Постанова № 84839242, 04.10.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 04.10.2019

ЄУ № 942/1580/19

Провадження №3-в/942/10/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку (розстрочку) виконання постанови суду,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 26.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В обґрунтування своїх вимог, заявник зазначив, що тимчасово не працює, перебуває у шлюбі та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 26.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень.

В постанові зазначено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови.У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з нього має бути стягнуто подвійний розмір штрафу.

Згідно з ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року справа № 2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Проте, заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Заявником не надано ні копії трудової книжки, ні довідки про доходи, ні підтверджуючих документів про відсутність майна, на яке може бути накладено стягнення.

Згідно з ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відтермінування сплати штрафу є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 298, 301, 304 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку (розстрочку) виконання постанови суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Новопсковського районного суду

Луганської області А.В. Чалий