Рішення № 84830535, 26.09.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7028/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - Гедз Б.М.

за участю секретаря - Рущак Т.О.

представника позивача - адвоката Шами М.Л.

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олешка Т.О.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Барабаша Я.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміни черговості спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з квітня 2007 року по квітень 2018 року зі спадкодавцем ОСОБА_4 та зміни черговості спадкування за законом шляхом надання права спадкування разом із спадкоємцями першої черги. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з вересня 2007 року і до дня смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала з ним однією сім`єю, протягом усього часу спільного проживання вони були пов`язані спільним побутом та інтересами, мали взаємні права та обов`язки, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився спільний син - ОСОБА_5 , що свідчить про створення ними сім`ї у розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України. Позивачка також зазначає, що у зв`язку з перенесеними у 2008 та 2017 роках інсультами ОСОБА_4 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, при цьому у зв`язку з його безпорадним станом увесь тягар догляду та опіки за ним, а також витрати на реабілітацію та матеріальне забезпечення сім`ї вона несла самостійно. Після смерті ОСОБА_4 13.04.2018 року, Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу, з якої позивачка дізналась, що заяви про прийняття спадщини подали також відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Оскільки до моменту смерті ОСОБА_4 вона проживала з ним однією сім`єю понад десять років, разом виховували спільну дитину, вели спільний побут, набували майно на праві спільної сумісної власності, просить позов задовольнити, встановити факт проживання однією сім`єю та змінити черговість спадкування за законом.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2018 року у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.20).

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 21.02.2019 року подав відзив на позовну заяву (а.с.40-42), в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_4 з 19.07.1986 року і до моменту своєї смерті перебував у зареєстрованому виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів шлюбі з ОСОБА_2 . Зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. При цьому, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Вважає, що встановлення факту проживання однією сім`єю позивачки з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з квітня 2007 року по квітень 2018 року є неможливим та суперечить принципам Сімейного кодексу України, Конституції України та правовій позиції Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки ОСОБА_4 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , а наявність спільної дитини у позивачки та ОСОБА_4 та визнання ним батьківства щодо неї не може безумовно свідчити про те, що вони із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Окрім цього, не надано доказів, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, постійно хворів, проходив реабілітацію, а позивач в цей час постійно за ним доглядала та несла витрати у зв`язку з цим. В задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, вирішено клопотання сторін про виклик та допит свідків, ухвалено викликати та допитати в якості свідків:

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та витребувати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, доповнив, що ОСОБА_3 протягом 11 років проживала спільно з ОСОБА_4 однією сім`єю в будинку, що належить їй на праві приватної власності в м. Львів - Рудно. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився спільний син, ОСОБА_5 . За час спільного життя ОСОБА_4 двічі, у 2008 р. та

2017 р. переніс інсульт, перебував у безпорадному стані, тому весь догляд, піклування, реабілітацію хворого та ведення домашнього господарства позивачка здійснювала самостійно. Вважає, що позивачка набула право на встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміну черги спадкування за законом, оскільки наявна сукупність всіх необхідних підстав викладених у правовій позиції Верховного Суду у справі №713/1528/16-ц від 18.07.2018 року. Просить позов задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 , за її згодою допитана як свідок, проти позову заперечила і пояснила, що твердження позивачки ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 проживав з позивачкою однією сім`єю з 2007 року не відповідають дійсності. Чоловік постійно проживав разом з нею та донькою за адресою:

АДРЕСА_1 , відносини між ними були добрі і дружні, наскільки їй відомо, намірів розірвати шлюб він не мав. Вона знає, що чоловік справді періодично приходив до позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 в ОСОБА_3 народився син, батьком якого записаний

ОСОБА_4 , ні вона, ні її донька, ОСОБА_1 , не заперечують цього факту і жодних претензій до дитини не мають. В січні 2009 році ОСОБА_4 переніс інсульт, але твердження позивачки про те, що вона опікувалась ним та несла витрати на його реабілітацію також не відповідають дійсності, оскільки позивачка в той час була вагітна і не працювала. Поки він перебував у лікарні його щодня провідувала донька, сестра та батьки чоловіка, кошти на лікування надавала вона, а на реабілітацію у ОСОБА_13 чоловіка відвозила донька. Крім того, ОСОБА_4 не перебував у безпорадному стані, безпосередньо перед смертю сам керував транспортним засобом, займався будівельним бізнесом, тому не потребував опіки чи сторонньої допомоги. В задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_14 в судовому засіданні проти позову заперечив, доповнив, що законодавством чітко врегульовано поняття шлюбу та рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03.06.1999 р. встановлено офіційне тлумачення терміну члена сім`ї і це поняття застосовується щодо осіб, які пов`язані сімейними правами та обов`язками, тобто це можуть бути лише особи, які проживають однією сім`єю, створеною на підставі шлюбу. Позивачка в своїй позовній заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу керується законодавчими актами про сім`ю і шлюб, тому, на його думку, встановлення такого факту суперечитиме нормам Сімейного кодексу України та правовій позиції Постанови Пленуму Верховного Суду України, які визначають, що саме шлюб є основою сімейних відносин. ОСОБА_4 на момент смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , відповідно у позивачки немає підстав для виникнення прав подружжя. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - Четвертої Львівської державної нотаріальної контори у судове засідання не прибула, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, надавши копію спадкової справи (а.с.88).

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 дав в суді показання, що знайомий особисто і з позивачкою, і з ОСОБА_4 і з відповідачами, відносини з ними хороші, з ОСОБА_4 відносини дружні, товаришував з ним з дитинства та був його кумом. Пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали фактично як сім`я в будинку позивачки з 2007 року, вели спільне господарство, разом святкували дні народження та свята, у 2009 році в них народився спільний син. Знає, що ОСОБА_15 був одружений, від шлюбу має доньку, до того як почав проживати з позивачкою, проживав з батьками, дружиною та донькою, наскільки йому відомо, шлюб з ОСОБА_2 не розривав. З донькою в нього були дуже дружні відносини, завжди нею опікувався та допомагав їй. У 2009 році, коли ОСОБА_3 була вагітна, ОСОБА_4 захворів, знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальній 8-ій міській клінічній лікарні, позивачка доглядала за ним в цей період. На його думку, незадовго до смерті, ОСОБА_4 перебував в депресивному стані, але стороннього догляду, опіки чи матеріального забезпечення не потребував.

Допитані як свідки в судовому засіданні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пояснили, що знайомі і з позивачкою, і з ОСОБА_4 , відносини добрі, є сусідками ОСОБА_3 , тому можуть підтвердити, що ОСОБА_4 протягом близько 11 років проживав разом з ОСОБА_3 . В них був спільний син, якого ОСОБА_16 дуже любив, займався його вихованням, сам відвозив його до школи та забирав зі шкоди додому. Часто всі разом приходили в гості, були дуже дружньою сім`єю. Знали, що ОСОБА_17 одружений, від шлюбу має доньку, але які в нього були відносини з дружиною їм не відомо. Коли ОСОБА_4 захворів і перебував у лікарні, позивачка опікувалась ним та підтримувала його. Свідок ОСОБА_9 також показала, що протягом останнього року до часу смерті ОСОБА_4 не хворів, сторонньої допомоги не потребував, до останнього дня самостійно керував транспортним засобом.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 дала суду показання, що знайома із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знає їх як дружню сім`ю, вони проживали разом близько 10 років, вели спільне господарство, відносини в них були дуже дружні, мали спільного сина ОСОБА_18 , якого ОСОБА_15 дуже любив. Часто разом відпочивали та приходили в гості. Їй відомо, що ОСОБА_4 був одружений, має доньку від шлюбу, з якою був в хороших відносинах, завжди їй допомагав. Чи спілкувався ОСОБА_15 з своєю дружиною і які в них були відносини вона не знає. Коли ОСОБА_16 переніс інсульт і знаходився в лікарні, його доглядала ОСОБА_19 , після того як ОСОБА_15 одужав, всі разом виїжджали на відпочинок. Наскільки їй відомо, його хвороба не була тяжкою, був повноцінною дієздатною людиною, опіки чи сторонньої допомоги не потребував.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 пояснила, що знайома з ОСОБА_21 та ОСОБА_22 дуже давно, відносини дуже хороші, є хрещеною мамою їхньої доньки, ОСОБА_23 . Часто бувала і буває в цій сім`ї, приїжджала до них на дні народження, ОСОБА_15 з сім`єю часто приїжджав до неї. Відносини між ними в сім`ї були дуже добрі, розмов про розірвання шлюбу ніколи не чула. Знає, що в ОСОБА_4 є син, яким ОСОБА_15 дуже опікувався і допомагав йому. Але навіть після народження сина, коли вона приїжджала до ОСОБА_24 і ОСОБА_25 в гості, вони проживали разом. В січні 2009 року ОСОБА_15 перебував в лікарні, але, наскільки вона знає, це не була важка хвороба, опіки, сторонньої допомоги чи матеріального забезпечення не потребував, так як сам працював.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 повідомив, що знайомий з ОСОБА_4 близько 33 років, також знайомий з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 відносини дружні, є хрещеним батьком відповідачки ОСОБА_1 . З позивачкою ОСОБА_3 не знайомий. До моменту смерті ОСОБА_24 декілька разів на рік приїжджав до ОСОБА_24 в гості, бачився з ним в нього вдома, де він проживав з ОСОБА_22 і донькою ОСОБА_26 , інколи зустрічались на вулиці. Знав сім`ю ОСОБА_4 як дружню, відносини між ними були хороші, розмов про наміри ОСОБА_27 розірвати шлюб ніколи не чув. Знає, що в ОСОБА_24 був син, він сам йому про це розказав. За місцем проживання ОСОБА_3 ніколи не був, відносини ОСОБА_24 з ОСОБА_3 , на його думку, були не дуже шанобливі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідачки

ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , відповідачки ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_28. та свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали спадкової справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 2007 року до дня смерті останнього 13.04.2018 року, ОСОБА_3 посилалася на те, що встановлення такого факту необхідно для вирішення її спадкових прав після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

При розгляді справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 14.04.2018 року, (а.с.8).

Позивачка зазначає, що з 2007 року і по день смерті ОСОБА_4 проживала з ним однією сім`єю у будинку, який належить їй на праві приватної власності за адресою:

АДРЕСА_1 , від спільного життя в них народився син ОСОБА_5 .

Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Судом встановлено, що 19 липня 1986 року виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 від 19.07.1986 року (а.с.101). В матеріалах справи відсутня інформація про розірвання вказаного шлюбу.

Вказане свідчить про те, що вимога позивачки про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у період з квітня 2007 року по квітень 2018 року суперечитиме вимогам статті 25 Сімейного кодексу України, яка визначає, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого 17.06.2009 року серія

НОМЕР_3 (а.с.9), ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , в графі батько якого записано « ОСОБА_4 », а мати - « ОСОБА_3 », факт батьківства не оскаржувався, однак суд не може розцінювати наявність спільної дитини як чинник, що безумовно свідчить про проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю, оскільки поняття сім`ї включає в себе не лише наявність інтимних стосунків, а й інші відносини, які визначають поняття «чоловіка та дружини». В ході розгляду судом справи таких відносин не встановлено.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновками експертів, показаннями свідків.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю судом до уваги повинні братись показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя, ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

При цьому позивачкою не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт постійного спільного проживання з ОСОБА_4 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім`ї. Разом з цим, суд не може грунтувати свої висновки про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу на показаннях свідків, оскільки такі не є достатніми доказами про наявність в них усталених відносин притаманних сім`ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України.

Крім того, згідно копії довідки № 497/вих виданої Рудненською селищною радою 18.06.2018 року, яка знаходиться в матеріалах копії спадкової справи після смерті

ОСОБА_4 наданої Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою вбачається, що ОСОБА_4 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в

АДРЕСА_1 (а.с.94 зворот).

Доказів фактичного проживання ОСОБА_4 разом з позивачкою за адресою

АДРЕСА_1 суду не надано.

Щодо вимоги про зміну черговості спадкування за законом позивачка покликається на перебування ОСОБА_4 в безпорадному стані у зв`язку з перенесеними двічі інсультами та здійснення нею опіки та догляду, а також матеріального забезпечення ОСОБА_4 протягом тривалого часу.

Статтею 1258 ЦК України визначено черговість спадкування за законом, згідно з якою спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 вбачається, що до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом звернулись донька померлого ОСОБА_1 , дружина померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина, ОСОБА_5

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Отже, безпорадність особи пов`язана саме зі станом її здоров`я. Відповідно доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо.

Всупереч зазначеному позивачкою не надано суду жодного доказу, який би підтверджував тривалу хворобу, безпорадний стан хворого, потребу сторонньої допомоги і догляду чи понесених нею витрат на матеріальне забезпечення спадкодавця, тим більше протягом тривалого часу.

Крім того, суд бере до уваги показання свідків як зі сторони позивачки, так і зі сторони відповідачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та відповідачки, допитаної як свідок, які вказали, що безпосередньо в період перед смертю ОСОБА_4 він не потребував ні опіки, ні сторонньої допомоги, самостійно займався бізнесом та керував транспортним засобом, що спростовують доводи позивачки про перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані.

Враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_3 не доведено факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 та наявності необхідних юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості спадкування та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміни черговості спадкування за законом відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216, 1218, 1258, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,-

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зміни черговості спадкування за законом відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2019 року.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз