Рішення № 84829791, 02.10.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4697/19 2/335/1703/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго»), який в подальшому уточнив, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго», однак був звільнений з товариства за власним бажанням.

Заробітну плату виплачували з затримкою не регулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість по заробітній платі та середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. 14.03.2019 року відповідачем здійснено останній платіж заборгованості із заробітної плати.

Таким чином позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Просив стягнути з відповідача на свою користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 40 822 грн. 10 коп. та понесені судові витрати.

14.08.2019 року позивач подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

11.06.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПАТ «Запоріжжяобленерго» проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго», однак 09.11.2018 року був звільнений з підприємства на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до довідки про випачену заробітну плату вбачається, що загальний розмір суми, належної ОСОБА_1 при звільненні складає 63 398 грн. 35 коп.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснило кінцеву виплату всієї суми, належному звільненому працівнику ОСОБА_1 14.03.2019 року, що підтверджується також і банківською випискою по картковому рахунку, яку додано позивачем до позову та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» про середній заробіток ОСОБА_1 за період вересень 2018 року по жовтень 2018 року, вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складала 480 грн. 26 коп.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Таким чином, за період часу з 10.11.2018 року і по 14.03.2019 року, що становить 85 робочих днів, сума середнього заробітку ОСОБА_1 за весь період затримки розрахунку становить 40 822 грн. 10 коп. (з розрахунку: 85 робочих днів х 480 грн. 26 коп.).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у зв`язку з скрутним матеріальним становищем на підприємстві, суд вважає необґрунтованими.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність фiнансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.07.2013 року № 6-64цс13).

Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість уточнених позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення трудових прав позивача. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

Також судом приймається до уваги, що пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13» передбачено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідним обов`язком роботодавця та працівника, суд повинен визначати суму, що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обовязкових платежів.

Відповідно п. 3 Розділу ІІІ Порядку, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.

Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні за період з 10.11.2018 року по 14.03.2019 року у розмірі 40 822 грн. 10 коп. (сума без відрахування обов`язкових платежів та зборів), та судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., а всього стягнути 41 590 грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», місцезнаходження юридичної особи: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926, МФО 313339.

Суддя В.О. Макаров