Вирок № 84836588, 09.10.2019, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/115/18

Провадження № 1-кп/675/15/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2019 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря Беліці М. О.,

з участю прокурора Роговського І. Ф.,

захисника Каруна В. П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі кримінальні провадження № 12017240240000439, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2017 року, про кримінальне правопорушення за ст. ст. 15 ч. 3, 186 ч. 2 КК України, № 12018240240000014, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2018 року, про кримінальні правопорушення за ст. 185 ч. 3 КК України, у вчиненні яких обвинувачується

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженець смт. Теофіполь Хмельницької області, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, військовозобов`язаний, розведений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючий, житель АДРЕСА_1 , раніше судимий

-13 листопада 2017 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 249 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення, таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, поєднане з проникненням у приміщення, та незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

В останніх числах липня 2016 року, точної дати не встановлено, близько 23 години ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, знявши москітну сітку з відкритого вікна, яке знаходиться з тильної сторони будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», належного ОСОБА_2 та розташованого за адресою АДРЕСА_2 , проник до приміщення вказаного магазину, де знаходились товарно-матеріальні цінності.

Перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_1 виявив та викрав товарно-матеріальні цінності, належні ОСОБА_2 : 3 пляшки горілки марки «Неміров», ємністю по 0,5 л кожна, вартістю по 75 грн., на суму 225 грн., 3 пляшки коньяку марки «Айпетрі», ємністю по 0,5 л кожна, вартістю по 110 грн., на суму 330 грн., 5 шоколадок марки «Корона», вартістю по 17 грн., на суму 85 грн., всього на загальну суму 640 грн.

Після цього ОСОБА_1 помістив викрадені товарно-матеріальні цінності у власний верхній одяг та покинув приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» у спосіб, аналогічний проникненню.

У такий спосіб ОСОБА_1 таємно викрав товарно-матеріальні цінності, належні ОСОБА_2 , на загальну суму 640 грн.

Крім того, у перших числа серпня 2016 року, точної дати не встановлено, близько 23 години, ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, знявши москітну сітку з відкритого вікна, яке знаходиться з тильної сторони будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», належного ОСОБА_2 та розташованого за адресою АДРЕСА_2 , проник до приміщення вказаного магазину, де знаходились товарно-матеріальні цінності.

Перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_1 виявив та викрав товарно-матеріальні цінності, належні ОСОБА_2 : 3 пляшки горілки марки «Неміров», ємністю по 0,5 л кожна, вартістю по 75 грн., на загальну суму 225 грн.

Після цього ОСОБА_1 помістив викрадені товарно-матеріальні цінності у власний верхній одяг та покинув приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» у спосіб, аналогічний проникненню.

У такий спосіб ОСОБА_1 вчинив повторну крадіжку чужого майна, а саме викрав товарно-матеріальні цінності, належні ОСОБА_2 , на загальну суму 225 грн.

Також, 25 грудня 2017 року, близько 22 години ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_3 , котрий вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2018 року засуджений ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України (вказаний вирок в частині засудження ОСОБА_3 набрав законної сили 26 червня 2018 року), керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу через відкриту хвіртку увійшли на територію господарства ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_3 в огорожі із металевої сітки зловив дві дорослі гуски, вартістю 350 гривень за 1 гуску, загальною вартістю 700 гривень, та помістив їх у принесений із собою поліпропіленовий мішок. В цей час ОСОБА_1 знаходився на території господарства ОСОБА_4 неподалік від ОСОБА_3 та, відволікаючи собаку, слідкував щоб ніхто із сторонніх осіб не помітив їх злочинної діяльності.

Після викрадення гусей ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 вийшли на дорогу біля хвіртки господарства ОСОБА_4 , де ОСОБА_3 передав мішок з викраденою домашньою птицею ОСОБА_1 . В цей момент, коли ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 ще не мали реальної можливості розпорядитись чи скористуватись викраденим майном, оскільки знаходились безпосередньо поряд з господарством ОСОБА_4 , огорожа якого проглядається, їхні злочинні дії були виявлені потерпілим ОСОБА_4 , котрий, стоячи на веранді власного житлового будинку, кричав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , щоб вони зупинились та повернули викрадене майно. Незважаючи на виявлення потерпілим ОСОБА_4 викрадення домашньої птиці, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 продовжили злочинні дії з метою заволодіння викраденим майном, що виразилось в тому, що після вимоги потерпілого зупинити злочинні дії ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 почали бігти від господарства ОСОБА_4 по автомобільній дорозі в напрямку с. Човгузів Теофіпольського району Хмельницької області, а потерпілий ОСОБА_4 біг за ними. При цьому мішок з викраденою домашньою птицею ніс ОСОБА_1 . Під час бігу ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що не втече від потерпілого ОСОБА_4 з вантажем на плечах, кинув мішок з викраденою у ОСОБА_4 домашньою птицею на землю та сховався від ОСОБА_4 в чагарниках поблизу дороги, а ОСОБА_3 побіг далі в напрямку с. Човгузів Теофіпольського району Хмельницької області.

У такий спосіб ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 з прямим умислом вчинили дії, безпосередньо спрямовані на вчинення викрадення у ОСОБА_4 двох дорослих гусок, вартістю 350 гривень за 1 гуску, загальною вартістю 700 гривень, яке в ході здійснення з таємного викрадення переросло у відкрите викрадення, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення ним кримінальних правопорушень у зазначені дати за вказаних обставин, надав суду детальні пізнавальні покази.

В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Інші учасники провадження у судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечували.

Відповідно до вимог ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадженнязміст обставин вчинення ОСОБА_1 двох крадіжок з будівлі належного ОСОБА_2 магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою АДРЕСА_3 та таємного викрадення у ОСОБА_4 двох дорослих гусок, яке в ході здійснення з таємного викрадення переросло у відкрите викрадення, однак з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, не були вчинені усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, їх підстави, мотиви, перелік предметів злочинів та їх вартість.

Крім того, суд перевірив, чи немає сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у приміщення, таємного викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, та вчиненні незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України.

Підходячи до призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , являється рецидив злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого, який вину визнав, у скоєному розкаюється, страждає на психічний розлад, однак як на момент вчинення інкримінованих йому діянь, так і на момент розгляду справи міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто являється осудним, раніше був засуджений за вчинення умисного злочину невеликої тяжкості, характеризується посередньо, штраф, призначений вироком суду як основне покарання сплатив, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченого можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також відповідатиме меті покарання. При визначенні строку покарання суд приймає до уваги кількість вчинених кримінальних правопорушень, обставини та спосіб їх вчинення. Крім того, при визначенні покарання за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне застосувати правила ч. 1 ст. 70 КК України

Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_1 покладені на нього процесуальні обов`язки виконував, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робив, інше кримінальне правопорушення не вчинив, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не звертався, а тому суд вважає, що доцільно не обирати ОСОБА_1 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 369-371, 373-376 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання

за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покараньпризначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О. С. Янішевська