Ухвала суду № 84831252, 09.10.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

09.10.2019

Єдиний унікальний № 497/1501/19

Провадження № 1-кп/497/109/19

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

про призначення кримінального провадження до розгляду

09.10.19року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Цоєва Д.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Дімова Д.П.,

потерпілої ОСОБА_2

вивчивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Болград обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні за №12019160000000481 від 02.05.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Криничне Болградського району Одеської області, зі слів - з середньою освітою, українську розуміє, працює директором у ТзОВ «Колдторг», одружений, має двох синів, один з яких - ОСОБА_3 , 2007р. народження, інший - студент ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , не судимий,

- який обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України, - підсудне Болградському районному суду Одеської області, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1–4 частини 3 ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання не встановлено.

У судовому засіданні прокурором заявлені клопотання про виклик і допит обвинуваченого і потерпілої у судове засідання, а також свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та вирішити питання щодо надання органу пробації доручення про складання досудової доповіді.

Потерпіла, обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотань прокурора.

Захисником обвинуваченого заявлені два письмових клопотання: щодо виклику свідків, окрім тих, що заявлені прокурором: Велікова І.Д., Ламбова Г.Г., Чумакова К.С., Узунова М.І., Куртєва К.К., Кірянова А.М., Янчева П.Д., Койчева Д.І., Куртєва С.Д., Маринова Г.Д., Желяскова В.Д., ОСОБА_9 А.І., Каражова Д.І., зазначивши їхні адреси, клопотання долучене до матеріалів судової справи, а також клопотання про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу - з тримання під вартою на особисте зобов`язання, посилаючись на відсутність обґрунтованих підстав продовження саме такого запобіжного заходу, оскільки обвинувачений визнає і визнавав свою вину в повному обсязі з моменту скоєння злочину, з цього моменту до обрання запобіжного заходу пройшло більше, ніж три місяці і весь цей час обвинувачений сумлінно виконував усі процесуальні обов`язки, навіть після проголошення ухвали про обрання йому запобіжного заходу відразу з зали апеляційного суду прослідував до слідчого органу з метою виконання ухвали слідчого судді, а до цього - прибував на усі виклики слідчого, пропонував допомогу потерпілій, що підтверджується копіями квитанцій про перевід на ім`я потерпілої коштів в розмірі: 5075грн., 3045грн. та 10150грн. Крім того, відсутні підстави щодо побоювань переховування обвинуваченим від суду, оскільки він до обрання запобіжного заходу не переховувався від органу досудового розслідування, навіть відсутні обґрунтовані припущення щодо таких його намірів, і, крім того, він має дуже позитивну характеристику і міцні соціальні стосунки: постійне місце роботи, родину - дружину, двох синів - школяра та студента, а також бабусю дружини, 1932 року народження, яка є лежачою хворою, потребує стороннього догляду, який здійснює його, обвинуваченого, дружина, і тому ОСОБА_1 є єдиним годувальником в родині. Крім того, він має намір допомагати потерпілій матеріально утримувати її та її трьох дітей, що залишилися без батька, і тому, для отримування заробітку, він має працювати, але не заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. На підтвердження доводів клопотання захисник надав докази: довідку з місця проживання, свідоцтво про укладення шлюбу, свідоцтво про народження малолітнього сина, довідки з місць навчання обох дітей, медичну картку бабусі, довідку про відсутність в його дружини доходів та здійснення нею догляду за бабусею, характеристики з місця проживання та роботи, копії квитанції про адресні поштові переводи на ім`я " ОСОБА_10 .

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Потерпіла не заперечувала проти виклику свідків захисту, але заперечувала проти задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу, та підтвердила, що отримала повідомлення протри поштові повідомлення, але ще не отримала їх, оскільки не знала від кого вони, пояснивши, що смс по поштові переводи на її ім`я прийшли лише нещодавно -30.09., 04.10. та 07.10.2019р., але раніше, до обрання запобіжного заходу, обвинувачений не вживав заходів щодо надання матеріальної допомоги їй та трьом її дітям; має намір ці кошти отримати та просить прийняти до розгляду разом з даним кримінальним провадженням її цивільний позов та стягнути на її користь з обвинуваченого матеріальні збитки в розмірі 53240грн. та моральну шкоду в розмірі 500000грн.

Захисник повідомив, що увесь час з моменту ДТП обвинувачений з його, захисника, допомогою, вживав заходи щодо обговорення з потерпілою розміру і способу відшкодування шкоди, делікатно не нав`язуючись до поховання загиблого, - ще 27 травня 2019р. в офісі її, потерпілої, знайомого юриста була зустріч, потерпіла висловила свою думку щодо розміру відшкодування, проте, оскільки в обвинуваченого не було в наявності усієї суми, він запропонував сплачувати її частинами, погодившись з розміром, проте дійти остаточної згоди способу виплат не вдалося. Були ще спроби надати кошти потерпілій особисто, але вона відмовлялася їх отримувати.

Потерпіла пояснила, що від неї взамін на частину суми - 2000долл.США вимагалося написати розписку, що вона претензій не має, тому вважає, що перераховані кошти цими трьома платежами здійснені для отримання переваг при розгляді судом клопотання щодо зміни запобіжного заходу, вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо виклику і допиту свідків захисту, але заперечував проти зміни запобіжного заходу, посилаючись на те, що не сплинуло ще 30 днів з дня обрання запобіжного заходу слідчим суддею, який підійшов виважено до врахування усіх ризиків для запобігання спробам обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надані обвинувальний акт та додані до нього матеріали, а також клопотання прокурора і захисника, ознайомившись з цивільним позовом, дійшов висновку про наявність підстав щодо закінчення підготовки даного кримінального провадження до судового розгляду та призначення його до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, оскільки саме цього бажали усі учасники судового засідання.

Щодо клопотань прокурора про виклик свідків і надання доручення органу пробації про складання досудової доповіді, та клопотання захисника про виклик свідків - суд не знаходить підстав для залишення їх без задоволення, враховуючи вимоги ст.314ч.3п.6,ч.5 КПК України та за відсутністю заперечень з боку учасників судового засідання.

Щодо цивільного позову, який подано до початку судового розгляду, обґрунтованих зауважень стосовно форми її подання та підстав і доказів для його неприйняття судом в межах даного кримінального провадження ніким суду не надано, таким чином, суд, ознайомившись з текстом і формою позову дійшов висновку, що позов поданий з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, відсутні підстави для відмови у прийнятті його до провадження, а тому він підлягає прийняттю та розгляду одночасно з кримінальним провадженням, у зв`язку з чим потерпіла підлягає визнанню цивільним позивачем, а обвинувачений - цивільним відповідачем, для чого йому слід вручити копію цивільного позову та вручити пам`ятку про права та обов`язки цивільного позивача.

Стосовно клопотання захисника про заміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд дійшов наступного.

За положеннями ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а згідно ч.4 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до гл.18 - ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. 2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. 4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Статтею 177 КПК України визначено, що "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Виходячи з наданих суду матеріалів і доказів, вбачається, що, згідно супровідного листа та реєстру матеріалів кримінального провадження, доданого до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 10.09.2019 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, проте суду не надано копію цієї ухвали, тому мотиви обрання запобіжного заходу обвинуваченому, у даному випадку, невідомі, але, відповідно до ст.198 КПК України, «висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень», хоча має значення у розумінні ст.201 КПК України.

Так, згідно ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. 4. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. 5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо в ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Тобто, згідно чинного кримінально-процесуального законодавства, запобіжний захід може бути змінений, якщо суттєво змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу (наприклад, у особи з`явилося власне житло, чи інша особа надала згоду на перебування підозрюваного, обвинуваченого під домашнім арештом у житлі, що їй належить; змінилася кваліфікація кримінального правопорушення; погіршився стан здоров`я обвинуваченого, тощо). Підставою для зміни запобіжного заходу може бути виникнення нових обставин після ухвалення попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявлення тих, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору, захисту на момент ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу. Необхідність у зміні запобіжного заходу на більш м`який може виникнути в разі закінчення строку дії раніше обраного запобіжного заходу. Право підозрюваного, обвинуваченого на розгляд клопотання про зміну, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути обмежене. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути відповідне клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів із дня його одержання, згідно з правилами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відмова у розгляді на підставі неодноразового звернення з таким клопотанням у кримінальному провадженні не допускається та є порушенням п.4ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.65 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»). Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути змінений лише у підготовчому судовому засіданні.

Таким чином, суд вправі залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у випадку, якщо таке клопотання подане раніше ніж за тридцять днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

У даному випадку, саме сьогодні, 09.10.2019 року спливає 30 днів з дня постановлення ухвали про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому підстави для залишення без розгляду вищевказаного клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому – відсутні.

За результатами розгляду клопотання захисника про заміну запобіжного заходу судом не встановлено, що продовження застосування до обвинуваченого саме такого запобіжного заходу забезпечить виконання вимоги закону про дотримання основної мети запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки суду не надано доказів невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, відсутні також й докази щодо наявності спробам з боку обвинуваченого 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він перебував на свободі протягом трьох місяців з дня скоєння злочину і протягом усього часу з`являвся на виклики слідчого та до суду, оскільки інших відомостей суду не надано. Крім того, відсутні докази щодо спроб з боку обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; не вчинив іншого кримінального правопорушення, не продовжує кримінального правопорушення, в якому є обвинуваченим.

Підставою застосування запобіжного заходу дійсно є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, проте, у даному випадку, відсутні докази наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України – перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Виходячи з того, що станом на теперішній час відсутні підстави, передбачених цим Кодексом для утримування обвинуваченого під вартою, суд, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, враховує суспільну небезпеку і злочину і самого обвинуваченого, який характеризується позитивно, стверджує, що визнає свою вину в повному обсязі, з моменту скоєння ним кримінального правопорушення і до обрання йому запобіжного заходу пройшло три місяці і весь цей час він сумлінно виконував усі процесуальні обов`язки, оскільки інших відомостей суду не надано. Крім того, обвинувачений і його захисник стверджують, що пропонували матеріальну допомогу потерпілій і вона цього не заперечує, і це підтверджується копіями квитанцій про грошовий перевод на ім`я потерпілої коштів в розмірі: 5075грн., 3045грн. та 10150грн. Крім того, обвинувачений має дуже позитивні характеристики як з місця проживання, так і з місця роботи, міцні соціальні зв`язки: постійне місце роботи, родину – дружину, двох синів - школяра 12-ти років та студента 18-ти років, а також проживає разом з бабусею дружини, 1932 року народження, яка є лежачою хворою, потребує стороннього догляду, що здійснює його, обвинуваченого, дружина, внаслідок чого ОСОБА_1 є єдиним годувальником в родині, яка від нього залежить матеріально.

Враховуючи думку учасників судового засідання, які не заперечували проти обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу – у виді особистого зобов`язання, суд дійшов висновку, що, враховуючи вищевикладене, він підлягає задоволенню, оскільки клопотань щодо обрання іншого запобіжного заходу суду не надходило.

Згідно вимог ст.179 КРК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179,193,194,196, 201, 202, 131, 314ч.1-3,5, 314-1,315, 316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 на 18.10.2019 року о 10:30 годині у відкритому судовому засіданні в залі Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня,192, м.Болград, Одеська область, - за участю прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури.

У судове засідання викликати: прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури, потерпілу ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника та свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , - за адресами, зазначеними в матеріалах справи.

Доручити органу з питань пробації - Болградському районному сектору філії Державної установи "Центр пробації": вул.Поштова,39, м.Болград, Одеська область, на підставі вимог п.6ч.3ст.314 КПК України - скласти щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , та надати її суду у строк до судового засідання - до : години 2019 року – з метою забезпечення суд інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 та застосувати його у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з метою дотримання ним процесуальних обов`язків, – строком на два місяці, до 07.12.2019 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. Прибувати до суду, який здійснює судовий розгляд даного кримінального провадження, – за першою вимогою.

2. Не відлучатися за межі Болградського району без дозволу прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.

3. Повідомляти прокурора і суд про зміну свого місця проживання.

4. Утриматися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за їх наявності.

Відповідно до вимог ст.202 КПК України, обвинуваченого з-під варти звільнити негайно в залі суду.

Цивільний позов поетрпілої ОСОБА_24 про відшкодування шкоди, завданої злочином, пред`явлений до обвинуваченого ОСОБА_1 прийняти до провадження та розглянути разом з даним кримінальним провадженням.

Визнати потерпілу ОСОБА_2 цивільним позивачем та визнати обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні

Копію ухвали вручити негайно після її проголошення прокурору та обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Кравцова

Роз`яснити цивільному позивачу, що, відповідно до ст.61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про ухвалені процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Роз`яснити цивільним відповідачам, що, відповідно до ст.62 КПК України, права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Згідно ст.63 КПК України представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем. 3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.

Відповідно до ст.64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; або керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; або ж працівник юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право: 1) знати, у зв`язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу; 2) користуватися правовою допомогою; 3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази; 4) брати участь у проведенні процесуальних дій; 5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановлюється) вмотивована постанова (ухвала); 7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 8) заявляти відводи; 9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; 10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; 11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.

Під час досудового розслідування представник юридичної особи має право: 1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею 290 цього Кодексу.

Під час судового провадження представник юридичної особи має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) виступати в судових дебатах; 4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; 5) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Представник юридичної особи зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв`язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.