Рішення № 84831094, 03.10.2019, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1957/19

Провадження № 2/459/962/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.

з участю: секретаря судових засідань Данилів О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 року позивач звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить усунути йому перешкоди у користуванні квартирою на АДРЕСА_1 , шляхом вселення в неї, із зобов`язанням відповідача не чинити мені перешкод у користуванні цією квартирою.

В обгрунтування позову послався на те, що рішенням Червоноградського міського суду від 18.07.2018 року шлюб між сторонами розірвано, фактично шлюбні стосунки припинено з кінця січня 2018 р.У них є троє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час шлюбу сторони придбали квартиру на АДРЕСА_1 , де зареєстровані сторони та їхні діти. Вказана квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, у Червоноградському міському суді розглядається справа № 459/2431/18 за його позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, з визначенням ідеальних часток сторін у цьому майні. Вказує, що він, як співвласник цієї квартири, тривалий час не може потрапити у квартиру і користуватися нею, у зв`язку тим, що відповідач перешкоджає у цьому.Остання поміняла замки вхідних дверей квартири та не дає ключів.15.07.2019 р. було складено акт, відповідно до якого 15.07.2019 р., з 15:50 год. до 16:00 год. він намагався увійти у квартиру на АДРЕСА_1 , вхідні двері були закриті, замок змінено, на стук у двері з середини квартири обізвалася ОСОБА_4 , яка повідомила, що дверей не відкриє та викличе поліцію.

29.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, вказаних у позовній заяві. Позивач пояснив, що він з початку літа 2018 року близько 20 разів намагався увійти у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник відповідача пояснив, що право власності позивача не оспорюється, замок відповідач не змінювала та не чинить перешкоди у користуванні квартирою. Вона не відчиняла дверей, оскільки позивач погрожував їй. Не заперечує обставини, зазначені в акті від 15.07.2019 року, однак двері відповідач не змогла відкрити через технічну несправність.

Заслухавши пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №127343040 від 12.06.2018 року, квартира на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер 49, виданого 11.01.2018 року приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу Львівської області Степчук І.С.

ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про склад сім`ї №10446 від 05.06.2018 року.

Відповідно до копії рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.06.2018 року, розірвано шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 22.05.2008 року.

14.08.2018 року Червоноградським міським судом Львівської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, що підтверджується копією ухвали про відкриття провадження.

Згідно з актом від 15.07.2019 року, підписаним ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , позивач з 15:50 год. до 16:00 год. 15.07.2019 р. намагався увійти у квартиру на АДРЕСА_1 , вхідні двері були закриті, замок змінено, на стук у двері з середини квартири обізвалася ОСОБА_4 , яка повідомила, що дверей не відкриє та викличе поліцію.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_4 , адресованої начальнику ГУНП у Львівській області та начальнику Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, остання, зокрема, зазначає, що 05.08.2018 року ОСОБА_1 близько 23.30 год. бив склопакети вікон та дверей молотком, сам викликав поліцію і сказав, що не може потрапити у свою квартиру.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 60, частини 1 статті 61, статті 68 СК України (редакції від 06.02.2018 року) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Сторони визнали, що спірна квартира є їх спільною сумісною власністю.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи дані акта від 15.07.2019 року (а.с.15), підписаного позивачем, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , згідно з яким позивачеві відповідачем чинились перешкоди у доступі до квартири АДРЕСА_1 , визнання цієї обставини представником відповідача у судовому засіданні, позивачем доведено чинення з боку відповідача перешкоди у доступі позивача до цієї квартири, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності, а тому суд дійшов висновку про порушення права позивача на користування цією квартирою, зокрема, на проживання у ній.

Тому порушене право позивача підлягає захисту у спосіб зобов`язання позивача усунути перешкоди позивачу у користуванні цією квартирою, вселення його у зазначену квартиру з покладенням на відповідача обов`язку не чинити позивачеві перешкоди у користуванні цією квартирою.

Отже, позовні вимоги задовольняються.

Посилання представника відповідача на нечинення відповідачем перешкод позивачеві у користуванні вищевказаною квартирою не заслуговує на увагу з огляду на пояснення позивача про чинення позивачем йому перешкод у користуванні квартирою, відсутністю підстав для обмови позивачем відповідача у цьому питанні та звернення до суду із надуманими позовними вимогами.

Керуючись положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 768, 40 грн. сплаченого останнім судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.10.2019 року.

Суддя: В. В. Грабовський