Рішення № 8483728, 12.03.2010, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-74/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

Головуючої – судді Кавун Т.В.,

при секретарі Касьян З.А., з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ ««Страхова компанія «Країна» про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 26.05.2008 року між ним та ВАТ “ Страхова компанія “ Країна” був укладений догові автомобільного страхування, відповідно до якого він сплатив на користь страхової компанії одноразовий страховий платіж, а остання зобов”язалась нести повну матеріальну відповідальність у разі ушкодження належного йому автомобіля. 14.09.2008 року о 13 год. 00 хв. належний йому автомобіль отримав механічні ушкодження, сума збитків завданих автомобілю складає 58 393 грн. 68 коп.. Страхова компанія відшкодувала лише 23 724 грн. 45 коп., а решту 34 669 грн. Відмовляється виплачувати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 34669 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев’ять) гривень, моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, 346 грн. 70 коп. сплаченого судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1200 (одну тисячу двісті) гривень витрат на правову допомогу адвоката.

Представник відповідача – позов не визнала. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що страхова компанія відшкодувала позивачеві майнову шкоду завдану автомобілеві згідно з висновком первинної автотоварознавчої експертизи з урахування зменшення витрат по податку на додану вартість. А за додатковим актом автотоварознавчої експертизи відсутні підстави для здійснення страхових виплат так як дане дослідження було виконано не одразу, а через певний час.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26 травня 2008 року між позивачем та ВАТ «Страхова компанія «Країна» був укладений Договір № 17/010208/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування КАСКО, відповідно до якого, ОСОБА_4 сплатив на користь відповідача одноразовий страховий платіж в розмірі 7605 гривень 10 коп., а страховик зобов’язався нести повну матеріальну відповідальність у разі ушкодження належного позивачеві транспортного засобу з урахуванням франшизи яка складає 1289 гривень (а.с.38).

14 вересня 2008 року о 13 год. 00 хв. належний позивачеві автомобіль потрапив в дорожньо-транспортну пригоду та отримав механічні ушкодження внаслідок чого настав страховий випадок (а.с.35).

Сума збитків завданих автомобілю, відповідно до висновку експерта та рахунку фактури, складає 58393 грн. 68 коп. (а.с.8-17, 20-21)

Страхова компанія відшкодувала ОСОБА_5 лише 23724 грн. 45 коп. (а.с.32)

Решту – 34669 гривень, відповідач відмовляється виплачувати посилаючись на те, що страхувальником одразу після скоєння ДТП, в присутності страхового комісара та експерта автотоварознавця було оглянуто ушкоджений автомобіль та визначено розмір збитків в сумі 30016 гривень 14 коп. З даним розміром збитків страховик погоджується. Але страхову виплату зменшує на суму податку на додану вартість – 5002 грн. 69 коп. та франшизи – 1289 грн., всього на 6291 грн. 69 коп. (а.с.34).

З висновком автотоварознавчої експертизи виконаним з урахуванням Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СФ-000006 від 25 грудня 2008 року затверджених директором ФОП «ОСОБА_6В.» (а.с.22-23), страховик не погоджується так як дослідження за актом було виконано через тривалий час. Страховий комісар, який брав участь у додатковому огляді ушкодженого транспортного засобу вніс свої зауваження щодо оцінки виявлених додаткових ушкоджень. Дані зауваження стосуються знецінення національної валюти та суттєвого зросту вартості автомобіля і запасних частин до нього. При цьому, відповідач посилається на п.17 ст.9 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року та на «Правила добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного)» які затвердженні безпосередньо відповідачем (а.с.18).

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем врегульовані ст.ст.11, 22, 23, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 979, 988, 991, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року та Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 31 березня 1992 року (із змінами, внесеними Постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Пункт 17 ст.9 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року взагалі не існує і даною статтею не регулюється порядок виплати страхового відшкодування, а «Правила добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного)» які затвердженні безпосередньо відповідачем прямо суперечать Цивільному Кодексу України і Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року.

Так, відповідно до ст..979 ЦК України - за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 п.3 ст..988 ЦК України - страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з п.17.2.1 Договору страхування, такий строк складає 15 днів з дня встановлення факту страхового випадку.

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року - при настанні страхового випадку, страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до абз.15,16 ст.9 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року – при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору. Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Така сума майнового відшкодування встановлена сторонами Договором №17/010208/ПР/2.1.5.1 від 26 травня 2008 року та складає 128900 гривень. А тому, сума збитків не перевищує суми страхового відшкодування.

Так, під час первинного огляду ушкодженого автомобіля експертом і страховим комісаром було зафіксовано зовнішні ушкодження автомобіля які були видимі виключно зовнішнє, тобто без розукомплектування автомобіля. Після здачі автомобіля на ремонт його було розібрано і під час ремонту виявлено додаткові внутрішні ушкодження, які неможливо було виявити під час первинного огляду в силу фізичних обставин. Тобто, дані ушкодження можливо виявити лише після зняття з автомобіля конкретних вузлів і агрегатів. Виявлені внутрішні ушкодження вузлів і агрегатів автомобіля перебувають у необхідному причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою яка мала місце саме 14 вересня 2008 року.

Врахувавши розмір франшизи з урахуванням якої завдані збитки підлягають зменшенню на 1289 гривень.

Позивачем за ремонт автомобіля було сплачено 57957 гривень 01 коп. і сума податку на додану вартість йому Державою не поверталася, а тому дану суму ПДВ необхідно стягувати за рахунок страхової компанії.

Щодо спричинення моральної шкоди, то суд враховує, що позивач отримав деякі незручності внаслідок відмови відповідачем у виплаті повної суми страхового відшкодування. Дані незручності виразилися у порушенні нормальних життєвих стосунків. ОСОБА_4 тривалий час не мав можливості вільно пересуватися на належному йому автомобілеві із-за відсутності коштів, необхідних для сплати за ремонт. Без повної попередньої оплати, станція технічного обслуговування відмовлялася повертати позивачеві відремонтований автомобіль. Даними діями позивач тимчасово обмежувався в Конституційному праві на вільне користування належною йому приватною власністю. При цьому, згідно умов Договору, строк виплати страхового відшкодування не повинен перевищувати 15 днів. До даного часу страхове відшкодування не виплачено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 гривень моральної шкоди.

Суд враховуючи принцип розумності і справедливості оцінює розмір завданої позивачеві моральної шкоди у 500 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу понесених позивачем, суд також вважає за необхідне задовольнити дану вимогу частково з урахуванням вимог Постанови Уряду, та визначає розмір цих витрат в сумі 700 гривень.

З цих підстав позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 22, 23, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 979, 988, 991, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про страхування» №85/96-ВР від 7 березня 1996 року та Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 31 березня 1992 року (із змінами, внесеними Постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ч.4 ст.130, ст..ст.213-215, 224-229 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», код ЄДРПОУ 20842474, місце розташування: м. Київ, вулиця Електриків, 29-А, 04176, на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 33380 (тридцять три тисячі триста вісімдесят) гривень, моральну шкоду в сумі 500 (п’ятсот) гривень, 346 (триста сорок шість) гривень 70 коп. сплаченого судового збору, 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 700 (сімсот) гривень витрат на правову допомогу адвоката.

Рішення може бути оскаржено до Кіровоградського обласного апеляційного суду протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча – суддя Т.В. Кавун