуванням знятих нею коштів становить 155248,46 грн. Просив відмовити у задоволенні позову повністю за необґрунтованістю.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.12.2013р. між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Різдвяний» № D_040675146, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв для зберігання грошові кошти у гривні в сумі 180000,00 на строк 62 дні з 20.12.2013р. по 20.02.2014р. з виплатою на користь вкладника щомісячно відсотків на суму вкладу з розрахунку 23,00% річних /а.с.5/.

Як вбачається з копії квитанції №2 від 20.12.2013р. ОСОБА_1 внесла готівкою грошові кошти у розмірі 180000,00 грн. на рахунок відповідача Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» /а.с.10/.

Згідно з п.п. 1.6,1.7 вказаного договору, якщо вклад (або його частина) повертається банком вкладникові до закінчення строку вкладу, визначеного п.1.1 цього договору, то банк здійснює перерахунок фактично нарахованих та сплачених процентів та виплату вкладнику проценти у розмірі 0,01% річних, від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок, до дня, який передує дню фактичного списання вкладу (або його частини) з рахунку в строки та у порядку, визначні правилами. При цьому, сторони домовились, що на вимогу вкладника повернути частину вкладу до закінчення строку вкладу, банк повертає вклад повністю, та виплачує вкладнику такі проценти у розмірі та за умовами, що передбачені абзацом першим цього пункту договору. По закінченню строку вкладу банк повертає вклад вкладникові у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Брокбізнесбанк»

11.02.2014р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про дострокове повернення вкладу (депозиту), розміщеного за договором банківського строкового вкладу № D_040675146 від 20.12.2013р. – 18.02.2014р. /а.с.13/.

18.02.2014р. заступник керуючого Луганським ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» Шеховцов В.В. на вищевказану заяву ОСОБА_1 повідомив у своєму листі за №169/049-лг про те, що після спливу строку, зазначеного у п.5.9 Правил (договірних умов) відкриття та обслуговування вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб у АТ «Брокбізнесбанк», 18.02.2014р. банк здійснив перерахування суми вкладу в повному обсязі на рахунок, вказаний у договорі банківського строкового вкладу (депозиту). Також було повідомлено, що виникнення незалежних від банку чинників, які мають негативний вплив на стан грошово-кредитного ринку України, викликало суттєве зростання попиту на готівкові кошти, у зв`язку з чим банк був змушений встановити ліміти та обмеження на суми операцій, які здійснюються з використанням платіжних карток, емітованих банком, зазначені заходи носять тимчасовий характер /а.с.14/.

Відповідач посилається на те, що 18.02.2014 року він повернув позивачці вклад, перерахувавши всю суму вкладу разом з нарахованими процентами з вкладного рахунку позивача на його поточний рахунок, що передбачено умовами Договору банківського вкладу, вважаючи, що фактично розрахувався з позивачем.

Проте, як зазначено вище, позивачка реально отримувала депозитні кошти частинами з 18.02.2014р., нею була знята лише деяка частина вкладу, а тому доводи банку про те, що він виконав своє грошове зобов`язання в день перерахування вкладу на поточний банківський рахунок ОСОБА_6 18.02.2014 року є помилковими.

З наданої відповідачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 20.12.2013р. по 07.04.2014р. вбачається, що на депозитному рахунку позивачки, з урахуванням знятих нею коштів, наявна сума депозиту у розмірі 155248,46 грн. /а.с.32/.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частини стягнення з відповідача на користь позивачки депозитного вкладу підлягають частковому задоволенню, на користь позивачки ОСОБА_6 слід стягнути з відповідача суму депозиту у розмірі 155248,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розраховуючи суму заборгованості, позивачка також просила стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України на суму вкладу 162000,00 грн. за період прострочення з 18.02.2014 року по 26.02.2014 року, що становить 119,84грн.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі / ст.11 ЦПК України/.

Згідно зі ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі №6-39цс, передбачені договорами проценти по банківським вкладам підлягають стягненню за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику, а також 3% річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України ).

Тобто, у випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів, зобов`язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена також в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (№ 6-140цс13) від 25 грудня 2013 року.

Тому суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, є частково обґрунтованими, з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню 3% річних на суму вкладу у розмірі 155248,46 грн. за період з 18.02.2014р. по 26.02.2014р., що складає 114,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в стравах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім цього, даною постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з`ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

В даному випадку, мають місце договірні відносини, які склалися між сторонами, а укладеним договором не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1553,62 грн. (2021,19 судовий збір : 202119,84 грн. ціна позову х 155363,30 грн. задоволені вимоги = 1553,62 грн.)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» /ЄДРПОУ 19357489, код банку 300249/ на користь ОСОБА_1 /і.к. НОМЕР_1 / депозитний вклад за договором № D_040675146 від 20.12.2013р. у розмірі 155248,46 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 114,84 грн., а всього стягнути 155 363 грн. 30 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» /ЄДРПОУ 19357489, код банку 300249/ на користь держави судовий збір у розмірі 1553,62 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.

СУДДЯ»

Із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І.Суський